Справа № 22-2204 2006 р.                              Головуючий у 1 інстанції - Письменний О.А.

Категорія 41                                                   Доповідач - Спірідонова Л.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА Іменем України

22 серпня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Полежая В.Д.

Суддів- Спірідонової Л.С, Ворони І.М.

при секретарі - Шевченко Н.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 червня 2006 р., -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державної інспекції з карантину рослин по Кіровоградській області про стягнення виплат, передбачених трудовим та колективним договором за 2003 рік та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що була штатним працівником інспекції, при нарахуванні заробітної плати відповідач не врахував виплату екологічних та комунальних виплат, щомісячну доплату на придбання продуктів харчування, виплати по допомозі при тривалій хворобі, а також по одноразовій допомозі на оздоровлення при виході у відпустку.

Після неодноразових уточнень та доповнень до позовної заяви ОСОБА_1 просила стягнути на її користь недоотримані виплати в сумі 19,495 грн. 29 коп. та моральну шкоду в сумі 122,463 грн.

Рішенням Ленінського райсуду м. Кіровограда від 1 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Суд прийшов до висновку, що позивачка на підтвердження своїх вимог не надала суду належних доказів, проти призначення судом бухгалтерської експертизи заперечувала.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Зазначається, що рішення суду є неправосудним, оскільки до справи долучено копії відомостей про нарахування і виплату зарплати з усіма видами доплат, які отримали штатні працівники відповідача за квітень-грудень 2003 року, а у витребуванні оригіналів відомостей відмовлено. Суб'єктивно оцінивши наявні у справі докази суд не забезпечив умов для всебічного і повного дослідження дійсних обставин справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів прийшла до висновку, що підстав для задоволення скарги немає.

Вирішуючи спір суд вірно встановив фактичні обставини справи, визначив правовідносини сторін.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в оспорюваний період позивачка працювала інспектором Державної інспекції з карантину рослин по Кіровоградській області.

Вважаючи, що заробітна плата їй нараховувалась невірно разом з передбаченими видами доплат, надала свої розрахунки на підтвердження суми позову.

Оскільки відповідач позов не визнав суд правомірно поставив питання про проведення судової бухгалтерської експертизи в порядку ст. 143 ЦПК України, оскільки потребують з'ясуванню обставини, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.

Позивачка від проведення експертизи відмовилась, наполягаючи на наданих нею розрахунках.

Відповідно до п.2 ст.59 обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В суді першої інстанції позивачкою надані докази, що ґрунтуються на припущеннях, а тому згідно п.4 ст.60 ЦПК України суд не міг їх прийняти, оскільки перевірці підлягає не тільки розмір нарахувань, а й сам факт наявності будь-якої заборгованості.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло б призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.