АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Провадження

№ 22-ц/2090/2782/2012

Справа № 2-60/11

Категорія –інші                                                                                 Головуючий 1 інстанції -

                                                                                                    Шуліка Ю.В.

                                                            Доповідач –Бобровський В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2012 року           судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого - судді : –Бобровського В.В.

                              Суддів          : -          Шевченко Н.Ф.,

                                                   -           Кокоші В.В.,

                     При секретарі: - Каплоух Н.Б.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представників ОСОБА_6 –ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2012 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_12, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_13, ОСОБА_14, про визнання договорів купівлі-продажу квартири недійсними, відновлення права власності на квартиру, -

в с т а н о в и л а:          

У листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений ОСОБА_9 з ОСОБА_10 та посвідченого 8 квітня 2006 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_16, посилаючись на безпідставність позову ОСОБА_9 до його дружини ОСОБА_17 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нібито укладеного між ними 1 вересня 1997 року стосовно вказаної квартири без його згоди на підставі підробленої розписки дружини, яка померла у 1998 року.

Одночасно позивач просив визнати його право власності на квартиру, яку придбали з дружиною за час їх шлюбу, а у квітні 2009 року ОСОБА_6 уточнив вимоги і просив суд визнати право власності за ОСОБА_18 та ним на цю квартиру.

У лютому 2010 року ОСОБА_6 додатково пред’явив позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири укладеного ОСОБА_10 з ОСОБА_11, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_13 3 липня 2008 року, зазначивши, що як й договір купівлі-продажу квартири ОСОБА_9 з ОСОБА_10 вказані правочини відповідно до норм ст..ст. 658, 659 ЦК України є недійсними, а у грудні 2010 року він додатково просив суд відновити право власності за ОСОБА_17, оголошену померлою рішенням Комінтернівським районним судом м.Харкова від 21 червня 2010 року.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2012 року у позові ОСОБА_6 відмовлено за безпідставністю вимог.

В апеляційній скарзі представники ОСОБА_6 з посиланням на підставність позову про недійсність правочинів стосовно спірної квартири, необґрунтованість позову ОСОБА_9 про її право власності на квартиру, неправильну оцінку доказів судом в порушення норм процесуального права та порушення норм матеріального права при ухваленні рішення просять його скасувати, позов задовольнити та визнати його та ОСОБА_17 право власності по Ѕ частини спірної квартири.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, колегія вирішила апеляційну скаргу представників ОСОБА_6 відповідно до ст..308 ЦПК України відхилити, рішення районного суду залишити без змін з наступного.

Згідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд за нормою ч.1 ст.11 цього Кодексу розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно наданих по справі доказів встановлено, що за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_17 поданим у лютому 2006 року, заочним рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 березня 2006 року визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 1 вересня 1997 року та визнано право власності ОСОБА_9 на вказану квартиру, яке зареєстровано у Державному реєстрі право власності на нерухоме майно 27 березня 2006 року.

8 квітня 2006 року ОСОБА_9 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продала квартиру ОСОБА_10 за 42 000 грн., та 25 квітня 2006 року у реєстрі зареєстровано право власності на квартиру ОСОБА_10

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 1 липня 2008 року за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 заочне рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 15 березня 2006 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 3 липня 2008 року ОСОБА_19 продав квартиру ОСОБА_11, право власності якої внесено в державний реєстр в день укладання договору.

За рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 12 квітня 2010 року ОСОБА_17 оголошено померлою. Згідно довідки Сьомої Харківської державної нотаріальної контори після смерті ОСОБА_17 за заявою ОСОБА_6 відкрита спадкова справа № 905/2010.

За таких обставин вирішуючи справу відповідно до норм ст..204 ЦК України про презумпцію правомірності правочину , ст..215 цього Кодексу про підстави недійсності правочинів та про право власника на витребування майна у добросовісного набувача за нормою ст..387 ЦК України, суд дійшов правильного висновку про безпідставність позову ОСОБА_6 до ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири укладених між відповідачами 8 квітня 2006 року та 7 липня 2008 року з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією права власності на нерухоме майно, оскільки позивачем не доведено фіктивності договорів, як підстав їх недійсності за нормою ст..234 ЦК України, та те, що він не був стороною в цих правочинах та не мав права на цю квартиру, не встановлено також ознак злочину в діях ОСОБА_9 при відчуженні квартири.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність позову ОСОБА_9, фіктивність договорів купівлі-продажу квартир, вчинених без намірів створення правових наслідків та підставність за нормою ст..388 ЦК України позову ОСОБА_6 про витребування майна від добросовісного набувача, колегія не приймає до уваги як такі що не спростовують правильності висновків суду, враховуючи що ухвалою суду від 10 лютого 2012 року позовну заяву ОСОБА_9 через повторну неявку в судове засідання залишено без розгляду, підстави для визнання оспорюваних договорів фіктивними не доведені та спростовані фактом їх державної реєстрації, а щодо витрбування квартири у ОСОБА_11 таких вимог не було заявлено.

З огляду н викладене, керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313 , 314 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представників ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова 13 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскарженого до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий                                                   Судді