10.04.2012

2-а-8/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2012 року Ленінський районний суд м. Вінниці            в складі: судді: Бойка В.М.,

за участю секретаря: Музики А.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Ленінського районного суду м. Вінниці звернувся з позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Рішенням Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року вирішено, зокрема, передано у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0707 га., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вважає рішення Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року в части передачі у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,071 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, є протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті грубо порушено права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1, а також положення Земельного кодексу України, що обґрунтовується наведеним нижче.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №723 від 02.10.1995 року було вирішено додатково надати ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 365 кв.м. в постійне користування.

Відповідно позивач на законних підставах по сьогоднішній день користується зазначеною вище ділянкою.

Однак в кінці квітня 2010 року на його адресу надійшов лист від імені ОСОБА_2, і якому вона зазначала, що земельна ділянка, площею 0,0707 га, якою позивач користується, на даний час належить до будинковолодіння АДРЕСА_3 (на підставі рішення Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року), з якого він і дізнався, що частину переданої йому у постійне користування земельної ділянки передано у власність гр. ОСОБА_3.

Позивач користуюся земельною ділянкою на законних підставах, що підтверджується відповідним рішенням. Так, при передачі гр. ОСОБА_2 земельної ділянки, яка перебувала (перебуває) у його постійному користуванні без вилучення цієї земельної ділянки є таким, що суперечить нормам Земельного кодексу України. З огляду на наведене вище, чітко вбачається, що рішення Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року в частині передачі у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0707 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є протиправним і підлягає скасуванню.

          Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, а саме змінив площу земельної ділянки з 0,0707 га на 855 м2, та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що рішення Вінницької міської ради № 2500 від 04.09.2009 року в частині передачі у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 855 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 є незаконним і порушує право власності позивача, передбачене законодавством України, оскільки згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів № 723 від 02.10.1995 року було вирішено додатково надати ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 365 кв.м. в постійне користування.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при прийнятті рішення покладається на думку суду.

Третя особа та її представник заперечували проти задоволення позову, посилаючись на те, що з 01.01.2002 р. вступив в дію новий Земельний кодекс України № 2768-Ш від 25.10.2001 р., який не передбачає право постійного користування земельною ділянкою громадянами. Дане питання регулює ст. 92 Земельного кодексу України № 2768-Ш від 25.10.2001р., яка передбачає, що право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;

в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Таким чином, у позивача, у якого не виникло право постійного користування згідно норм Земельного кодексу України № 561-XII від 18.12.1990р., не може бути у постійному користуванні земельна ділянка з 01.01.2002р. тобто з моменту набуття чинності Земельним кодексом України № 2768-Ш від 25.10.2001р. Стаття 125 ЗК України № 2768-Ш від 25.10.2001р. передбачає, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Тобто, на їхню думку, позивач не має прав на дану земельну ділянку, оскільки в нього немає державного акту на неї.

Заслухавши думку сторін, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року вирішено, зокрема, передано у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 855 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №723 від 02.10.1995 року було вирішено додатково надати ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 365 кв.м. в постійне користування (а.с. 7).

У кінці квітня 2010 року на його адресу надійшов лист від імені ОСОБА_2, в якому вона зазначала, що земельна ділянка, площею 855 м2, якою позивач користується, на даний час належить до будинковолодіння АДРЕСА_3 (на підставі рішення Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року), з якого він і дізнався, що частину переданої йому у постійне користування земельної ділянки передано у власність гр. ОСОБА_3 (а.с. 8).

У справі ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.10.2010 року була призначена і проведена Подільським центром судових експертиз судова будівельно-технічна експертиза, згідно висновку № 984 якої до складу земельної ділянки площею 855,0м2, що розташована по АДРЕСА_3, наданої ОСОБА_2 згідно рішення №2500 від 04.09.2009р. Вінницької міської ради, входить частина земельної ділянки із земельної ділянки, яка була надана ОСОБА_1 відповідно до рішення №723 від 02.10.1995р. Вінницької міської ради народних депутатів. До земельної ділянки будинковолодіння АДРЕСА_3, яка рішенням №2500 від 04.09.2009р. Вінницької міської ради передана ОСОБА_2 входить частина земельної ділянки площею 76,0м, яка входить до складу земельної ділянки площею 365,0м2, що була закріплена за будинковолодінням №10 по 1-му пров. Топольського в м. Вінниця відповідно до рішення №723 від 02.10.1995р. Вінницької міської ради народних депутатів за ОСОБА_1 (а.с. 50-53).

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №723 в 02.10.1995 року, яким було вирішено додатково надати ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 земельну ділянку площею 365 кв.м. в постійне користування є дійсним, ніким скасовано не було, і винесено раніше, ніж рішення Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року, яким, зокрема, передано у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 855 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.                                                                                          Крім того, представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, при прийнятті рішення покладається на думку суду, тобто фактично визнав позов.

Тому,          відповідно до цього, позивач користуюся земельною ділянкою на законних підставах, що підтверджується відповідним рішенням. При передачі гр. ОСОБА_2 земельної ділянки, яка перебувала (перебуває) у його постійному користуванні без вилучення цієї земельної ділянки є таким, що суперечить нормам Земельного кодексу України. З огляду на наведене вище, чітко вбачається, що рішення Вінницької міської ради №2500 від 04.09.2009 року в частині передачі у приватну власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 855 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцево самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владні управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делеговані повноважень.

Відповідно до п. 7 Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умов, оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавство зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 118 ЗК України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державне" або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

У відповідності до статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські рад вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванню завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116, 118, 149, 150, 152, п. 7 Перехідних положень ЗК України, ст.ст. 2, 4, 6-12, 18-19, 71, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

          Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької міської ради № 2500 від 04.09.2009 року в частині передачі у приватну власність гр.. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 855 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3

          Стягнути з Вінницької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати 3,40 грн.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Постанова набирає законної сили, якщо протягом 10 днів з дня її проголошення не була подана заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга.

Суддя: