Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-1612/11

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

13.04.2012 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, при секретарі К.П.Чернянчук, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі є сином позивача, який згідно будинкової книги значиться прописаним в квартирі АДРЕСА_1.

          Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що згадана квартира є його власністю відповідно д Технічного паспорту та свідоцтва про право власності, відповідач з 1992р. не проживає у квартирі, фактично проживав постійно у АДРЕСА_3 та має постійну роботу у морському флоті України.

          На підставі наведеного, вважаючи, що порушене його право власника, він змушений здійснювати зайві виплати за комунальні послуги, а відтак просить суд зняти відповідача з реєстрації в його квартирі.

В судове засідання позивач не з»явився, проте подав до суду письмову заяву від 11.04.2012р., в якій повністю свої вимоги підтримав та просив їх задоволити, а справу розглянути у його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з»явився, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином через засоби масової інформації «Урядовий кур»єр» №48, заяв про причини своєї неявки та клопотання про перенесення або відкладення слухання справи не надав, а відтак суд вважає за необхідне справу розглянути без його участі на підставі наданих позивачем доказів з ухваленням рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.224-226 ЦПК України.

          Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв"язку, суд приходить до наступного.

Конституцією України (ст.41) передбачено непорушність права приватної власності.

Виходячи із змісту ст.3 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

          Відповідно до вимог ст.ст.10,11,59,60,61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на піставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов»язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст.9 ЖК України ніхто не можу бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом, а статтею 72 ЖК України встановлений порядок, згідно з яким визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

          В судовому засіданні достовірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1, відповідно до Технічного паспорту та Свідоцтва про право власності є власністю позивача.

Встановлено також, що відповідач по справі є сином позивача, який згідно будинкової книги значиться прописаним в квартирі АДРЕСА_1, проте з 1992р. не проживає у квартирі, фактично проживав постійно у АДРЕСА_3.

Отже встановленим у справі є те, що відповідно до вищезгаданого Свідоцтва квартира АДРЕСА_2 дійсно належить на праві приватної власності позивачу. Таким чином власником та наймодавцем даного будинку є саме позивач.

Між тим, за змістом ст.317 ч.1 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном, який відповідно до ст.319 ч.1 зазначеного Кодексу володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.           

Цивільним законодавством гарантовано (ст.321 ч.1 ЦК України), що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном.

Умовою задоволення даного позову є встановлення судом факту протиправності дій відповідача. На даний час, як встановлено у суді, в належній позивачу квартирі зареєстрований відповідач, який має свою квартиру у м.Миколаїв, з грудня 1992р. не проживає у квартирі позивача, проте добровільно знятись з реєстрації не бажає.          

Таким чином суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено факт порушення відповідачем прав позивача як власника, який чинить йому перешкоди в користуванні та розпорядженні належним йому майно, а відтак відповідач втратив право користування даним жилим приміщенням внаслідок відсутності понад встановлені строки.           

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України, ст.ст.317,319,321,391,1270,1272 ЦК України та керуючись ст.ст.10 п.3,11 п.1,60,88, п.1,212-213,215,224-226 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття з реєстрації - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом-АДРЕСА_2 та скасувати його реєстрацію у даному будинку.

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення.

ГоловуючийА. А. Надопта