АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 6 (шість) місяців.

Згідно постанови, ОСОБА_2, 17 жовтня 2011 року о 12-20 год., на перехресті вулиць Тепловозна-Здолбунівська в м. Києві, керуючи автомобілем «ГАЗ-3302», д.н.з. НОМЕР_1, здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив пп. 8.7.3 е ПДР України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не оспорюючи правильність встановлених районним судом обставин, просить постанову судді змінити, вважає накладене на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами занадто суворим і просить замінити його на штраф, зазначає, що вирішуючи питання про вид і розмір стягнення, суд не прийняв до уваги дані про його особу, а саме: що проживає він на орендованій квартирі, має неповнолітню дитину, і, оскільки дружина перебуває у декретній відпустці, є єдиним годувальником сім’ї. Працює водієм, а тому позбавивши його права керувати транспортними засобами, суд фактично позбавив його джерела доходів. Крім того апелянт зазначає, що при розгляді адміністративної справи відносно нього, суд не врахував пом’якшуючі обставини, а саме: на момент вчинення правопорушення він був тверезий, мав всі необхідні документи на керуванням транспортним засобом, місця ДТП не залишав, сприяв встановленню об’єктивних обставин події, добровільно відшкодував завдані ДТП збитки, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив змінити постанову судді, замінивши накладене на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений представленими в матеріалах справи даними протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП, пояснень ОСОБА_2 та іншого учасника ДТП ОСОБА_4, та в апеляції не оспорюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Накладаючи на ОСОБА_2 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкції ст. 124 КУпАП альтернативного більш м’якого виду стягнення в виді штрафу, суд в постанові не зазначив, чи має вчинене правопорушення ознаки повторного або грубого та в чому вони полягають, не перевірив та не врахував належним чином даних про особу ОСОБА_2

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягується вперше, має на утриманні малолітню дитину, є єдиним годувальником в родині, повністю відшкодував потерпілому завдану ДТП шкоду, щиро розкаюється в скоєному, а також те, що робота водієм є основним джерелом його доходу. Обставин, які обтяжують відповідальність у справі не встановлено.

З огляду на зазначене, враховуючи наявність кількох обставин, що пом’якшують відповідальність, відсутність обставин, які її обтяжують, суд вважає, що накладене на ОСОБА_2 стягнення в виді позбавлення права керування транспортними засобами за видом є таким, що не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, внаслідок суворості, а тому постанова суду в цій частині підлягає зміні шляхом заміни стягнення на штраф у межах санкції ст. 124 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП змінити в частині накладення адміністративного стягнення. Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25 (двадцяти п’яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п’ять) гривень в дохід держави.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                       М.А. Ященко