Справа № 22-2230 2006 р.                          Головуючий у 1 інстанції - Могильний О.П.

Категорія 44                                                  Доповідач - Спірідонова Л.С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

9 серпня 2006 р. Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого - Кіселика С.А.

Суддів- Спірідонової Л.С, Суржика М.М.

при секретарі - Салабай М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 1 червня 2006 р., -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю, отриманої обманним шляхом.

Зазначається, що відповідачу у листопаді 2002 року було призначено допомогу по безробіттю, яку він отримував по 14 травня 2004 року. Виплата допомоги була припинена у зв'язку з повідомленням державної податкової адміністрації про те, що ОСОБА_1 з 17.11.1999 р. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, а тому права на отримання допомоги не мав.

Просили стягнути на користь центру зайнятості 2489 грн. 51 коп.

Рішенням Кіровського райсуду м. Кіровограда від 1 червня 2006 року позов задоволено в повному обсязі.

Суд прийшов до висновку, що при подачі заяви в міськрайонний центр зайнятості відповідач подав неправдиву інформацію про те, що він не займається підприємницькою діяльністю в той час, як державна реєстрація його як підприємця була не скасована.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, направлення справи на новий розгляд.

Зазначається, що фактично не був приватним підприємцем, оскільки працював в об'єднанні «Кіровоградоблавтотехобслуговування», а свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця оформив з метою закупівлі запчастин для підприємства. У 2000 році подав заяву про скасування реєстрації, але з вини посадових осіб це було зроблено лише у 2005 році.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що підстав для задоволення скарги немає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював майстром акціонерного товариства «ІНФОРМАЦІЯ_1». Наказом №НОМЕР_1 від 25 червня 2002 року його з роботи звільнено за п. 1 ст.40 КЗпП України.

Разом з тим відповідно до свідоцтва серії В00 № НОМЕР_2 від 17 листопада 1999 року його зареєстровано як фізичну особу - підприємця.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності позивача проведена 15 грудня 2005 р. (а.с.39).

17 жовтня 2002 року ОСОБА_1, тобто через три місяці після звільнення з роботи, звертається з письмовою заявою до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю (а.с.б).

Рішенням директора центру зайнятості заява була задоволена і відповідачеві з 17.10.02 р. по 14.05.04 р. призначена виплата допомоги по безробіттю, яку він отримав в сумі 2489 грн. 51 коп.

У вересні 2005 року після надходження інформації з Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про те, що ОСОБА_1 зареєстрований як підприємець, йому було запропоновано отриману допомогу по безробіттю повернути.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, вірно застосував норми матеріального права.

Так, відповідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Постановою Кабінету Міністрів України №578 від 27.04.1998 р., зі змінами станом на 20.03.2006 р., затверджено Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу. Згідно п.18 для одержання статусу безробітного з призначенням допомоги громадянин повинен особисто подати до державної служби зайнятості письмову заяву з відповідним проханням та заяву, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Така заява відповідачем була подана, але в ній ОСОБА_1 зазначив, що як суб'єкт підприємницької діяльності він не зареєстрований, що не відповідало дійсності.

Доводи скаржника, що підприємцем він був зареєстрований на вимогу керівництва підприємства, де він на той час працював і фактично цією діяльністю займався лише три місяці, а також, що припинення цієї діяльності не вирішувалось ДПІ з лютого 2000 р. не можуть прийматись до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений можливості оскаржити бездіяльність чи неправомірні дії зазначених органів в судовому порядку.

Відповідно до ст.46 п.З ЗУ «Про державну реєстрацію осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 р. фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичної особи підприємця.

Оскільки на час отримання допомоги по безробіттю відповідач статусу підприємця не був позбавлений, підстав для задоволення скарги немає.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 1 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий: підпис Судді: підписи Згідно з оригіналом: Суддя апеляційного суду Кіровоградської області

Л.С. Спірідонова