Справа № 22-1911 2006 р-. Головуючий у 1 інстанції - Щенюченко С.В.
Категорія 33 Доповідач - Спірідонова Л.С.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
Іменем України
22 серпня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого - Полежая В.Д.
Суддів- Спірідонової Л.С, Ворони І.М.
при секретарі - Шевченко Н.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою селянського фермерського господарства «Нива» на рішення Новомиргородського районного суду від 11 травня 2006 р., -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2006 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5звернулись з позовом до СФГ «Нива» про визнання договорів оренди землі недійсними.
В обґрунтування своїх вимог зазначали, що у травні 2005 року вони уклали договори оренди строком на три роки.
Однак, в договорах не зазначено індексацію, незрозуміла форма платежу, тобто не визначено вид оплати натурпродукцією, її якісні показники, місце, умови, порядок і термін передачі продукції, не вказані види послуг, їх вартість у грошовому виразі, строк виконання, не вказано по якій ціні передається продукція, строки та перегляд порядку внесення орендної плати, до угод не додано акт визначення меж земельної ділянки в натурі.
Зазначене є істотними умовами договору і їх відсутність є підставою для визнання договорів недійсними.
Просили договори оренди землі визнати недійсними з моменту їх укладення.
Рішенням Новомиргородського районного суду від 11 травня 2006 року позов задоволено.
Договори оренди, укладені СФГ «Нива» з позивачами визнано недійсними, зобов'язано відповідача повернути земельні ділянки власникам землі.
Суд прийшов до висновку, що при укладенні договорів допущено порушення ЗУ «Про оренду землі», оскільки не передбачені істотні умови договірних стосунків, чим порушуються права орендодавців.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зазначається, що умови договорів відповідають вимогам закону. Умови виплати орендної плати у грошовій формі з урахуванням індексації, виконані в обумовлений договорами термін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення по суті справи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі є власниками земельних ділянок на підставі Державних актів про право приватної власності на землю.
15 травня 2005 року ними були укладені договори оренди землі строком на три роки з СФГ «Нива».
У березні 2006 року позивачі звертаються в суд про визнання цих договорів недійсними з тих підстав, що в них відсутні істотні умови, передбачені ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», зокрема не зазначено індексації, незрозуміла форма платежу, тобто не визначено види сільгосппродукції, якісні показники, місце, умови і порядок передачі продукції, не вказані види послуг, їх вартість у грошовому виразі, строк виконання, ціну, строки та перегляд порядку внесення орендної плати, до угод не додано акт визначення меж земельних ділянок в натурі.
Вирішуючи даний спір колегія суддів виходить з того, що відповідно до Закону України «Про оренду землі» та ст. 93 Земельного кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно вимог ст. 14 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки укладається у письмовій формі з урахуванням реквізитів Типового договору, де відповідно до ст. 15 ЗУ обов'язково мають бути передбачені істотні умови, які за своїм змістом не повинні суперечити законам України, а саме: об'єкт оренди, строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків і порядку внесення та перегляду, відповідальність за її несплату, умови використання та цільове призначення, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі, існуючі обмеження, умови повернення, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в судовому засіданні безспірно з'ясовано факт порушення сторонами вимог чинного земельного законодавства під час укладання договорів.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст.ст.21,22 Закону України «Про оренду землі» розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін і можуть справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій формах.
Як свідчать договори, оплата була встановлена у грошовій формі, відповідно до Указу Президента України від 2.02.02 р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) її розмір встановлено на рівні 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки.
При цьому зміна умов договорів передбачена в п.З, однак до відповідача в установленому законом порядку з даного приводу позивачі не звертались.
Перегляд розміру орендної плати передбачений п. 13 один раз в рік, строки виплати зазначені в п. 11 в період з 15.08. по 31.12, нарахування і виплата індексації - у п.10 договорів.
Відповідно до наданих відомостей як орендну плату, так і індексацію позивачі за 2005 рік отримали.
Однією з підстав визнання договорів недійсними суд першої інстанції визнав також той факт, що до договорів не було надано план-схема земельної ділянки.
Такий висновок є помилковим, оскільки ст. 15 ЗУ до істотних умов договору зазначене не відноситься.
При цьому, колегія суддів відмічає, що спору відносно розташування земельних ділянок, меж їх користування на момент розгляду справи не виникало.
Виходячи з наведеного судова колегія також зазначає, що в позовних заявах не вказано, яким чином наведені позивачами обставини визнання договорів оренди недійсними порушують їх право.
В судовому засіданні такими обставинами зазначено несвоєчасна виплата орендної плати, що в даному випадку може бути лише підставою для розірвання договорів.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права є підставою для скасування рішення суду, ухвалення нового рішення по суті справи.
Керуючись ст.ст.307ч.1п.2, 309ч.1п.3,4, 314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу - задовольнити.
Рішення Новомиргородського районного суду від 11 травня 2006 року - скасувати і ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5в задоволенні позовних вимог до СФГ «Нива» про визнання договорів оренди землі недійсними - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області Л.С. Спірідонова
З