Судове рішення #22149398

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 березня 2012 року.                                                      м. Київ

   

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі:     головуючого  –  Левенця Б.Б.    

     суддів – Кравець В.А., Пікуль А.А.

                 при секретарі – Дем’яненко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –    

                                            в с т а н о в и л а :

   

    У червні 2010 року Банк звернувся із позовом до відповідачки, уточнивши який зазначив, що 08 серпня 2007 року між сторонами був укладений договір № 45\П20\2007-840, за яким остання отримала кредит для придбання автомобіля у розмірі 37 350 доларів США строком до 07 серпня 2014 року зі сплатою 13.7% річних за користування кредитом.

    Відповідачка не виконує зобов’язань за кредитним договором, тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачки:

    - 35 526. 23 доларів США заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а разом 283 393.76 грн.(а.с. 1-19)

    Відповідачка проти позову заперечувала, зазначила, що Банк видав довідку про погашення кредиту.(а.с. 204-205)

    Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2012 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено частково стягнуто із відповідачки на користь позивача 226 673.36 грн. заборгованості за кредитним договором, 1700 грн. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а разом 228 493.36 грн.(а.с. 208-212)

    В апеляційній скарзі відповідачка посилалася на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи скаргу апелянт зазначила, що суд не звернув уваги на видачу Банком довідки про закриття кредиту. (а.с. 215-222)

   

В судовому засіданні  ОСОБА_1 та її представник підтримали скаргу і просили її задовольнити.

Позивач до суду не прибув причину неявки не повідомив був повідомлений належним чином про що у справі є докази. (а.с. 227-228)Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи сторін, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити враховуючи наступне.

    Судом встановлено, що 08 серпня 2007 року між сторонами був укладений договір № 45\П20\2007-840, за яким остання отримала кредит для придбання автомобіля у розмірі 37 350 доларів США строком до 07 серпня 2014 року зі сплатою 13.7% річних за користування кредитом. (а.с. 8-17)

    Цих обставин, підписання договорів і отримання у кредит коштів відповідачка не заперечувала.

    Відповідачка не виконала зобов’язань за кредитним договором і гроші не повернула.

    На обґрунтування заперечень проти заявленого позову, відповідачка посилалась на довідку Банку про погашення заборгованості.

    Колегія суддів перевірила та відхилила вказані доводи відповідачки.

    Так, за довідкою директора філії ПАТ КБ «Надра» Київське РУ від 31 жовтня 2011 року № 7253, ОСОБА_1 повністю закрила кредит, довідка видана в ДАІ для зняття відмітки про заборону відчуження та за місцем вимоги.(а.с. 188)

    Представник Банку пояснив, що вказана довідка була надана для зняття заставного автомобіля з реєстрації для його продажу і часткового погашення заборгованості, яка відбулась 30 листопада 2011 року. Такі пояснення позивача підтверджуються доказами по справі, зокрема, витягом з протоколу № 32 від 18.10.2011 року про погодження добровільної реалізації заставного майна відповідачкою, квитанцією від 30 листопада 2011 року № 255 про сплату 97474.34 грн. на погашення кредитної заборгованості.(а.с. 189-195)    

    Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

    Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Обов’язок боржника сплатити 226673.36 грн. заборгованості за кредитним договором, з яких 28094.34 долари США(224454.11 грн.)заборгованість за тілом кредиту, 277.78 доларів США (2219.25 грн.) відсотків, розрахунки такої заборгованості наведені позивачем і зазначені в оскаржуваному рішенні районного суду, передбачені і відповідають змісту п.п. 1.1-1.2.4, 2.1-2.2.5, 4.2-4.3, 5.1-5.2  укладеного Банком  і ОСОБА_1 кредитного договору від 08.08.2007 року № 45\П20\2007-840.(а.с.6-13, 195)

    Наведені районним судом розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення відповідачкою умов договору, і сплату нею коштів на виконання договору і часткове погашення заборгованості.

    Позивач надав до суду першої інстанції копію матеріалів кредитної справи із даними про щомісячний рух коштів по погашення кредиту, з яких вбачається, що позивачем враховані платежі відповідачки у т.ч. щодо яких вона зазначала в суді апеляційної інстанції.(а.с. 69-142)

    Доказів погашення існуючої за вищевказаним кредитним договором заборгованості або її зменшення порівняно із розрахунками, наданими позивачем, на час розгляду справи судом апелянт та представник не надали, не встановлено таких і в судовому засіданні. При цьому сама по собі довідка про «закриття кредиту» на яку посилалась апелянт, не свідчить про сплату кредиту, погашення заборгованості та можливість звільнення відповідачки від зобов’язань за укладеним нею кредитним договором.

    З такими умовами за кредитним договором сторони погодились під час їх укладення, про що свідчать їх підписи.

    Висновок районного суду щодо стягнення із відповідачки на користь позивача судових витрат відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.    

    Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 308 ЦПК України, не можуть бути визнані підставою для скасування судового рішення, тому підлягають відхиленню.

    Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, –

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  

           

    Судді Апеляційного суду міста Києва:                                          Б.Б.Левенець

   

                                          В.А.Кравець

                                          А.А.Пікуль                                      

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація