АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_2, 19 червня 2011 року о 01-30 год., на 37-му км автодороги Київ-Ковель, керував автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1, із явними ознаками алкогольного сп’яніння (різкий запах алкоголю із порожнини рота), від проходження огляду на стан сп’яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить поновити йому строки на апеляційне оскарження, зазначає, що постанову він отримав лише 21 листопада 2011 року, в судове засідання 08 вересня 2011 року не викликався.

В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі; зазначає, що суд належним чином не повідомив його про місце і час розгляду справи, позбавивши його права на всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи; вказує, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього був складений в присутності не двох свідків, як того вимагає закон, а одного, крім того працівники ДАІ не вжили заходів, передбачених ст.ст. 265-2; 266 КУпАП щодо тимчасового затримання транспортного засобу та відсторонення від керування ним.

В судове засідання ОСОБА_2 не з’явився, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду його апеляційної скарги і суд розглянув апеляційну скаргу на підставі даних, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що судове засідання в районному суді відбулось 08 вересня 2011 року, супровідний лист про направлення ОСОБА_2 копії постанови виготовлений 11 листопада 2011 року, а фактично лист з постановою направлено 16 листопада 2011 року, що підтверджується копією конверта з відбитком поштового штемпеля (а.с. 12), суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 про поновлення строків на апеляційне оскарження необхідно задовольнити.

Перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею суду першої інстанції допущені порушення вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, згідно якої повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Також суддею не дотримано вимог ч. 2 ст. 279 КУпАП, якою передбачено що на засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання та вимог ст. 280 КУпАП щодо обов’язку при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Не викликавши ОСОБА_2 до суду та не виконавши зазначених вище вимог закону, суддя суду першої інстанції виніс постанову по справі, допустивши в ній посилання на обставини, які не відповідають наявним у справі матеріалам.

Так, у постанові зазначено, що на виклик до суду ОСОБА_2 не з’явився із невідомих суду причин, про розгляд справи повідомлявся завчасно і належним чином. Дана обставина нічим не підтверджена, так як в справі відсутні будь-які документи, які б свідчили про виклик ОСОБА_2

В постанові також вказується, що як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_2, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення АІ1 355196, останній свою вину у вчиненні зазначених дій визнав повністю. Це твердження також не випливає з матеріалів справи, так як ОСОБА_2 в протоколі про адміністративне правопорушення власноруч написав «в лікарню їхати не буду, до інспекторів ДАІ претензій не маю». В цьому тексті відсутні дані про визнання ним вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

За таких обставин постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 – задоволенню.

Скасовуючи зазначену вище постанову суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути допущені судом першої інстанції порушення закону та прийняти нову постанову, так як на час розгляду справи апеляційним судом минули строки притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі в зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                       М.А. Ященко