УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0605/1-88/2011
Стаття ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Фоміна Ю.В.,Михайловського В.І.
з участю: прокурора Селюченко І.І.
захисника обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_2
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 7 грудня 2011 року, якою справа щодо
ОСОБА_3, , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Попільня Житомирської області, українця, громадянина України, несудимого, обвинуваченого за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.1, 366 ч.2 КК України,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Невгоди Овруцького району Житомирської області, українця, громадянина України, несудимого, обвинуваченого за ст.ст. 190 ч.2, 358 ч.3, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України
направлена на додаткове розслідування
В С Т А Н О В И Л А:
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.358, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, повернуто прокурору Попільнянського району Житомирської області на додаткове розслідування.
Запобіжні заходи, обрані ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд, залишено без змін.
В ході попереднього розгляду кримінальної справи, при з’ясуванні обставин оголошення обвинуваченим про закінчення слідства і пред’явлення їм матеріалів кримінальної справи встановлено, що 12 серпня 2011 року було оголошено обвинуваченим про закінчення досудового слідства і обвинувачені виявили бажання ознайомитися з матеріалами справи з участю захисника (т.12, а.с.258, 263). Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 18 серпня 2011 року, слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді у 12 томах, ознайомлення проходило з 13.08.2011 року по 18.08.2011 року, кількість аркушів, яка була пред’явлена для ознайомлення в томі № 12 у протоколі не зазначена (т.12 а.с.303-304). Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 18 серпня 2011 року, слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_5 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді в 12 томах, ознайомлення проходило з 13.08.2011 року по 18.08.2011 року, кількість аркушів, яка була пред’явлена для ознайомлення в томах за номерами 2–12, в протоколі не зазначена (т.12, а.с.311-312).
18 серпня 2011 року слідчий виніс постанову про відновлення досудового слідства по кримінальній справі для приєднання до кримінальної справи постанови прокурора Попільнянського району про порушення кримінальної справи від 26 січня 2011 року. Цього ж дня слідчим було оголошено обвинуваченим про закінчення досудового слідства і обвинувачені виявили бажання ознайомитися з матеріалами справи з участю захисників (т.12, а.с.340, 342). Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 22 серпня 2011 року слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді в 12 томах, ознайомлення проходило з 15 години 19.08.2011 року по 15 годину 15 хвилин 22.08.2011 року, кількість аркушів, яка була пред’явлена для ознайомлення в кожному томі, зазначена, в томі № 12 зазначено про надання для ознайомлення 348 аркушів (т.12, а.с.349). Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 20 серпня 2011 року слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_5 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді в 12 томах, ознайомлення проводилось 20.08.2011 року з 15 години до 16 години 40 хвилин, кількість аркушів, яка була пред’явлена для ознайомлення в кожному томі, зазначена, в томі № 12 зазначено про надання для ознайомлення 357 аркушів (т.12, а.с.358).
Кількість аркушів, які були пред’явлені для ознайомлення в томі № 12 обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику, не відповідає дійсності, оскільки на а.с.349 цього тому міститься протокол ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника з матеріалами справи, який складений 22 серпня 2011 року, і який жодним чином не міг бути наданий для ознайомлення 20 серпня 2011 року.
В протоколах ознайомлення обвинувачених та їх захисників з матеріалами справи від 18 серпня 2011 року, 20 серпня 2011 року, 22 серпня 2011 року не зазначено, що слідчим були пред’явлені для ознайомлення приєднані до матеріалів справи як речові докази документи, які зберігаються в камері схову прокуратури району, а саме: два журнали виконаних робіт по 48 арк. кожен, які були вилучені в ТОВ „Гранд Ком”, журнал реєстрації посвідчень (48 арк.), книга вихідної кореспонденції (87 арк.), журнал реєстрації вхідної кореспонденції (98 арк.), книга реєстрації договорів за 2007 – 2010 роки (46 арк.), книга реєстрації по інституту (9 арк.), які були вилучені в філії „Житомиркомундорпроект”, про що вказано в довідці до обвинувального висновку та на які є посилання як на докази в описовій частині обвинувального висновку.
Також суд першої інстанції в своїй постанові зазначив, що вважає істотним порушенням вимог КПК, без усунення якого справа не може бути призначена до судового розгляду, є невиконання постанови судді від 15 серпня 2011 року в справі за скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову прокурора Попільнянського району від 10.08.2011 року про порушення кримінальної справи за ч.3 ст.358 КК України проти ОСОБА_1 в частині зупинення слідчих дій на час розгляду скарги. (Справа № 4-70/11 а.с.17)
Статтею 236-7 КПК України передбачено право особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисника на оскарження постанови про порушення кримінальної справи до суду, яка розглядається судом за правилами, визначеними в ст.236-8 КПК України.
Вказане право є одним із способів забезпечення права на захист під час досудового слідства і реалізація такого права має бути забезпечена наданням розумного строку для подання скарги до суду після вручення копії постанови про порушення кримінальної справи та розгляду такої скарги в порядку, передбаченому ст.236-8 КПК.
Слідчим не були виконані вимоги закону щодо подання до суду оригіналів матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи та вимога суду про зупинення слідчих дій, проведено ознайомлення з матеріалами, складено обвинувальний висновок. Прокурор, перевіряючи справу з обвинувальним висновком, в порушення вимог ст.228 КПК України, не звернув увагу на таке допущене порушення права на захист, затвердив обвинувальний висновок з обвинуваченням, за яким оспорюється правомірність порушення кримінальної справи, і направив справу до суду.
Направлення справи до суду з обвинувальним висновком створило перешкоду для закінчення розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи з прийняттям судом мотивованої постанови про залишення скарги без задоволення або про задоволення скарги і скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Суд вважає, що вказані порушення є істотним порушенням права обвинуваченого на захист, обмежило його право на судовий розгляд скарги у спосіб, визначений законом.
З обвинувального висновку не зрозуміло, який кримінальний закон досудовим слідством було застосовано щодо ОСОБА_1 в обвинуваченні за ч.3 ст.358 КК України, щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст.364 КК України, що є неприпустимим з точки зору засад кримінальної відповідальності (ст.58 Конституції України, статті 2, 4, 5 КК України).
Починаючи з червня 2009 року двічі вносились зміни до статті 358 КК України, а відповідно до Закону України № 3207-VІ від 07.04.2011 року ця стаття діє у новій редакції, згідно з якою відповідальність за використання за відомо підробленого документа передбачена частиною четвертою цієї статті.
Цим же Законом редакції статтей КК України, що передбачають відповідальність за злочини в сфері службової діяльності, також змінені, КК України доповнено новими статтями. Відповідно до вказаних змін кримінального закону не є суб’єктом злочину, передбаченого ст.364 КК України, службова особа юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.
Суд, перевіривши в межах повноважень, передбачених ст.237 КПК України, чи правильно складено обвинувальний висновок відповідно до вимог цього Кодексу, дійшов висновку про невідповідність змісту обвинувального висновку, складеного слідчим у справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2, 190 ч.2, 358 ч.3 КК України, ОСОБА_3 за ст.ст.364 ч.2, 366 ч.2 КК України (т.12, а.с.370-393), вимог ст.223 КПК України, оскільки на першій сторінці обвинувального висновку невірно зазначені число, місяць та рік народження обвинувачених, в резолютивній частині викладені обставини справи, як їх встановлено на досудовому слідстві, без викладення суті обвинувачення окремо за кожною із статей КК України, за якими кваліфіковано дії обвинувачених. В обвинувальному висновку не зазначено місця його складання, копія обвинувального висновку, яка була вручена ОСОБА_1, не підписана слідчим.
В поданій прокурором апеляції, остання просить постанову Брусилівського районного суду від 07 грудня 2011 року про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ст.364 ч.2, 366 ч.1, 2 КК України та ОСОБА_1 за ст.190 ч.2, 358 ч.3, 364 ч.2, 366 ч.2 КК України для організації проведення додаткового розслідування скасувати і справу направити для призначення її до судового розгляду до Брусилівського районного суду.
Обґрунтовуючи доводи апеляції прокурор зазначила, що наведені в постанові підстави для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування є надуманими, не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до п.3 постанови пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” визначено, що питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, наскільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси.
Так, судом в постанові зазначено про порушення обвинуваченого права на захист, оскільки обвинуваченому не надано всіх матеріалів кримінальної справи для ознайомлення.
Однак, 12.08.2011 року обвинуваченим було оголошено про закінчення досудового слідства і обвинувачені виявили бажання ознайомитися з матеріалами справи з участю захисника (т.12, а.с.258, 263). Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 18 серпня 2011 року слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді в 12 томах. Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 18 серпня 2011 року слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_5 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді в 12 томах.
Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 22 серпня 2011 року слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді в 12 томах. Згідно із змістом протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 22 серпня 2011 року слідчий пред’явив для ознайомлення обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику ОСОБА_5 всі матеріали справи у підшитому та пронумерованому вигляді в 12 томах.
В протоколах ознайомлення із матеріалами кримінальної справи обвинуваченими та їхніми захисниками власноручно записано: „Із матеріалами кримінальної справи ознайомилися в повному обсязі”, а також поставлені їхні підписи.
Переконання суду щодо порушення слідчим ст.83 КПК України є неправильними.
Крім того, під час ознайомлення обвинуваченими та їхніми захисниками із матеріалами кримінальної справи ними здійснювалося фотографування.
Кількість аркушів, які були пред’явлені для ознайомлення в томі № 12 обвинуваченому ОСОБА_3 та його захиснику на момент ознайомлення відповідає дійсності. Будь-яких даних щодо невідповідності наданих для ознайомлення аркушів справи із фактичними матеріалами кримінальної справи встановлено не було, від ОСОБА_3 та його захисника заяв, зауважень та заперечень не надходило.
Відповідно до ст.79 КПК України речові докази повинні бути уважно оглянуті, по можливості сфотографовані, докладно описані в протоколі огляду і приєднані до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого прокуратури або ухвалою суду. Речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації.
На даний час речові докази знаходяться в камері схову прокуратури Попільнянського району, а не в камері схову прокуратури Брусилівського району як вказано у постанові суду.
Протокол огляду речових доказів від 01.08.2011 року (а.с.149-159, т.12), а також постанова про приєднання до кримінальної справи речових доказів від 01.08.2011 року знаходиться в матеріалах кримінальної справи (а.с.149-159, т.12). Обвинувачені та їх захисники із даними документами знайомилися.
Згідно графіків ознайомлення обвинувачених та їхніх захисників (а.с.284, 285, 309, 310, 348, т.12) – ознайомлення із матеріалами кримінальної справи проводилося посторінково, де вказано аркуші справи та номера томів, а також дати ознайомлення, що свідчить про обізнаність обвинувачених та захисників про наявність речових доказів.
Обвинуваченими та їхніми захисниками не надані докази, що їм не були надані речові докази для ознайомлення, а в матеріалах кримінальної справи відсутні будь-які дані щодо ненадання або відмови слідчого у наданні речових доказів для ознайомлення.
Крім того, КПК України передбачена можливість додаткового ознайомлення із матеріалами після призначення кримінальної справи до судового розгляду.
Стаття 255 КПК України визначає, що після призначення справи до судового розгляду суддя повинен забезпечити прокуророві, підсудному, його захисникові, потерпілому, цивільному позивачеві і їх представникам, коли вони про це заявлять клопотання, можливість ознайомитися з матеріалами справи, а цивільному відповідачеві і його представнику – з матеріалами, що стосуються цивільного позову. Зазначені особи мають право робити з матеріалів необхідні виписки.
Дана позиція була зазначена прокурором у судовому засіданні, крім того, прокурором на клопотання захисника було подано письмове заперечення, що повинно знаходитися в матеріалах кримінальної справи.
Однак, всупереч даній позиції, судом в постанові зазначено, що прокурор погодилася під час попереднього розгляду, що вказані документи не були пред’явлені для ознайомлення, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Крім того, в постанові суд вдається до аналізу постанови Попільнянського районного суду від 17.08.2011 року, яка була 02.09.2011 року скасована Апеляційним судом Житомирської області, аналізуючи на підставі яких матеріалів приймалося рішення.
Апеляційним судом визначено достатність поданих матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи і Брусилівський районний суд не вправі оцінювати дії і рішення Апеляційного суду, а тим паче критикувати їх.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.2010 року „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” моментом закінчення досудового слідства слід вважати складання протоколу про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред’явлення йому матеріалів справи. А тому, судом скарга на постанову про порушення кримінальної справи проти ОСОБА_1 за ст.358 ч.3 КК України не повинна була бути прийнята до розгляду.
Скарга захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи, що надійшла до суду після складання протоколу про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства, пред’явлення йому матеріалів справи мотивованою постановою судді передається посадовій особі чи органу, в провадженні яких перебуває справа, для розгляду її в порядку ст.ст. 234, 236 КПК України.
