УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0623/1-112/2011
Стаття 125 ч.1 КК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.,
суддів Михайловського В.І., Фоміна Ю.В.,
з участю: особи, що подала скаргу ОСОБА_1,
виправданої ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 8 грудня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Миньковці Андрушівського району Житомирської області, громадянку України, українку, з вищою освітою, одружену, маючу на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючу молодшою медичною сестрою Стрибізького ФАП, жительку АДРЕСА_1, раніше не судиму,
виправдано за ст.125 ч.1 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.
ОСОБА_2 обвинувачена в тому, що 2 серпня 2011 року, близько 14 години, в дворі домоволодіння ОСОБА_3, що по АДРЕСА_2, під час суперечки з ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязнених відносин, умисно, двома руками штовхнула її в груди, в результаті чого остання вдарилася головою об дверну коробку вхідних дверей і таким чином отримала легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я у вигляді підшкірної гематоми в ділянці лівого лобного горба, чотири синці по внутрішній поверхні правого плеча та садно в ділянці правої молочної залози.
В ході судового слідства судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 діяла правомірно в межах необхідної оборони, захищаючись від ОСОБА_1 та захищаючи малолітню дитину від посягань з боку останньої.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.
Так, з показів ОСОБА_2 вбачається, що близько 14 години 2 серпня 2011 року вона почула дитячі крики, що доносилися з будинку ОСОБА_1 Крім того, в цей час її дочка повідомила, що ОСОБА_1 б’є свою малолітню дитину ОСОБА_5.
Знаючи, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями і в стані сп’яніння веде себе агресивно, вона зайшла до останньої в літню кухню і зробила зауваження, щоб та не била дитину. Однак, ОСОБА_1, не реагуючи на її зауваження, почала ображати її нецензурними словами та наблизившись, вона двома руками відштовхнула від себе ОСОБА_1, від чого остання ударилась об одвірок вхідних дверей.
З показів самої ОСОБА_1 вбачається, що близько 14 години 2 серпня 2011 року, після вживання пива вона перебувала в літній кухні з малолітньою донькою та свекрухою – ОСОБА_4 В цей час до них зайшла її кума ОСОБА_2 та стала запитувати, чому її донька плаче. На ґрунті особистих неприязнених відносин між ними виникла суперечка, під час якої вона вдарила ОСОБА_2, після чого остання її штовхнула в груди і вона, поточившись, вдарилася головою об дверну коробку.
З наданих суду показів свідка ОСОБА_4 – матері чоловіка ОСОБА_1 вбачається. що 2 серпня 2011 року, близько 14 години вона була присутня при тому, як її невістка ОСОБА_1 била свою малолітню дитину ОСОБА_5.
На крик онуки прийшла сусідка ОСОБА_2 та почала заспокоювати ОСОБА_1, однак остання почала бити ОСОБА_2, яка захищаючись відштовхнула ОСОБА_1 від себе і пішла додому.
З дослідженої в ході судового слідства довідки-характеристики, виданої виконкомом Стрибізької сільської ради Червоноармійського району від 20.09.2011 р. №1197 вбачається, що ОСОБА_1 систематично вживає алкогольні напої, до виконкому сільської ради неодноразово надходили скарги на останню. Сім’я знаходиться на обліку в сільській раді та в Червоноармійській РДА як неблагополучна.
За місцем проживання і роботи ОСОБА_2 характеризується позитивно.
На даний вирок ОСОБА_1 подала апеляцію, в якій просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що конфлікт між нею та ОСОБА_2 стався в період розірвання шлюбу між нею та її чоловіком. Тому останній і її свекруха ОСОБА_4 надали суду відносно неї неправдиві покази, щоб її покарати, а не ОСОБА_2
Конфлікт виник на ґрунті неприязнених відносин, оскільки ОСОБА_2 завжди втручалася в її сім’ю. Спиртними напоями вона не зловживає, в неї завжди не вистачає грошей на дітей.
Суд не дав критичної оцінки викладеним нею обставинам справи, не дослідив в повному обсязі подію того, що сталося.
Заслухавши доповідача по справі, міркування ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, ОСОБА_2, яка просить суд залишити апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів є обґрунтованим і законним.
З показів в суді ОСОБА_2 вбачається, що остання не мала на меті заподіяти ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, а її дії були направлені на свій захист та захист доньки останньої, оскільки ОСОБА_1 першою стала наносити їй удари руками та ногами, проти чого остання не заперечує.
Судом також правильно оцінені покази свідка ОСОБА_4, яка в суді показала, що вона була присутня, коли її невістка ОСОБА_1 била свою малолітню доньку ОСОБА_5. На крики останньої прийшла сусідка ОСОБА_2 та почала заспокоювати ОСОБА_1 Однак остання почала бити ОСОБА_2, яка, захищаючись, відштовхнула ОСОБА_1 і пішла додому.
Відповідно до ч.3 ст.27 Конституції України кожен має право захищати своє життя, здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань.
Статтею 36 ч.1 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак перевищення меж необхідної оборони.
Виходячи з викладеного вище, підстав для скасування вироку Червоноармійського районного суду Житомирської області від 8 грудня 2011 року відносно ОСОБА_2 немає.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 8 грудня 2011 року відносно виправданої ОСОБА_2 – без змін.
Судді: