Справа № 1-1069/11

П О С Т А Н О В А

12.04.2012м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді –Домніцького В.В.,

при секретарі –Єфремової М.Й.,

з участю: прокурора – Дракін О.В., адвоката –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Смільне, Львівської області, з вищою освітою, неодруженого, заступника начальника відділу прикордонного відділу в/ч № 1493 «Верховина Бистра», раніше не судимого, -

за ч. 2 ст. 405 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2011 року, о 18-тій годині, біля виходу з адміністративної будівлі відділу прикордонної служби «Верховина Бистра», капітан ОСОБА_2, в порушення вимог п.п. 11,49,50 статуту внутрішньої служби в ЗСУ, з особистих мотивів, на грунті неприязного відношення, вчинив порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями по відношенню до капітана ОСОБА_3, що проявилось у застосуванні фізичного насильства відносно останнього у вигляді нанесення чотирьох ударів руками та одного удару головою в грудну клітину.

Підсудний свою вину у скоєному визнав та показав, що 25.07.2011 року отримав від начальника ВПС ОСОБА_4 наказ на охорону державного кордону в наряд «прикордонний патруль»з 06 по 12 год.

О 05 год. 30 хв. прибув у ВПС, дізнався про те, що старшим зміни нарядів буде ОСОБА_3 і о 06 годині приступив до виконання наказу.

Про той факт, що начальник ВПС відбув у відрядження, а тимчасово виконуючим обв’язки начальника став ОСОБА_3, дізнався у вечері близько 19 години.

Приблизно о 13 годині, в районі 175 знаку помітив громадянина похилого віку, який був без документів і вирішив затримати його про що доповів старшому зміни ОСОБА_3 Близько о 13 год. 20 хв., в районі 175 знаку зустрів сержанта ОСОБА_5 і за погодженням з ОСОБА_6 залишив літнього чоловіка з сержантом, який після закінчення наряду мав конвоювати його до ВПС.

О 16 годині ОСОБА_2 прибув у ВПС, де, після здачі наряду, поцікавився у ОСОБА_5 щодо затриманого літнього чоловіка і останній відповів йому, що за наказом ОСОБА_3 він відпустив цього чоловіка.

Близько 18 години ОСОБА_2 зустрів ОСОБА_3 і поцікавився у нього, чому той наказав відпустити затриманого на що останній відповів, що віддав такий наказ у зв’язку з посиленням складу прикордонного наряду.

Тоді ОСОБА_2 почав цікавитись у ОСОБА_3 чому той вчасно не платить квартплату власнику орендованої кімнати і з цього приводу у них виникла словесна суперечка.

В ході суперечки ОСОБА_3 розвернувся спиною і почав відходити від ОСОБА_2, на що останній обурився, підбіг до нього і наніс йому удари в грудну клітину.

Клопотав про звільнення його від кримінальної відповідальності.

Крім повного визнання вини підсудного, його винність у скоєному доведена зібраними по справі та перевіреними у суді доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що 26.07.2011 року, на підставі усного розпорядження начальника ВПС та штатно-посадового розпису відділу, він тимчасово виконував обов’язки начальника ВПС «Верховина Бистра»у зв’язку з тим, що начальник відділу ОСОБА_4 перебував у службовому відрядженні.

З 8 год., на підставі усного розпорядження начальника ВПС, ОСОБА_3 ніс службу у прикордонному наряді «Старший зміни прикордонних нарядів».

Близько 14 години йому зателефонував ОСОБА_2 і повідомив про затримання громадянина без документів, особу якого встановлюють, та додав, що залишив його із сержантом ОСОБА_5

Через 20 хвилин, старший сержант ОСОБА_7 доповів йому про можливе незаконне перетинання державного кордону у зв’язку з чим ОСОБА_3 наказав ОСОБА_5 відпустити затриманого чоловіка і направитись в район 164 знаку для посилення складу прикордонного наряду.

Після закінчення наряду, о 18 годині до ОСОБА_3 звернувся курсант ОСОБА_8 з проханням відлучитись від навчань, проведення яких наказав ОСОБА_2, оскільки курсанти втомилися. ОСОБА_3 дав вказівку курсантам іти відпочивати.

О 18 годині він вийшов з будівлі ВПС у подвір’я, де зустрівся із заступником начальника ВПС капітаном ОСОБА_2

Через особисту неприязнь та з приводу орендованого ними житла, у присутності підлеглих, ОСОБА_2 почав нецензурно виражатись в сторону потерпілого та наніс йому п’ять ударів в грудну клітину.

Просить не карати підсудного, оскільки вони примирилися.

Свідок ОСОБА_5 –дільничний інспектор ВПС «Верховина Бистра», показав, що 26.07.2011 року він виконував наказ на охорону державного кордону в складі прикордонного наряду «Прикордонний патруль».

О 12 годині, з метою перевірки організації несення служби, до нього підійшов ОСОБА_2 з яким був затриманий літній чоловік та наказав свідку продовжувати нести службу разом з цим чоловіком і після її закінчення, конвоювати цього чоловіка у ВПС.

Про це свідок радіозв’язком доповів старшому зміни –ОСОБА_3, на що останній наказав відпустити діда та іти до старшого сержанта ОСОБА_7 для посилення прикордонного наряду, оскільки була виявлена спроба перетину державного кордону групою осіб, що він і виконав.

О 18 годині свідок закінчив наряд і повернувся у ВПС, де його зустрів ОСОБА_2 і запитав чому ОСОБА_5 не привів діда, на що останній відповів, що за наказом ОСОБА_3 він відпустив чоловіка і попрямував до старшого сержанта ОСОБА_7 для посилення прикордонного наряду.

Відразу після цього ОСОБА_2 направився до ОСОБА_3, який виходив з будівлі ВПС, а свідок та сержант ОСОБА_7 відійшли до забору і коли почули крики то повернулись і побачили як ОСОБА_2 направився до ОСОБА_3, наніс йому удари руками та головою у грудну клітину та намагався зірвати погони.

Свідок разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підбігли до капітанів, обступили їх і таким чином припинили бійку.

З показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_9 –інспекторів прикордонної служби, вбачаються аналогічні обставини конфлікту між офіцерами.

Свідок ОСОБА_4 –начальник ВПС «Верховина Бистра»показав, що 26.07.2011 року він перебував у відрядженні –на зборах начальників ВПС і тимчасове виконання обов’язків начальника усно поклав на ОСОБА_3, окрім цього, з 08 год. по 20 годину, на підставі усного розпорядження, ОСОБА_3 виконував наряд «старший зміни прикордонних нарядів».

Прибувши у ВПС, ОСОБА_3 доповів свідку про конфлікт з підсудним.

З показань свідка ОСОБА_10 –курсанта національної академії ДПСУ, вбачається, що в період з 12 по 28 липня 2011 року він проходив військове стажування у ВПС «Верховина Бистра».

26.07.2011 року, близько 18 години, після закінчення прикордонного наряду, свідок почув як між підсудним та потерпілим виникла суперечка в ході якої ОСОБА_2 в грубій формі звернувся до ОСОБА_3 і спричинив останньому побої.

Покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на мають відношення до обставин події.

Так, з протоколу відтворення обстановки та обставин події вбачається, що потерпілий детально розповів та показав про обставини події –конфлікту, який мав місце 26.07.2011 року о 18 годині, в ході якого ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_3 побої. (т. 1 а.с. 76-84).

Аналогічні обставини конфлікту вбачаються з протоколів відтворення обстановки та обставин події, проведених за участю свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 91-99, 106-114, 122-130).

Дані з протоколів очних ставок, проведених за участю свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та підсудного, суд вважає достовірними в частині показань свідків (т. 1 а.с. 176-185).

Досудовим слідством дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 405 КК України, як вчинення насильницьких дій щодо начальника у зв'язку з виконанням ним обов'язків з військової служби.

Однак, встановлені судом обставини справи свідчать про необхідність перекваліфікації дій підсудного.

Так, з показань підсудного та потерпілого встановлено, що суперечка, а в подальшому і фізичне насильство з боку ОСОБА_2, виникли з особистих, неприязних до ОСОБА_3 мотивів з приводу орендованого ними житла і не пов’язані з виконанням останнім обов'язків з військової служби, тобто конфлікт виник на побутовому грунті.

Окрім цього, у справі відсутні достовірні докази того, що підсудному було відомо про те, що потерпілий у відношенні до нього був тимчасово виконуючим обов’язки начальника ВПС, тобто був начальником по відношенню до ОСОБА_2

Як з показань підсудного, так і з показів потерпілого та свідка ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 почав виконувати наказ по охороні державного кордону о 06 годині, а ОСОБА_3 приступив до виконання тимчасових обов’язків начальника ВПС о 08 годині і на підставі усного розпорядження начальника. Виконання наряду по охороні державного кордону полягало у обході місцевостей по встановленому маршруту і таким чином ОСОБА_2 повернувся у ВПС о 16 годині.

Таким чином у справі встановлено лише сам факт вчинення насильницьких дій за відсутності кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 405 КК України, оскільки по справі не здобуто переконливих та достовірних доказів того, що підсудний усвідомлював, що вчиняє насильницькі дії щодо свого начальника у зв’язку з виконанням ним обов’язків з військової служби.

А тому, на переконання суду у діях підсудного наявний склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 406 КК України –порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні насильства.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується тим, що підсудний не сприймав потерпілого як тимчасово виконуючого обов’язки начальника ВПС, тобто начальника по відношенню до себе, оскільки йому про це не було відомо.

А тому ознака відносин підлеглості виключається.

Виходячи з наведеного, суд кваліфікує дії підсудного за ч. 1 ст. 406 КК України, оскільки ОСОБА_2 своїми діями порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у вчиненні насильства.

Відповідно до ст. 48 КК України, особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Підсудний вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 406 КК України, який за класифікацією злочинів, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

ОСОБА_2 вину визнав, розкаявся та вперше притягається до кримінальної відповідальності.

За місцем служби ОСОБА_2 характеризується виключно з позитивної сторони.

Підсудний та його захист клопотали про закриття кримінальної справи на підставі ст. 48 КК України.

Потерпілий клопотав про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_2 переведений в іншу військову частину, де на даний час несе військову службу.

На переконання суду зазначені обставини свідчать про те, що підсудний перестав бути суспільно-небезпечним.

За цих обставин наявні підстави для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України - внаслідок зміни обстановки.

Керуючись ст. 7 КПК України, ст. 48 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 - звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 406 КК України на підставі ст. 48 КК України, а провадження в справі закрити.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2, з набранням постановою законної сили - скасувати.

На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з моменту її проголошення.

Головуючий:                                                                       В.В.Домніцький