Справа № 22-6391/07 p. Головуючий в 1 інстанції - Бець О.В.
Доповідач - Усик Г.І.
УКРАЇНА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 берееня 2007 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усик Г.І.
суддів - Лесько А.О., Кравець В.А.
при секретарі - Полонській А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2007 р. у справі за позовом Національної академії оборони України до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення,
встановила:
В січні 2007 р. позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виселення їх разом з залежними від них особами з гуртожитку - кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, посилаючись на те, що ОСОБА_2 та членам його сім'ї зазначене жиле приміщення було надано на період його навчання слухачем, а потім в ад'юнктурі Національної академії оборони України.
Після закінчення навчання у жовтні 2006 р. та направлення його для подальшого проходження військової служби до в/ч А 1588 (с. Розсішки, Черкаської області) відповідачі в порушення ч.1 ст.132 ЖК України та ч.3 п.3 Положення про порядок забезпечення жилою площею, затвердженого наказом Міністра оборони України від 03.02.1995 р. №20 відмовилися у добровільному порядку звільняти гуртожиток.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.05.2007 р. позов задоволено.
"Ухвалено виселити ОСОБА_2, його дружину ОСОБА_1, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народження та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь Національної академії оборони України 16 грн. 00 коп. на відшкодування судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просять скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення яким відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Зазначав, що суд не встановив чи має будинок АДРЕСА_1, не врахував, що відповідач не переривав службових відносин з Міністерством оборони України, а продовжує військову службу у військовій частині, яка відокремлена від розташування населених пунктів, де житло йому не може бути надане з об'єктивних причин. Також судом не було враховано положення ст. 125 ЖК України відповідно до якої без надання іншого жилого приміщення, у випадках зазначених у ст.124 цього Кодексу не можуть бути виселені сім'ї військовослужбовців.
2
Крім того на думку апелянта суд неправильно застосував наказ Міністра оборони України №20 від 30.02.1995 р. «Про внесення змін та доповнець до Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України», який втратив свою чинність.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 підтримував вимоги, викладені в апеляційній скарзі, і просив її задовольнити.
ОСОБА_1 та представник Національної академії оборони України в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
У вересні 2001 р. майору ОСОБА_2 та членам його сім'ї на період його навчання була надана кімната АДРЕСА_1
Наказом начальника Національної академії оборони України від 17.10.2006 р. № 208 майора ОСОБА_2 було виключено із списків особового складу академії у зв'язку із закінченням навчання та направленням його для подальшого проходження військової служби до в\ч А 1588, яка знаходиться с Розсікши, Христинівського району, Черкаської області.
Керівництвом Національної академії оборони України йому було запропоновано звільнити займане ним та членами його сім'ї жиле приміщення, але відповідачі відмовились виселятись з гуртожитку.
За змістом ч.1 ст.132 ЖК України особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з навчанням.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 03.02.1995 р. №20 «Про внесення змін та доповнень до Положення про порядок забезпечення жилою площею у Збройних Силах України, який втратив чинність, а також наказу Міністра Оборони України від 06.10.2006 р. №577 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», який фактично не змінює порядку надання житлових приміщень військовослужбовцям на період їх навчання у військових навчальних закладах, військовослужбовці разом з членами сім'ї на час навчання забезпечуються житлом у гуртожитках навчального закладу, яке звільняють після закінчення навчання у двомісячний термін.
- Задовольняючи позовні вимоги Національної академії оборони України, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачам жиле приміщення в гуртожитку було надано тимчасово, на період навчання ОСОБА_2 слухачем та ад'юнктом в Національної академії оборони України, а тому відповідно до ч.1 ст. 132 ЖК України він та члени його сім'ї підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення.
Твердження відповідача про те, що суд неповно з'ясував обставини справи стосовно статусу житлового приміщення АДРЕСА_1, є безпідставними.
З матеріалів справи убачається, що згідно акту від 09.09.2001 р. про прийом (передачу) будівель, споруд і територій військового містечка між Головним квартирно-експлуатаційним управлінням МО України та начальником Національної академії оборони України, та актом від 09.08.2003 p., будівля № 147/2 АДРЕСА_1 є гуртожитком на 56 квартир. Зазначений будинок перебуває на праві
3
оперативного управління Національної академії оборони України. На його обслуговування як гуртожитку затверджено штатний розклад.
Таким чином з досліджених судом доказів убачається, що жиле приміщення АДРЕСА_1 використовуюеться як гуртожиток.
Згідно повідомлення Головного управління житлового забезпечення, будинок АДРЕСА_1, не зареєстрований як гуртожиток. За зверненням начальника Національної академії оборони України зазначений будинок буде внесено до загальноміського реєстру житлових будинків, які використовуються як гуртожитки.
Та обставина, що на теперішній час зазначений будинок не зареєстрований у Головному управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, як гуртожиток, не впливає на законність рішення суду, оскільки відповідачу житлове приміщення було надано тимчасово, на період його навчання на підставі листа заселення, виданого начальником Національної академії оборони України, а не на підставі ордера, який є єдиною підставою для надання житлового приміщення в постійне користування. А тому ОСОБА_2 разом з членами сім'ї не має правових підстав для користування цим житловим приміщенням після закінчення навчання та направлення його для подальшого проходження служби у військову частину, яка розташована в іншій місцевості.
Суд повно дослідив обставини справи, і дійшов правильного висновку, що відповідачі підлягають виселенню з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість висновків суду не спростовують, а тому вона задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_2 відхилити, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 травня 2005 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.