Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/1190/443/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Ярова Л.С.
Категорія - Грабіж Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2012 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Драного О.П.,
суддів Гончара В.М., Палічука А.О.,
при секретарі Сакарі І.І.,
за участю прокурора Фомічової І.В.,
захисника-адвоката ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Голованіського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2012 року, яким:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, не працює, раніше судимий:
- 02.08.2004 року Голованіським районним судом Кіровоградської області по ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік, - 16.02.2005 року Голованіським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст. 186, ст. 69, 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений 11.06.2007 року умовно достроково на 11 місяців 10 днів,
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, в силу ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладенням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Суд визнав винними та засудив ОСОБА_4 за те, що він 22 листопада 2011 року близько 18.00 год. в смт. Побузьке Голованіського району Кіровоградської області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходився на АДРЕСА_2, де під час розмови з ОСОБА_5 виявив в руці останнього мобільний телефон, після чого у нього виник умисел на відкрите викрадення вказаного телефону, реалізовуючи який ОСОБА_4 відкрито викрав з руки ОСОБА_5 мобільний телефон «FIy Ds 100», вартістю 350 грн., в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв’язку «Київстар»вартістю 25 грн., а всього відкрито викрав майна на суму 375 грн., внаслідок чого заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок районного суду скасувати у зв’язку з м`якістю призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ст. 186 ч.2 КК України у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі .
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що судом у повній мірі не враховано, що ОСОБА_4 як особа, в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, однак після відбуття покарання належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, понад 10 разів притягувався до адміністративної відповідальності та знову вчинив злочин. Крім того, суд призначаючи засудженому покарання з іспитовим строком послався на те, що ОСОБА_4 щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдані збитки, однак суд не взяв до уваги, що свою вину засуджений визнав під тиском доказів здобутих органами досудового слідства, наявність щирого каяття нічим не підтверджена, злочин розкрито завдяки діям працівників міліції якими виявлено та затримано ОСОБА_4, відповідно заяви потерпілого останній вказує, що лише немає претензій до ОСОБА_4, а не про відшкодування йому збитків. Враховуючи зазначене судом незаконно застосовано ст. 75 КК України при призначенні ОСОБА_4 покарання.
Провівши під час апеляційного розгляду судове слідство в частині призначеного покарання, з’ясувавши особу засудженого та заслухавши його пояснення, який погодився з вироком суду першої інстанції і просив залишити його без зміни, висновок захисника-адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого, яка підтримала позицію засудженого ОСОБА_4 про залишення вироку без зміни, думку прокурора, який підтримав апеляцію щодо призначення засудженому покарання без застосування ст.75 КК України, оцінивши досліджені матеріали справи та зваживши доводи апеляції, колегія суддів визнає апеляцію прокурора такою, що підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції –скасуванню в частині призначеного покарання, виходячи з наступних підстав.
Допитаний в суді апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що вчинив злочин за обставин, викладених в обвинуваченні.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_4 та правильності кваліфікації його дій за ст.186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, в повному обсязі доведена письмовими матеріалами справи, які судом першої інстанції досліджено в ході судового слідства та яким дана належна оцінка, тому в цій частині апеляційним судом не перевіряється, оскільки ніким із учасників судового процесу не оскаржуються.
ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, знову вчинив тяжкий злочини, за місцем проживання характеризується посередньо, обставинами, які пом’якшують його покарання, суд визнав каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків, а обставинами, які обтяжують покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Оцінивши у сукупності досліджені у ході судового слідства докази у справі в частині призначеного покарання та з’ясувавши особу засудженого, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції, призначаючи покарання за вчинений злочин, дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, однак необґрунтовано звільнив його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням в зв’язку з чим вирок суду в цій частині підлягає скасуванню.
Суд при призначені покарання врахував особу засудженого, обставини, які пом’якшують покарання, що він за місцем проживання характеризується посередньо, відсутність цивільного позову, однак не в повній мірі врахував характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу ОСОБА_4 який вчинив тяжкий злочин перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів, після умовно дострокового звільнення з місць позбавлення волі відносно нього постановою Голованіського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2010 року встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців, постановою цього ж суду від 25 липня 2011 року ОСОБА_4 продовжено адміністративний нагляд строком на 6 місяців, під час адміністративного нагляду він понад 10 раз притягувався до адміністративної відповідальності, що свідчить про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Враховуючи викладені обставини, а саме характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу засудженого, колегія суддів визнає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ст. 186 ч.2 КК України без застосування ст. 75 КК України.
Керуючись ст. ст. 362, 366, 378, 379 КПК України, колегія суддів, –
З А С У Д И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 лютого 2012 року відносно засудженого ОСОБА_4 в частині призначеного покарання скасувати.
Визнати винним ОСОБА_4 за ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 підписка про невиїзд змінити на взяття під варту, взявши його під варту із залу суду негайно.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 17 квітня 2012 року.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Кіровоградської області протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Судді: