АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1064/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 30 Льон О.М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          05 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМагди Л.Ф.

суддівМіщенка С.В., Трюхана Г.М.

при секретаріБурдуковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування з Держави Україна за рахунок Держави Україна матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними, незаконними діями (бездіяльністю) органу державної влади Управління Пенсійного фонду України в м. Канів, вивчивши матеріали справи, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 8 червня 2011 р. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування з Держави Україна за рахунок Держави Україна матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними, незаконними діями (бездіяльністю) органу державної влади Управління Пенсійного фонду України в м. Канів.

В позовній заяві вказувала, що вона є потерпілою 4 категорії від наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідом І групи внаслідок захворювання органів зору та перебуває на обліку в УПФУ в м. Каневі як пенсіонер за віком і отримує пенсію згідно ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Ст. ст. 39, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, пенсії підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Відповідно ст. ст. 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до четвертої категорії додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

УПФУ в м. Каневі проводило виплату та перерахунки в значно меншому розмірі, тому факт протиправності дій відповідача за позовом позивачки були досліджені Канівським міськрайонним судом в рамках адміністративної справи № 2-а-5123/11, по якій судом 12 травня 2011 р. було винесено постанову, де вказані дії відповідача УПФУ в м. Каневі були визнані протиправними та зобов’язано відповідача вчинити перерахунок її пенсії у відповідності ст. ст. 39, 51 ,67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» з 14 жовтня 2010 р. Постанова суду набрала законної сили 12.05.2011 р.

Позивачка вказувала, що невиплачені їй відповідачем грошові кошти у вигляді належних до сплати соціальних виплат в період з 17.12.1992 р. по 13.10.2010 р. в розмірі 49 871,51 грн., мають ознаки матеріальної шкоди, завданої незаконними, протиправними діями відповідача, як суб’єктом владних повноважень, і як державного органу, що діє від імені держави в сфері пенсійного забезпечення громадян.

Позивачка також вважає, що їй було завдано моральну шкоду, через недостатню кількість грошей у сімейному житті, зокрема у відносинах з дітьми та онуками з’явилися сімейні сварки, непорозуміння. У певних випадках доводилося позичати кошти у знайомих, рідних, що супроводжувалося відчуттям власної неспроможності, власної меншовартості, призводить до відчуття сорому, яке принижує людську гордість та самоповагу, пригнічує самопочуття та шкодить здоровому способу життя, сприяє втраті нормальних життєвих зв’язків. Завдану моральну шкоду оцінює в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні позивачка доповнила та уточнила позовні вимоги, і просила суд відшкодувати за рахунок Держави України, із бюджету України та для забезпечення цього списати за рішенням суду, відповідно до ч. 1 ст. 25, 48 Бюджетного Кодексу України з державного бюджету держави України, її належним представником Державною Казначейською службою України, як центральним органом виконавчої влади України, в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, на користь ОСОБА_6 в порядку застосування ст. 56 Конституції України, ст. 1173 ЦК України, суму коштів в розмірі матеріальної шкоди, завданої незаконними діями Управління Пенсійного фонду України в місті Канів та Канівському районі Черкаської області, як суб’єкта владних повноважень, як органу державної влади, при здійсненні ним своїх повноважень, внаслідок незаконного застосування вказаним органом державної влади статей 39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», при нарахуванні та виплаті їй як пенсіонеру, особі постраждалій від аварії на ЧАЕС, 4 категорії доплати до пенсії за ст. 39 Закону у розмірі однієї мінімальної зарплати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за ст. 51 Закону в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком, у вигляді незаконно, всупереч діючому законодавству України, не отриманих нею від держави Україна, як законних пенсійних виплат, грошей в сумі, що становить 49 963,13 грн. за період з 01.09.1996 року до 13.10.2010 року. Крім того, відшкодувати за рахунок Держави України грошову компенсацію моральної шкоди, в сумі 10 000 грн.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2012 р. в задоволенні позову ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування з Держави Україна за рахунок Держави Україна матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними, незаконними діями (бездіяльністю) органу державної влади Управління Пенсійного фонду України в м. Канів – відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про скасування рішення та ухвалення по справі нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що судом невірно застосовані вимоги ст. 56 Конституції України, ст. ст. 167, 170, 174, 1173 ЦК України, суд дав невірну оцінку та тлумачення постанові Канівського міськрайонного суду від 12 травня 2011 р., неналежну оцінку суд дав і іншим доказам у справі, фактично не розглянув її позов до Держави Україна.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з’явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Апелянт ОСОБА_6 просила розглядати справу без її участі, оскільки вона має похилий вік та поганий стан здоров’я.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Необхідними елементами такої відповідальності (незалежно від вини цих органів та осіб) є: шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою.

Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Ч. 3 ст. 61 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало чинності, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивачка та її представник під час розгляду справи не надали суду належних доказів про наявність та розмір заподіяної ОСОБА_6 матеріальної шкоди.

Посилання позивачки та її представника, як на доказ заподіяння та розміру матеріальної шкоди, на наданий ними розрахунок, який побудований на сумах різниці між належними до сплати та фактично виплаченими ОСОБА_6 сум надбавок до пенсії відповідно до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд обґрунтовано не прийняв до уваги.

З матеріалів справи, зокрема з постанови Канівського міськрайонного суду від 12 травня 2011 р. вбачається, що порушене право позивачки на виплату таких сум підлягає захисту тільки починаючи з 14 жовтня 2010 р., оскільки судом було застосовано шестимісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України, в порядку якого суд розглядав справу. Дана постанова набрала чинності і позивачка її не оскаржувала.

Вважати невиплачені позивачці суми доплат до пенсії за період до 14 жовтня 2010 р. матеріальною шкодою, що заподіяна їй внаслідок неправомірних дій відповідачів по справі, немає передбачених законом підстав і такі підстави не були зазначені позивачкою та її представником ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Не надали позивачка та її представник належних доказів і про заподіяння відповідачами ОСОБА_6 моральної шкоди.

Тому суд обґрунтовано відмовив ОСОБА_6 у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі наводяться ті ж доводи, що і під час розгляду справи, які перевірялись судом і їм була надана відповідна оцінка, з якою колегія суддів погоджується.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд в порушення вимог ст. 11 ЦПК України помилково вирішив позов до Державної Казначейської служби України, до якої позивачка позов не заявляла, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не відповідають дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_6 подала суду позовну заяву з уточненням позовних вимог від 12 20.02.2012 р. (а. с. 78), в якій зазначила відповідачами у справі УПФУ в м. Каневі та Канівському районі та Державу України в особі Державної казначейської служби України, як представника по реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Саме такі відповідачі вказані і в рішенні суду, зокрема і Держава України в особі Державної казначейської служби України, отже посилання апелянта на те, що суд необґрунтовано зазначив у рішенні цю службу безпідставні.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За наведених обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити, рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 20 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування з Держави Україна за рахунок Держави Україна матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними, незаконними діями (бездіяльністю) органу державної влади Управління Пенсійного фонду України в м. Канів залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

          Судді :