Таким чином, оцінка усім доказам, які знаходяться в матеріалах кримінальної справи, на які прокурор посилається порушуючи кримінальну справу, а також слідчий, пред’являючи ОСОБА_1 обвинувачення не тільки за ст.358 ч.3 КК України, а і за ст.190 ч.2 КК України та іншими законами може бути надана судом під час розгляду справи по суті.
Не відповідає дійсності також тлумачення суду щодо невиконання постанови судді від 15.08.2011 року в частині зупинення слідчих дій на час розгляду скарги, оскільки будь-яких слідчих дій не проводилося. А ознайомлення із матеріалами кримінальної справи проводилося за клопотанням обвинувачених та їх захисників, про що вони власноручно зробили записи в матеріалах кримінальної справи.
Тлумачення суду про те, що незрозуміло, який кримінальний закон було застосовано до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не відповідає здоровому глузду. Оскільки дане питання врегульоване загальними засадами кримінального законодавства.
Законом України № 3207-VІ від 07.04.2011 року прийнято в новій редакції статтю 358 КК України.
При цьому відповідальність за злочини, передбачені частиною третьою в попередній редакції, а в новій редакції статті частина четверта, не змінилася.
Стосовно цих злочинів треба керуватися ч.2 ст.4 КК України – злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Тобто щодо таких злочинів слід застосовувати ст.358 КК України в редакції, яка діяла на момент їх вчинення, тобто за ч.3 ст.358 КК України.
Кримінально-процесуальним кодексом України не передбачена така слідча дія як порівняння між собою відповідних чинних і таких, що були чинними норм законодавства, на що вказує суд у своїй постанові.
Прокурором відповідно до ст.228 КПК України перевірено кримінальну справу із обвинувальним висновком в тому числі перевірено і правильність кваліфікації дій обвинувачених за статтями кримінального закону.
Крім того, законодавством не обмежено право суду закрити кримінальну справу на підставі ст.5 КК України (в тому числі під час попереднього розгляду).
В матеріалах кримінальної справи знаходиться обвинувальний висновок, який відповідає вимогам ст.223 КПК України.
Відповідно до ст.223 КПК України обвинувальний висновок складається з описової та резолютивної частини. Так, зокрема відомості про особу кожного з обвинувачених наводяться в резолютивній частині обвинувального висновку (де і вказані правильні відомості про осіб обвинувачених – ОСОБА_1 та ОСОБА_3).
Крім того, судом зазначено однією із підстав направлення справи на додаткове розслідування – неможливість розглянути під час попереднього розгляду скарг обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 щодо накладення арешту на майно, постанови про відсторонення від посади, про відмову в задоволенні клопотань щодо призначення експертиз.
В ст.29 КПК України визначено, що при наявності достатніх даних про те, що злочином завдана шкода, слідчий зобов’язаний вжити заходів до забезпечення цивільного позову (прокурором Попільнянського району заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином до ОСОБА_1 на суму 114466 гривень та 359007,18 гривень).
Статтею 147 КПК України визначено, що в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а так само якщо ця особа притягається до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов’язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову.
В даному випадку слідчим будь-яких норм КПК порушено не було.
Суд у постанові про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування всупереч ст.237 КПК України вдався до оцінки доказів, вказуючи про необхідність призначення відповідних експертиз. Однак, дані питання розглядаються судом під час розгляду справи по суті в порядку ст.310 КПК України.
Не проведення під час досудового слідства експертизи не може бути підставою для повернення кримінальної справи на додаткове розслідування.
Крім того, судом при направленні кримінальної справи на додаткове розслідування невірно зазначена кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.258 ч.3 КК України. Дана помилка допущена також і у вступній частині постанови.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, захисників-адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_4, обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3, які заперечили проти поданої апеляції, перевіривши справу та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, 12 серпня 2011 року обвинуваченим було оголошено про закінчення досудового слідства і пред’явлення їм матеріалів кримінальної справи для ознайомлення (т.12, а.с.258, 263). З протоколу ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи від 18 серпня 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 том 12 був пред’явлений без зазначення кількості аркушів (т.12, а.с.303-304).
При ознайомленні ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 з матеріалами справи, як зазначено в протоколі від 18 серпня 2011 року, кількість аркушів справи, яка була пред’явлена для ознайомлення в томах за номерами 2 – 12 не зазначена (т.12, а.с.311-312).
Після відновлення слідчим досудового слідства 18 серпня 2011 року і пред’явлення ОСОБА_1 та його захиснику ОСОБА_2 для ознайомлення з матеріалами справи, відповідно до протоколу від 22 серпня 2011 року, кількість аркушів в томі 12 було зазначено 348 (т.12, а.с.349), а згідно протоколу ознайомлення ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_5 з матеріалами даної справи від 20 серпня 2011 року, останнім було надано том 12 на 357 аркушах.
Статтею 220 КПК України передбачено, що про оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і про пред’явлення йому матеріалів справи для ознайомлення, слідчий складає протокол з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. Крім того, в протоколі зазначається, які саме матеріали (кількість томів і аркушів) були пред’явлені для ознайомлення, чи ознайомилися обвинувачений і захисник з матеріалами кримінальної справи, протягом якого часу проходило ознайомлення із справою і які клопотання були заявлені обвинуваченим та його захисником.
Ні 18, ні 20, ні 22 серпня 2011 року слідчим не пред’являлися для ознайомлення обвинувачених та їх захисників приєднані до матеріалів справи, як речові докази: два журнали виконаних робіт, журнал реєстрації посвідчень, книга вихідної кореспонденції, журнал реєстрації вхідної кореспонденції, книга реєстрації договорів за 2007-2010 р.р., книга реєстрації по інституту, на які обвинувачення посилається як на докази в описовій частині обвинувального висновку та про що зазначено в довідці до обвинувального висновку.
Вказані документи є складовою частиною матеріалів кримінальної справи і тому слідчий на виконання вимог ст.ст.218-220 КПК України повинен був пред’явити вказані документи для ознайомлення обвинуваченим та захисникам, про що зазначити в протоколах ознайомлення обвинувачених і їх захисників з матеріалами справи. Про те, що зазначені документи не були пред’явлені для ознайомлення, погодилася й прокурор під час попереднього розгляду.
Відповідно до ст.83 КПК України документи мають бути досліджені та приєднані до справи і зберігаються весь час при справі.
Отже, зважаючи на рекомендації Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 р., встановлення факту непред’явлення всіх матеріалів розслідування для ознайомлення перешкоджає призначенню справи до судового розгляду і є достатньою підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Заперечення прокурора про те, що обвинувачені та їх захисники не заявляли клопотань про ознайомлення з вказаними документами, можливість ознайомлення з документами відповідно до ст.255 КПК України, не спростовують допущеного порушення вимог КПК, оскільки відповідно до ст.225 КПК суддею забезпечується можливість ознайомитися з матеріалами справи лише після призначення справи до судового розгляду. Разом з тим, і така можливість на ознайомлення з документами, які не були пред’явлені для ознайомлення, не могла бути забезпечена, оскільки вказані документи не були направлені прокурором до суду разом з матеріалами кримінальної справи.
Не виконана була постанова судді від 15 серпня 2011 року в справі за скаргою захисника-адвоката ОСОБА_2 на постанову прокурора Попільнянського району від 10.08.2011 року про порушення кримінальної справи за ч.3 ст.358 КК України проти ОСОБА_1 в частині зупинення слідчих дій на час розгляду скарги (справа № 4-70/11, а.с.17).
Слідчим також не були надані суду оригінали матеріалів, на підставі яких була порушена кримінальна справа.
В обвинувальному висновку не зазначено, в редакції якого Закону України притягнуті до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 і ОСОБА_3
До ст.ст.358 і 364 КК України протягом 2009-2011 р.р. вносилося кілька змін.
В обвинувальному висновку не зазначено місця його складання, копія обвинувального висновку, що була вручена ОСОБА_1 не підписана слідчим.
Посилання прокурора в апеляції на те, що при направленні судом першої інстанції на додаткове розслідування даної кримінальної справи невірно зазначена кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.258, а не за 358 КК України, не можуть вплинути на прийняття рішення в цій частині апеляційних вимог, оскільки, як вважає колегія суддів, це є явною опискою судді при постановленні даного рішення.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів вважає, що неповнота і неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, а тому суд правильно направив справу для проведення додаткового розслідування.
В ході додаткового розслідування слід усунути вищевказані порушення норм КПК України, виконати вказівки, зазначені у постанові суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 7 грудня 2011 року про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_3 – без змін.
Судді: