Справа № 2/523/50/12

                               З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого                                                                                  судді Шликова С.П.,

при секретарі                                                                        Савченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про визнання недійсним договору поруки, -

                                         В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно, мотивуючи свої вимоги наступним.

10.12.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №201/2007/840/09-КП/296, згідно якого останній були надані грошові кошти для придбання у власність нерухомого майна в розмірі 76 821, 25 доларів США, строком повернення до 09.12.2027 року, зі сплатою відсотків 12,39 % річних.

Для забезпечення виконання боржником своїх зобов’язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №201/2007/840/09-КП/296/1 від 10.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №д-2453, за яким Боржник передав в іпотеки Банку нерухоме майно, а саме: квартиру №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1.

Також, з метою забезпечення виконання Боржником зобов’язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №201/2007/840/09-КП/296/2 від 10.12.2007 року, за умовами якого останній солідарно з Боржником несе відповідальність перед Банком на належне виконання умов Кредитного договору.

Умови кредитного договору відповідач не виконує, порушив встановлені графіком терміни щодо повернення суми основного боргу за кредитом та сплати відсотків за користування кредитом.

Своєчасно зобов’язання боржником за кредитним договором не виконані, боржником порушені передбачені кредитним договором термін погашення кредиту та відсотків.

Станом на 13 січня 2010 року заборгованість за кредитним договором складає 75 819, 91 доларів США, що по курсу НБУ становить 605 838 грн. 99 коп., заборгованість по відсотках –12 138,81 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 96 995 грн. 17 коп.

Крім того, станом на 13.01.2010 року пеня за порушення термінів повернення основної сумі кредиту становить 162,75 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1300 грн. 46 коп., пеня за порушення термінів повернення відсотків становить 1459,74 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 11 664 грн. 06 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості божника станом на 13.01.2010 року становить 89 581,21 доларів США, що за курсом НУ складає 715 798 грн. 68 коп.

У позивача, як у іпотекодержателя майна за договором іпотеки №201/2007/840/09-КП/296/1 від 10.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №6-2453 на підставі ст.ст. 7, 38,39 Закону України «Про іпотеку», є право задовольнити свої вимоги за рахунок самостійної реалізації предмета іпотеки будь –якій особа на підставі договору купівлі –продажу, за рахунок якої погасити заборгованість боржника перед банком по кредитному договору №201/2007/840/09-КП/296 від 10.12.2007 року.

Боржнику направлялася вимога про погашення заборгованості по кредитному договору, яка залишилась без відповіді.

Відповідно до умов договору поруки банк надіслав на адресу поручителя повідомлення з вимогою виконати зобов’язання боржника за кредитним договором, на яке поручитель не відреагував.

Просили суд звернути стягнення на квартиру №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та перебуває в іпотеці ВАТ КБ «Надра»у рахунок погашення заборгованості по кредитному договору №201/2007/840/09-КП/296 від 10.12.2007 року.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - надати ПАТ КБ «Надра»право на продаж предмету іпотеки –квартири №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та перебуває в іпотеці ВАТ КБ «Надра»для погашення за рахунок продажу предмету іпотеки: - заборгованості за кредитним договором №201/2007/840/09-КП/296 від 10.12.2007 року на загальну суму 89 581, 21 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 715 798 грн. 68 коп.; витрат на сплати державного мита та ІТЗ у сумі 1820 грн.

Надати право ВАТ КБ «Надра»звертатися до будь –яких установ та організацій з питань продажу квартири №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1, зокрема до органів БТІ щодо реалізації права власності на нерухоме майно, для подальшої реалізації вказаного майна у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ВАТ КБ «Надра».

Стягнути з відповідачі солідарно на користь ВАТ КБ «Надра»заборгованість по кредитному договору №201/2007/840/09-КП/296 від 10.12.2007 року у загальній сумі 89 581, 21 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 715 798 грн. 68 коп. та судові витрати.

Представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно яких просила суд визначити спосіб реалізації предмета іпотеки - надати ПАТ КБ «Надра» право на продаж предмету іпотеки –квартири №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та перебуває в іпотеці ВАТ КБ «Надра»для погашення за рахунок продажу предмета іпотеки: - заборгованості за кредитним договором №201/2007/840/09-КП/296 від 10.12.2007 року на загальну суму 108 496,42 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 861 632 грн. 03 коп.; витрат на сплати державного мита та ІТЗ у сумі 1820 грн.

Стягнути з відповідачів солідарно на користь ВАТ КБ «Надра»заборгованість по кредитному договору №201/2007/840/09-КП/296 від 10.12.2007 року у загальній сумі 108 496,42 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 861 632 грн. 03 коп. та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 в свою чергу звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ВАТ КБ «Надра»про визнання недійсним договору поруки, мотивуючи свої вимоги тим, що договір поруки від 10.12.2007 року укладений між ним та відповідачами є недійсним, оскільки договір поруки на виконання договору кредиту укладається на власний розсуд кредитодавця і поручителя та з урахуванням вимог діючого законодавства. Використання іноземної готівкової іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індивідуальної ліцензії, яка надається виключно на підставі окремої постанови Правління НБУ. Вважає, що Договір поруки укладений в порушення вимог ст.. 99 КУ, ст.. 5, п. 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.. 3 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.. 3 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст..ст. 6,7 Постанови НБУ №200 від 30.05.2007 року «Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України», у зв’язку з чим є підстави для визнання недійсним договору поруки, в якості забезпечення виконання зобов’язання за зазначеним кредитним договором.

Просив суд постановити рішення, яким визнати недійсними договір поруки №201/2007/840/09-КП/296/2 від 10.12.2007 року та стягнути судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 заперечувала, просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з’явилися, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, від них не надійшло повідомлення про причини неявки, клопотань про відкладення справи від них до суду не надходило, надали до суду заперечення проти позову ПАТ КБ «Надра», посилаючись на те, що при укладанні іпотечного договору сторонами не було дотримано вимог ст..ст. 5, 18 ЗУ «Про іпотеку», ч.ч. 1, 6 ст. 3, ч.6 ст. 4 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004 року №1952, в діючій на той час редакції, що є підставою для визнання судом такого договору недійсним. При укладанні іпотечного договору в іпотеку було оформлено нерухоме майно, без дотримання необхідних умов, передбачених ч.1 або частиною 2 ст. 5 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до іпотечного договору в іпотеку передано нерухоме майно, яке стане власністю Іпотекодавця після укладання іпотечного договору, а саме: квартира №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1. Проте ствердження, що нерухоме майно стане власністю іпотекодавця після укладання іпотечного договору суперечить діючому на той час законодавству.

Право власності на предмет іпотеки у іпотекодавця ОСОБА_1 виникло перед укладанням іпотечного договору. ОСОБА_1, як іпотекодавець передала, а іпотекодержатель прийняв у іпотеку нерухоме майно, яке на момент укладання іпотечного договору було у власності ОСОБА_1, проте право власності на це нерухоме майно не було зареєстровано БТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно з витягом про реєстрацію прав власності на нерухоме майно №20073331 право власності ОСОБА_1 на предмет іпотеки було зареєстровано 01.09.2008 року, тобто після укладання іпотечного договору. В порушення ч.1 ст. 5 ЗУ «Про іпотеку»в іпотеку банку було передано нерухоме майно, яке на момент укладання іпотечного договору не могло бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства не могло бути звернене стягнення.

В іпотеку банку було передано нерухоме майно, яке на момент укладання іпотечного договору не могло бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства не могло бути звернене стягнення.

Крім того, вказує, що іпотечний договір, укладений між позивачем і банком не містить істотної умови, а саме: замість ідентифікаційного коду в ЄДРЮФОП в іпотечному договорі зазначено ідентифікаційний код за ЄДРПОУ. Проте, дані реєстри не є тотожними, тому що регулюються різними актами цивільного законодавства. Відсутність в іпотечному договору такої істотної умови як ідентифікаційний код в ЄДРЮФОП щодо банку є підставою для визнання судом такого іпотечного договору недійсним, що передбачено ст.. 18 ЗУ «Про іпотеку».

Також зазначає, що стягнення з відповідачів пені у іноземній валюті суперечить діючому законодавству, тому що пеня не є зобов’язанням, а по своїй суті, є способом виконання зобов’язань або однією з форм цивільно –правової відповідальності (фінансовою санкцією). Нарахування і стягнення пені в іноземній валюті є неправомірним, так як не гуртуються на нормах законів України.

В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Надра»просила відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, клопотань про відкладення справи від нього до суду не надходило.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про визнання недійсним договору поруки не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.12.2007 року між ВАТ «Комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №201/2007/840/09-КП/296, згідно якого останній були надані грошові кошти на придбання нерухомості в розмірі 76 821 (сімдесят шість тисяч вісімсот двадцять один) доларів США 25 центів, строком повернення до 09.12.2027 року, зі сплатою відсотків 12,39 % річних (а.с. 6-8).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В забезпечення виконання кредитного договору від 10.12.2007 року №201/2007/840/09-КП/296 між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №201/2007/840/09-КП/296/1 від 10.12.2007 р., посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №д-2453, згідно з якими у випадку невиконання відповідачем зобов’язань за договором іпотеки або кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки (квартира №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1), реалізувати його відповідно до ст. 5 договору іпотеки, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначене на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрати на отримання заставленого майна, а також витрати, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки (а.с. 10-13).

Судом встановлено, що крім того, в забезпечення зобов’язань за кредитним договором між ВАТ «Комерційний банк «Надра»та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №201/2007/840/09-КП/296/2 від 10.12.2007 року, згідно з яким останній зобов’язався відповідати перед кредитором по зобов’язанням ОСОБА_1 за кредитним договором в повному обсязі (а.с. 14).

Згідно п.п. 1.1, 1.2 договору поруки, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В судовому засіданні встановлено, що боржником своєчасно зобов’язання за кредитним договором не виконані, боржником порушені передбачені кредитним договором терміни погашення кредиту та відсотків.

Судом встановлено, що станом на 20 січня 2011 року заборгованість за кредитним договором складає 108 496,42 доларів США, що по курсу НБУ становить 861 632 грн. 03 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 138-139).

Крім того, п.п. 4.2.3 Кредитного договору та ст. ст. 651, 1050 ЦК України передбачено, що в разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно графіку, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин, позовні вимоги ПАТ КБ «Надра»в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 861 632 (вісімсот шістдесят одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. 03 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні питання щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині звернення стягнення на майно відповідача, виселення суд виходить з наступного.

Питання щодо звернення стягнення на предмет іпотеки вирішується судом за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Крім того позивачем не надано відомостей про вартість предмета іпотеки –квартира №79, яка складається з трьох кімнат, загальною площею 48,7 кв.м., житловою 33,1 кв.м., в будинку АДРЕСА_1, тому суд вважає позовні вимоги у даній частині не обґрунтованими.

Крім того, за правилами ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача належить стягнути сплачене державне мито при зверненні до суду та судові витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

З приводу відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про визнання недійсним договору поруки суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 55 ЗУ «Про банки та банківську діяльність»встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно –правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.

Згідно положень ст.. 627 та ст.. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умови договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства України.

Відповідно до ст..2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», кредит –це будь –яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь –яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь – яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 1054 ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статті 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Таким чином, ні Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", ні жоден з інших нормативно-правових актів не передбачають прямих обмежень щодо видачі кредитів в іноземній валюті, а також не містить заборони на вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, що встановлено ч. З ст. 533 ЦКУкраїни.

Визначення терміну "іноземна валюта" як "валютної цінності" містить ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Надання Банком та повернення Позичальником кредиту та нарахованих за його користування процентів по кредитному договору від 12.06.2007 є валютною операцією у розумінні п. 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідно до якого, валютними операціями є "операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України".

Як встановлено чч. 1, 2. 4. 6 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю": Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом; генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання; порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Щодо вимог підпункту «в»пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, то на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, зазначеними у п. 2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою НБУ від 17.07.2001 року №275, зареєстрованої в МЮУ 21.08.2001 №30/5921.

Таким чином, банк як фінансова установа може здійснювати кредитування в іноземній валюті при наявності банківської ліцензії та письмового дозволу НБУ.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «Надра»має видані НБУ 23 серпня 2002 року банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та п.п. 5-11 ч.2 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», 23 серпня 2002 року –дозвіл №21-1 на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч.2 та ч.4 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (а.с. 143-145).

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо недійсності кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, оскільки рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 травня 2011 року, яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 липня 2011 року залишено без змін, відповідно до яких договір кредиту укладений відповідно до вимог закону, і підстав для визнання його недійсним не має, то відповідно не має підстав для визнання недійсними договору поруки та договору іпотеки відповідно до ст.. 548 ч.2 ЦК Ураїни (а.с. 172-179).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, позовна заява Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на майно є обгрунтованою та підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»про визнання недійсним договору поруки є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 611, 612, 1054, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-

                                        В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 108 496,42 доларів США, що по курсу НБУ становить 861 632 (вісімсот шістдесят одна тисяча шістсот тридцять дві) грн. 03 коп., судові витрати у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., всього стягнути суму в розмірі 863 452 (вісімсот шістдесят три тисячі чотириста п’ятдесят дві) грн. 03 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 –відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: