Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11/1190/390/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Мумига І.М.
Категорія - Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.2012 Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого – судді Драного О.П.,
суддів Гончара В.М., Палічука А.О.,
за участі прокурора Коваленка О.І.,
захисників-адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_6 на постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2011 року, якою:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Хмельове Маловисківського району Кіровоградської області, росіянку, громадянку України, з вищою освітою, незаміжню, працює ординатором хірургічної стоматології Кіровоградської обласної лікарні, проживає за адресою: АДРЕСА_1, не судиму,
звільнено від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 140 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, кримінальну справу щодо неї закрито.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи ОСОБА_7 пред’являлось обвинувачення у вчиненні злочину, кваліфікованого як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов’язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, за наступних обставин.
Наказом головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні від 04.07.1985 року ОСОБА_7 призначено на посаду лікаря-хірурга стоматолога хірургічного стоматологічного відділення даного лікувального закладу.
19 листопада 2007 року, в ургентному порядку за направленням Кіровоградської обласної стоматологічної поліклініки, до хірургічного стоматологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні поступила ОСОБА_8 зі скаргами на біль в області шостого та сьомого зубів нижньої щелепи з лівої сторони.
При надходженні до відділення ОСОБА_8, завідуючий відділенням ОСОБА_9 та лікуючий лікар ОСОБА_7, неналежно виконавши покладені на них обов’язки внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, встановили хворій попередній діагноз: запальний інфільтрат підщелепної області ліворуч, лімфопатія одонтогенної етіології, та призначили консервативне лікування –проходження компресів та застосування ультрависоких частот.
Разом із тим, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 70/к від 15.04.2008 року, хворій ОСОБА_8 слід було поставити такий діагноз: одонтогенний запальний інфільтрат лівої підщелепної ділянки, одонтогенний лімфаденіт під нижньощелепної ділянки зліва, загострення піріодонтиту шостого та сьомого зубів нижньої щелепи зліва, апікальна кістогранульома шостого зубу нижньої щелепи зліва.
21 листопада 2007 року лікуючим лікарем ОСОБА_7 за участю завідуючого відділенням ОСОБА_9, під внутрішньовенним наркозом, ОСОБА_8 виконано операцію –атипичне видалення шостого зубу на нижній щелепі ліворуч.
22 листопада 2007 року завідуючим відділенням ОСОБА_9, з асистуванням лікуючого лікаря ОСОБА_7, ОСОБА_8 виконано операцію-ревізію, та розкриття інфільтрату.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 04 годині 45 хвилин настала смерть ОСОБА_8, безпосередньою причиною якої є: сепсис, передній гнійний медіастенит, одонтогенна флегмона дна порожнини рота; супутньою причиною смерті є –хондродисплазія суглобів.
Згідно висновку повторної комісійної судово-медичної експертизи № 817/10 від 08.04.2011 року, смерть ОСОБА_8 обумовлена недоліками в наданні медичної допомоги, а саме: не вчасного призначення рентгенологічного дослідження шостого зубу на нижній щелепі зліва, не вчасного видалення шостого зубу на нижній щелепі зліва, не вчасно призначено консультацію лікаря-хірурга торакального, застосування мазевої пов’язки, яке не було показаним.
Таким чином, в ході лікування ОСОБА_8 лікуючим лікарем, лікарем-хірургом стоматологом стоматологічного хірургічного відділення Кіровоградської обласної лікарні, ОСОБА_7 та завідуючим стоматологічного хірургічного відділення Кіровоградської обласної лікарні ОСОБА_9 не виконано свої професійні обов’язки протягом 19-20 листопада 2007 року, неналежно виконано свої професійні обов’язки протягом 21-26 листопада 2007 року, що виразилося у встановленні ОСОБА_8 неправильного попереднього діагнозу, несвоєчасному видаленні шостого лівого нижнього зубу, несвоєчасному та неадекватному розтині флегмони роту, не організації консультації торакального хірурга, не виробленні тактики лікування, та, в подальшому, не лікуванні пневмонії, сепсису, інтоксикаційної міокардіопатії, не проведенні розтину у ділянці шиї з дренажуванням.
Тобто, ОСОБА_7 вчинено злочин, передбачений ст. 140 ч. 1 КК України.
Судом першої інстанції постановою від 12 грудня 2011 року звільнено від кримінальної відповідальності та закрито кримінальну справу щодо ОСОБА_7, за клопотанням останньої, внаслідок закінчення строків давності.
В апеляції потерпіла ОСОБА_6 просить постанову районного суду скасувати, направити кримінальну справу прокурору Ленінського району для організації додаткового розслідування та вирішення питання про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 367 КК України. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова винесена передчасно, з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, вважає, що дії підсудної кваліфіковано неправильно, їх слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 367 КК України, що судом залишено поза увагою, та внаслідок чого безпідставно закрито кримінальну справу щодо ОСОБА_7
Заслухавши доповідача, представника потерпілої ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5, який підтримав апеляцію потерпілої у повному обсязі, ОСОБА_7 та в її інтересах захисника-адвоката ОСОБА_11 які просили постанову суду щодо ОСОБА_7 залишити без змін, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали кримінальної справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що підсудною ОСОБА_7 в судовому засіданні суду першої інстанції 12 грудня 2011 року заявлено клопотання про закриття кримінальної справи щодо неї в порядку п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, в зв’язку із закінченням строків давності для притягнення до кримінальної відповідальності.
Судом дану заяву задоволено, постановою суду від 12.12.2011 року підсудну звільнено від кримінальної відповідальності, кримінальну справу щодо неї –закрито.
Згідно з положеннями ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, минув трирічний строк.
Відповідно пред’явленого обвинувачення ОСОБА_7 інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, санкція вказаної статті передбачає максимальне у її межах покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
Таким чином, згідно ст. 12 КК України, даний злочин є злочином невеликої тяжкості.
Обвинуваченням встановлено дату скоєння злочину –19 листопада 2007 року, таким чином станом на 12 грудня 2011 року з дня вчинення злочину минуло понад чотири роки
Згідно зі ст. 7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв`язку із закінченням строків давності. Направлення кримінальної справи до суду з цих підстав не допускається, якщо обвинувачений, підсудний проти цього заперечує.
Матеріалами кримінальної справи підтверджується та обставина, що саме підсудна ОСОБА_7 заявила в судовому засіданні відповідну заяву.
Доводи апеляції потерпілої ОСОБА_6 про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_7 з ч. 1 ст. 140 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, при виконанні вимог ст. 217 КПК України стороною потерпілих жодних клопотань про перекваліфікацію дій обвинуваченої ОСОБА_7 не заявлено. В судовому засіданні клопотань про нове обвинувачення потерпілими також не заявлено. Крім того, статтями 140 та 367 КК України визначено відповідний суб’єкт вчинення злочинів.
Відтак, апеляція не містить переконливих доводів про необхідність скасування постанови у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій ОСОБА_7.
За таких обставин суд першої інстанції, ґрунтуючись на пред’явленому ОСОБА_7 обвинуваченні, правильно звільнив її від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 140 КК України, - у зв’язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Враховуючи викладене, порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено тому постанова суду від 12 грудня 2011 року підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію потерпілої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Постанову Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2011 року про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 в зв’язку із закінченням строку давності, - залишити без зміни.
Судді: