Справа № 22 -5785/07 Головуючий у 1 інстанції - Мальченко А.О.
Доповідач - Усик Г.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2007 p. Колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів - Лесько А.О., Кравець В.А.
при секретарі - Полонській А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 квітня 2007 р. у справі за заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу,
встановила:
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 24.04.2007 р. відмовлено в задоволенні заяви ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1заборгованості кредитним договором.
В апеляційній скарзі представник ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати зазначену ухвалу, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
В судове засідання представник заявника не з'явився, про час та місце розгляду справи заявник був повідомлений.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя виходив з того, що із поданої заяви вбачається спір про право та заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України.
З таким висновком погодитись не можна виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст.95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Відповідно до ст. 96 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Із заяви ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» та доданих до неї матеріалів вбачається, що вимоги про стягнення з ОСОБА_1заборгованості за кредитним договором ґрунтуються саме на умовах, зазначених в договорі.
Тобто вимога заявника ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі, і відповідно до п. 1 ст. 96 ЦПК України, є підставою для видачі судового наказу.
За таких обставин оскаржувану ухвалу не можна визнати такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 95, 96, 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
2
ухвалила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Ухвалу судді Дарницького районного суду м. Києва від 24 квітня 2007 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.