АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/544/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19, 27 Марцішевська О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          15 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю.В.

суддівМагда Л.Ф., Трюхан Г.М.

при секретаріОстапенко О.М.

з участю:

позивача ОСОБА_6

представника позивача ОСОБА_7

представника відповідача Костецького О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 5 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі-Банк) про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки за кредитно-заставним договором та стягнення моральної шкоди, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Банку про визнання недійсним підвищення відсоткової ставки за кредитно-заставним договором та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 26 березня 2008 року між Банком та ним було укладено кредитно-заставний договір №CSN0AK79270014, згідно якого він отримав кредит в сумі 139 063 грн. на строк до 25 березня 2015 року, під 15,48 % річних, з цільовим призначенням 134 980 грн. для придбання автомобіля, 1 349 грн. 80 коп. - на сплату страхових платежів, 34 грн. - для оплати коштів за реєстрацію застави, 2 699 грн. 60 коп. - оплата винагороди за надання фінансового інструменту.

В забезпечення виконання позивачем зобов’язань за кредитними договором між сторонами 26 березня 2008 року укладено договір застави рухомого майна – автомобіля «Шевролет Епіка», 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1.

З 1 лютого 2009 року відсоткова ставка Банком була збільшена до 27,14% річних, однак позивач не був повідомлений про даний факт.

Дії Банку по підвищенню відсоткової ставки вважає неправомірними та такими, що не відповідають чинному законодавству, порушують його права та законні інтереси як споживача.

Просив суд визнати незаконними підвищення Банком в односторонньому порядку відсоткової ставки по кредитно-заставному договору, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок суми заборгованості за даним договором з розрахунку 15,48% річних, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., стягнути з відповідача судові витрати по оплаті витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та на правову допомогу 4 000 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 5 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить дане рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

10 січня 2009 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку».

Зазначеним Законом доповнено ЦК України статтею 1056-1 «Проценти за кредитним договором», відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

З урахуванням вимог ч.1 ст.58 Конституції України, а саме принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів всі рішення банку у будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку після 10 січня 2009 року є неправомірними.

Судом встановлено, що сторони 26 березня 2008 року уклали кредитний договір , за умовами якого передбачено право Банку змінювати в бік збільшення відсоткову ставку за користування кредитом в односторонньому порядку у разі настання обставин, викладених у п.6.3.1 вказаного договору при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів України.

Відповідачем змінена відсоткова ставка за користування кредитом з 15,48% на місяць від суми заборгованості за кредитом до 27,14%.

Листом від 25 грудня 2008 року та направленим позивачу 8 січня 2009 року Банк повідомив ОСОБА_6 про те, що з 1 лютого 2009 процентні ставки за його кредитом будуть становити 27,14% на рік.

Проценти за користування кредитом у розмірі 27,14% Банк розпочав нараховувати ОСОБА_6 з 1 лютого 2009 року, які останній сплачував, що встановлено рішенням апеляційного суду Черкаської області від 1 вересня 2011 року у справі за позовом Банку до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет застави (а.с.38).

З огляду на це, відмовляючи у задоволенні позову, суд правильно виходив з того, що відповідно до умов кредитного договору Банк мав право в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки за користування кредитом.

Посилання в апеляційній скарзі на незаконне збільшення процентної ставки не можна визнати обґрунтованими, оскільки кредитний договір був укладений до 10 січня 2009 року, тобто до набрання чинності ст. 1056-1 ЦК України. У цьому договорі сторони досягли домовленості про те, що Банк має право в односторонньому порядку збільшити процентну ставку. Рішення про підвищення процентної ставки прийнято Банком до 10 січня 2009 року. Направлення повідомлення протягом 7 календарних днів після вступу в чинність зміненої процентної ставки ( п. 6.3.1 договору) є механізмом виконання цієї домовленості. Договором не передбачалось згоди позичальника на зміну процентної ставки чи підписання додаткової угоди щодо такої зміни.

Обґрунтування позивачем заявлених ним позовних вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» вірно судом не був узятий до уваги, оскільки між сторонами виникли договірні кредитні правовідносини, які регулюються спеціальним законодавством в системі кредитування і до спору щодо виконання такого договору зазначений закон не може застосовуватися.

Оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим та ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу ОСОБА_6 необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307; 308; 314; 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, а рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 5 грудня 2011 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :