Справа № 22-6833                                         Головуючий у 1-й інстанції - Черненко В.А.

                                                                        Доповідач - Кабанченко О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого -                Кабанченко О.А.

суддів -                           Пікуль А.А. Коротуна В.М. 

при секретарі -     Кузнєцовій З.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на окрему ухвалу Святошинського районного суду м.  Києва від 8 червня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_2,  яка діє в інтересах ОСОБА_3,  до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  3-тя особа: приватний нотаріус ОСОБА_1 про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсним і відшкодування моральної шкоди,

встановила;

Рішенням Святошинського районного суду м.  Києва від 8 червня 2007 року задоволений позов ОСОБА_2,  яка діє в інтересах ОСОБА_3,  до ОСОБА_4,  ОСОБА_5,  3-тя особа: приватний нотаріус ОСОБА_1, . про визнання довіреності та договору купівлі-продажу недійсним і відшкодування моральної шкоди,

По вказаній справі судом першої інстанції постановлена окрема ухвала про доведення до відома Управління юстиції м.  Києва встановлених при розгляді справи обставин та для вирішення питання про наявність підстав для анулювання свідоцтва приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1

Від третьої особи - приватного нотаріуса ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на окрему ухвалу суду. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування окремої ухвали як такої,  що не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та окремої ухвали суду,  судом під час розгляду справи було встановлено,  що нотаріусом ОСОБА_1 24 вересня 2004 року була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_3,  що була надана ОСОБА_4 Останньою,  яка діяла на підставі зазначеної довіреності 7 жовтня 2004 року був укладений договір купівлі-продажу квартири,  за яким була продана належна ОСОБА_3 квартира.

Рішенням Святошинського районного суду м.  Києва від 11 квітня 2005 року ОСОБА_3 був визнаний недієздатним,  В червні 2005 року йому встановлена 1 група інвалідності.

Відповідно до висновку судово-психіатрічної експертизи від 22 лютого 2007 року ОСОБА_3 в період підписання довіреності від 24 вересня 2004 року виявляв ознаки судинної деменції з гострим початком та за своїм психічним станом в той період не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Постановлюючи по справі окрему ухвалу,  суд першої інстанції виходив з того,  що умовою,  яка сприяла порушенню прав ОСОБА_3,  стали дії нотаріуса ОСОБА_1,  яка 24 вересня 2004 року посвідчила довіреність від імені ОСОБА_3 та в подальшому договір купівлі-продажу,  укладений ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 на

2

підставі цієї довіреності.,  оскільки при посвідченні довіреності нотаріус ОСОБА_1 грубо порушила вимоги  ст.. 44 Закону України «Про нотаріат»,  п. 39 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій - не перевірила дієздатність ОСОБА_3,  внаслідок чого були порушені права недієздатної особи.

Проте такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до положень  ст.ст., 36,  40 ЦК України фізична особа може бути визнана недієздатною лише за рішенням суду. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Недієздатним ОСОБА_3 був визнаний рішенням суду від 11 квітня 2005 року.

Судово-психіатрічна експертизи,  якою встановлено,  ОСОБА_3 в період підписання довіреності від 24 вересня 2004 року за своїм психічним станом не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними була проведена лише 22 лютого 2007 року

З огляду на наведене,  судова колегія вважає,  що на час посвідчення довіреності нотаріус,  не мала змоги визначити недієздатність ОСОБА_3,  а недієздатним на той час рішенням суду він визнаний не був.

Крім того,  судова колегія вважає,  що суд першої інстанції вийшов за межі своєї компетенції,  визначивши в окремій ухвалі конкретні заходи,  які слід вжити для усунення причин та умов,  що сприяли правопорушенню. За змістом  ст.. 211 ЦПК України передбачено,  що суд може направити окрему ухвалу відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов порушення,  тобто ці органи повинні вжити заходи для усунення причин та умов порушення,  які будуть вважати доцільними.

Зважаючи на наведене,  судова колегія вважає,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню,  а окрема ухвала - скасуванню.

Керуючись  ст..  ст.. 36,  40 ЦК України,   ст.. 44 Закону України «Про нотаріат»,   ст.  ст. 307,  312 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити.

Окрему ухвалу Святошинського районного суду м.  Києва від 8 червня 2007 року скасувати.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.