Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

                               Справа № 2-197/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2011 року

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді                                         Мащенко С. В.

при секретарі                                                   Боднар О. С.

за участю

позивача                                                            ОСОБА_1

представника позивача                                        ОСОБА_2

відповідачів                                                  ОСОБА_3

                                                                      ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Про втрату права користування жилим приміщенням», -

в с т а н о в и в:

У серпні 2010 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Про втрату права користування жилим приміщенням»мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживає в квартирі АДРЕСА_2. Разом з нею проживав до ІНФОРМАЦІЯ_1 моменту смерті її син ОСОБА_5, який являвся наймачем на підставі рішення виконкому від 28.02.1991 року. На теперішній час вона являється наймачем квартири. 25.12.2008 року, за декілька місяців до його смерті, хто то від імені сина написав заяву про реєстрацію за місцем мешкання його дочки ОСОБА_3, 1995 року народження, раніше зареєстровану але фактично постійно проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 Вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, але за місцем реєстрації ніколи не проживала. Вважає, що проведена реєстрація суперечить вимогам закону України про свободу руху та вільному вибору місця мешкання, оскільки реєстрація проводиться за місцем мешкання. При цьому ОСОБА_3 квартирі, за місцем нової реєстрації ніколи не проживала та не проживає, тобто реєстрація проведена не за місцем її мешкання, яким являється фактично квартира АДРЕСА_1, в місці де проживала вона та її мати. Просила визнати ОСОБА_3 втратившою право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі та також просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала на пояснила суду, що ОСОБА_5, являється її батьком, який був основним наймачем спірної квартири за адресою: АДРЕСА_2. У зв’язку із утворенням заборгованості по аліментам по заяві її батька від 25.12.2008 року вона була зареєстрована у спірній квартирі. Але фактично проживала з матір’ю та вітчимом за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер. Просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги також не визнала та дала суду аналогічні пояснення.

Повно та всебічно з’ясувавши всі обставини справи, на які позивач та її представник посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, перевіривши їх доказами, що досліджені у судовому засіданні й відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, а саме: вислухавши пояснення позивача, її представника, відповідачів, дослідивши матеріали справи, що містять письмові докази, на які сторони посилались як на підтвердження своїх доводів та заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Судом встановлено, що спірна квартира за адресою АДРЕСА_2 була надана за ордером від 20 липня 1967 року позивачу на сім'ю із двох чоловік, включаючи її дочку ОСОБА_7 (а. с. 17).

У 1973 році позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_8, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2, виданого Кіровським районним ЗАГС 12.01.1973 року, запис № 27 (а. с. 7).

Відповідно до Виписки з рішення виконкому Центрально –Міської районної ради народних депутатів від 28.02.1991 року надано дозвіл ЖЕУ № 2 ЖЕО Центрально –Міського району м. Макіївки змінити договір найму однокімнатної квартири АДРЕСА_2на ОСОБА_5. Склад сім’ї два чоловіка (він та мати) (а. с. 5).

Відповідно до Особистого рахунку № 2143 від 05.05.2009 року, виданого головою АСББ «Гвардійська», відповідальним наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_2 являється ОСОБА_5, в зазначеній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 ( а. с. 9).

На підставі заяви ОСОБА_5 від 25.12.2008 р. в спірну квартиру за адресою АДРЕСА_2, була зареєстрована його дочка ОСОБА_3, 1995 року народження, яка була знята з особистого рахунку за адресою: АДРЕСА_1, цей факт підтверджується особистою заявою ОСОБА_5, довідкою директора КП «Жилцентр»від 22.12.2008 року та довідкою голови АСББ «Гвардійський»від 09.07.2009 року (а. с. 10 –12).

Відповідно Свідоцтва про смерть від 21.04.2009 року НОМЕР_1, виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 36 років, про що в Книзі реєстрації смертей 2009 року квітня місяця 21 числа зроблено відповідний актовий запис за № 824 (а. с. 6).

Відповідно до ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим приміщенням з дня вибуття.

Згідно ст. 17 ЦК УРСР, яка діяла до 2004 року місцем проживання неповнолітніх, що не досягли п'ятнадцяти років, або громадян, які перебувають під опікою, визнається місце проживання їх батьків (усиновителів) або опікунів. Аналогічна норма закріплена і в ст. 29 ЦК України, який діє з 2004 року.

Як роз'яснено у п. п. 9, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України" (з подальшими змінами та доповненнями) вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. При цьому наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відповідно до ст. 107 ЖК України наймач або член його сім'ї, який вибув на інше місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред'явлення позову про це.

Як вбачається з матеріалів справи спірна квартира АДРЕСА_1 була надана згідно ордеру у 1967 році позивачу на сім'ю у складі двох чоловік. В 1991 році договір найму спірної квартири змінено на ОСОБА_5 та 25 грудня 2009 року в спірній квартирі була прописана його дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Відповідно до ч.1 ст. 65 ЖК України на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди всіх членів сім'ї, які проживають разом з наймачем, не потрібно.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 була прописана у спірній квартирі на підставі заяви ОСОБА_5 25.12.2009 року. Проте відповідачами не надано переконливих доказів того, що неповнолітня ОСОБА_5 фактично проживала у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Так, відповідно до Актів від 05.05.2009 р. та 19.07.2009 р., складених комісією АСББ „Гвардійський”, підписаних її членами та засвідчених відповідною печаткою юридичної особи, ОСОБА_3 ніколи не проживала за адресою: АДРЕСА_1, що підтвердили сусіди (а. с. 4, 8).

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_4 27.01.2003 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_9, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_3, виданого Макіївським міським відділом реєстрації акті громадянського стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 85.

Відповідно до Договору купівлі –продажу квартири від 21.02.2001 року Серія АВР № 478139, посвідченого державним нотаріусом Першої макіївської державної нотаріальної контори 21.02.2011 року та зареєстрованого в реєстрі за № 267, ОСОБА_9 купив квартиру номер АДРЕСА_1.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Про втрату права користування жилим приміщенням»підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи встановлено факт не проживання неповнолітньої ОСОБА_3 за місцем реєстрації за адресою АДРЕСА_2.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 65, 107 Житлового кодексу України, ст. 17 Цивільного Кодексу УРСР, п. п. 9, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, які виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України»та ст. ст. 4, 8, 10, 11, 60, 61, 76, 158, 174, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 292, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 «Про втрату права користування жилим приміщенням»задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, 1995 року народження, такою, що втратила право користування житловим приміщенням у вигляді квартири АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Вступна та резолютивна частина рішення була ухвалена, складена шляхом комп’ютерного набору та підписана суддею у нарадчій кімнаті 13.12.2011 року.

Повний текст рішення було виготовлено та підписано суддею 14.12.2011 року.

Суддя:                                                                                 С. В. Мащенко