Справа №22-ц-793/12 13.03.2012 13.03.2012 13.03.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1490/793/12                      Головуючий у 1 інстанції Павлова Ж.П. Категорія – 20 Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

іменем України

          13 березня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Локтіонової О.В. та Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Скопенко В.С.,

з участю:

позивачки ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2012 року, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення суми, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

у с т а н о в и л а :

14 червня 2011 року ОСОБА_2 пред’явила зазначений позов, який обґрунтовувала наступним.

17 квітня 2008 року між нею, з однієї сторони, та ОСОБА_5 і її чоловіком ОСОБА_6, з другої, в присутності посередника - фізичної особи підприємця - ОСОБА_3, у простій письмовій формі укладено договір про наміри.

Відповідно до його умов, вони зобов’язувалися до 30 травня 2008 року укласти договір купівлі-продажу, за яким подружжя продає їй належну їм квартиру АДРЕСА_1, а вона - приймає квартиру у власність і сплачує за неї їм 55 000 доларів США.

Крім того, в договорі про наміри сторони перебачили, що на забезпечення виконання договору купівлі-продажу вона повинна передати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 400 доларів США завдатку, що нею зразу ж і було виконано.

Проте, через вади у правоустановчих документах на квартиру та нездатність відповідачів їх усунути, при тому що вона теж приймала посильну участь в оформленні документів і витратила 400 гривень власник коштів - договір купівлі-продажу не відбувся.

Посилаючись на указані обставини та відмову відповідачів повернути завдаток у подвійному розмірі і витрачені нею замість ОСОБА_5 на оцінку квартири гроші, просила стягнути на її користь :

·          солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 6 900 гривень подвійного розміру задатку і 400 гривень на відшкодування збитків,

а також:

·          з ОСОБА_3 2 000 гривень на відшкодування її моральних страждань.

У подальшому, позивач додала ще одну вимогу до подружжя ОСОБА_6 - про стягнення з них у солідарному порядку 1 000 гривень на відшкодування її моральних страждань, викликаних їх безвідповідальною поведінкою при виконанні взятих на себе за договором про наміри обов’язків.

Відповідачі позов не визнали, пояснивши, що укладення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 не відбувся з вини позивача, яка без всяких на те причин відмовилась її придбати, а тому у позові слід відмовити.

Рішенням місцевого Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2012 року позов задоволено частково. З ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 стягнуто 3 192 гривні безпідставно набутої суми, 400 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, а також на користь держави 214 гривень 60 копійок судових витрат. У задоволені решти позовних вимог – відмовлено за їх безпідставністю.

ОСОБА_2 подала на це рішення апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати й ухвалити нове – про задоволення її вимог у повному обсязі.

Скаргу обґрунтовувала невідповідністю висновків суду обставинам справи і положенням чинного цивільного законодавства.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду 1 інстанції залишити без зміни, оскільки суд постановив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому судовому рішенні, місцевий суд виходив з того, що між сторонами існують договірні правовідносини, підставою виникнення яких є договір про намір укласти до 30 травня 2008 року договір купівлі-продажу належної на праві власності ОСОБА_5 квартири. За ним позивач передала відповідачці 400 доларів США, що еквівалентно 3 192 гривням, авансу.

Оскільки укладення договору купівлі-продажу не відбулося, то відповідач ОСОБА_5 повинна була б повернути отриману грошову суму позивачу. Та від цього відмовляється, а тому неповернуті гроші слід стягнути за судовим рішенням, як безпідставно утримувані відповідачем.

Крім того, позивачкою по обов’язкам ОСОБА_5 були понесені витрати в розмірі 400 гривень на грошову оцінку вартості вищевказаної квартири, які відповідач теж повинна відшкодувати за правилами ст. 1212 ЦК України.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом 1 інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Главою 49 ЦК України передбачено 6 видів забезпечення виконання зобов'язань, одним з яких є і завдаток.

Вони є додатковими зобов'язаннями, їх метою є стимулювання належного виконання сторонами головного зобов'язання і вони слідують долі головного зобов'язання.

Забезпечувальні зобов'язання можуть встановлюватися тільки по відношенню до дійсних вимог, які містяться в головному зобов'язанні. Без укладення головного зобов'язання неможливе укладення забезпечувального зобов'язання.

За ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору.

Для договору купівлі-продажу, у відповідності зі ст. 657 ЦК України, належною формою його укладення - є нотаріальна форма.

          Недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу квартири тягне за собою його нікчемність, а значить - він не є реальним і не може забезпечуватися додатковими зобов'язаннями.

У зв’язку з цим, грошові суми, передані стороною до укладення договору купівлі-продажу, слід вважати авансом, а не завдатком, і застосовувати при вирішенні їх долі правила ч. 2 ст. 570, ст. 1212 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка передала відповідачці 400 доларів США, домовившись з нею укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, проте такий договір не відбувся.

За такого і відповідно до ч. 2 ст. 570, ст. 1212 ЦК України, передані нею гроші які за правовою природою є авансом, а не завдатком, як вона вважала, повинні бути повернуті ОСОБА_5 їй. Оскільки відповідач цього робити не бажає, то безпідставно утримуваний відповідачем аванс слід стягнути за судовим рішенням.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Вірним є і висновок суду щодо стягнення з ОСОБА_5 на користь позивача 400 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, а саме, здійснених позивачкою за обов’язком відповідача витрат на грошову оцінку квартири.

Такий висновок відповідає наявній у справі доказовій базі, а це - квитанція про сплату (а.с. – 30) і положенням ч. 4 ст. 390 і 1212 ЦК України.

Стосовно відмови у вимозі про стягнення з подружжя ОСОБА_5 моральної шкоди та вимозі до ОСОБА_3, то і тут висновки суду є правильними, обгрунтованими і законними.

У матеріалах справи відсутні докази тому, що при укладені договору про наміри сторони по ньому передбачили такий спосіб цивільно-правової відповідальності, як відшкодування моральної шкоди, а без такої вказівки і відсутності норми, яка б передбачала відшкодування моральної шкоди за договором про наміри, на законодавчому рівні – названі вимоги не підлягали задоволенню, що вірно констатував і районний суд.

Що ж до вимог до ОСОБА_3, то вони взагалі не ґрунтуються на доказовій базі, оскільки будь яких належних та допустимих доказів про знаходження позивача у правовому зв’язку з названою особою не надано, хоча за ст. 60 ЦПК України, то є обов’язком сторони, яка стверджує про наявність певних обставин.

Керуючись ст.ст. 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26 січня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

Головуючий Судді: