УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0620/4-4/12
Стаття 236-1 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого-судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Михайловського В.І.
Широкопояса Ю.В.
з участю: прокурора Новосад Л.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції Козачука В.В. на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 січня 2012 року.
Цією постановою скаргу ОСОБА_3 задоволено. Постанову заступника начальника Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області від 21 серпня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.185 КК України відносно ОСОБА_4 скасовано, а матеріали справи повернуті прокурору Радомишльського району Житомирської області для проведення додаткової перевірки.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи винесеної Радомишльським РВ УМВС України в Житомирській області по факту вчинення крадіжки колишнім працівником міліції ОСОБА_4 автомобіля „Москвич 2141”. Постановою ОСОБА_5 від 29 серпня 2007 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю події злочину. Зазначена постанова була скасована постановою Радомишльського райсуду від 05 листопада 2007 року і ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 27 листопада 2007 року апеляційне провадження закрито.
26 травня 2008 року заступником начальника Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 повторно винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ст.185 КК України. Не погоджуючись із даною постановою, скаржник ОСОБА_3 повторно звернувся до суду і 15 липня 2009 року вказана постанова була скасована Радомишльським районним судом.
Як видно із відмовного матеріалу №1240 21 серпня 2009 року заступником начальника Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області
підполковником міліції ОСОБА_5 винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за статтею 185 КК України відносно ОСОБА_4 за відсутності події злочину.
Мотивуючи своє рішення суд першої інстанції в постанові зазначив, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 серпня 2009 року винесена без проведення будь-якої перевірки. Підставою для скасування попередніх постанов суду (05.11.2007 року та 15.07.2009 року) були допущені порушення: не відібрано пояснення у скаржника та осіб, які вказані заявником як свідки, яким відомо про наявність такого автомобіля. Однак дані вказівки суду залишились невиконаними.
У відмовному матеріалі міститься рапорт ОСОБА_5 про неможливість опитати ОСОБА_3 у зв’язку з його відсутністю за місцем проживання від 19 серпня 2009 року. Будь-яких даних про те, що заявника хтось викликав до райвідділу, намагався відібрати ці пояснення в справі немає. ОСОБА_4 відмовився давати пояснення відповідно до ст.63 Конституції України. Проте, не витребувані будь-які дані про час та місце реєстрації даного автомобіля ОСОБА_4, час та місце його придбання, наявність такого автомобіля в райвідділі до виходу ОСОБА_4 на пенсію. Не встановлено, чи перебував вказаний автомобіль на балансі агрофірми „Вишевичі”.
На дану постанову суду прокурором Козачуком В.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подана апеляція, в якій він просить:
1. Постанову Радомишльського районного суду від 16 січня 2012 року про скасування постанови заступника начальника Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_5 від 21 серпня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за статтею 185 КК України відносно ОСОБА_4 – скасувати;
2. Прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_3 в задоволенні скарги.
Обґрунтовуючи доводи поданої апеляції прокурор зазначив, що судом не було взято до уваги те, що начальником Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області на адресу проживання заявника ОСОБА_3 направлялося повідомлення про те, що за фактом скасування Радомишльським районним судом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи в Радомишльському РВ УМВС проведено перевірку та прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.185 КК України відносно громадянина ОСОБА_4 за відсутності події злочину згідно ст.6 п.1 КПК України.
Таким чином, заявник ОСОБА_3 належним чином був повідомлений про прийняте рішення щодо відмови в порушенні кримінальної справи та у встановлений законом термін його не оскаржив.
Органом дізнання по даній заяві ОСОБА_3 проведено перевірку в повному обсязі, витребувано всі можливі дані та допитано свідків. Однак, дійсно, не вдалося допитати самого заявника, оскільки він на виклики не з’являвся та за місцем свого проживання був відсутній, про що свідчить рапорт заступника начальника Радомишльського РВ УМВС (а.с. 29), тому і перевірялися доводи, які були зазначені ОСОБА_3 в заяві про злочин.
Також витребувано інформацію щодо наявності даного автомобіля в Радомишльському РВ УМВС та зняття чи постановлення його на облік в Радомишльському ВРЕР УДАІ. Відповідно до отриманої інформації, даний автомобіль на баланс райвідділу не поступав, не перебував, з балансу не знімався. Також в Радомишльському ВРЕР УДАІ на облік не ставився і з обліку не знімався (а.с. 13, 18).
Судом також не прийнято до уваги те, що згідно ст.94 ч.2 КПК України – справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто, недопустимим є порушення кримінальної справи на підставі припущень або таких даних про злочин, достовірність яких викликає серйозні сумніви.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_3 не відповідає вимогам ч.1 ст.95 КПК України, оскільки заявник не був попереджений про відповідальність за неправдивий донос. За таких обставин заява, складена в довільній форм, не може бути приводом до порушення кримінальної справи. Інших, оформлених у відповідності до вимог ч.1 ст.95 КПК України, заяв і повідомлень про злочин ОСОБА_3 – немає.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка не підтримала апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, з наданих апеляційному суду матеріалів в 5 томах не вбачається, що перевірка за заявою ОСОБА_3 проведена була взагалі. Не відібрано пояснення у скаржника та осіб, які вказані заявником як свідки. Понад двох з половиною років останній опитаний не був, будь-які дані про те, що заявника хтось викликав до райвідділу міліції, намагався відібрати пояснення, відсутні. Не витребувані будь-які дані про час та місце реєстрації даного автомобіля ОСОБА_4, час та місце його придбання, не встановлено, чи перебував цей автомобіль на балансі агрофірми „Вишневичі”.
Крім того, проводячи перевірку за заявою ОСОБА_3 та відмовляючи в порушенні кримінальної справи, останнього до цього часу не попереджено про кримінальну відповідальність за неправдивий донос.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її зміни чи скасування немає.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 16 січня 2012 року – без зміни.
Судді: