АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11/2690/503/12 р.                                   Головуючий у 1 інстанції Ясельський А.М.

Категорія ст. 2368  КПК                                              Доповідач Журавель О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді Журавля О.О.

Суддів: Павленко О.П., Стрижко С.І.,

За участю прокурора Карпука Ю.А., скаржника ОСОБА_1 розглянула у відкритому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження у скарзі за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора Святошинського району міста Києва від 26 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

Розглянувши справу, судова колегія, -

в с т а н о в и л а   :

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року скаргу ОСОБА_1  задоволено та скасовано постанову прокурора Святошинського району міста Києва від 26 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

На обґрунтування суд послався на те, що, відповідно до наказу від 25 грудня 2011 року, ОСОБА_2 був поновлений на посаді старшого менеджера, 28 числа того ж місяця він зі вказаним наказом ознайомлений і того ж дня написав заяву про його звільнення за власним бажанням.

На цих підставах суд прийшов до висновку, що на момент порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, у прокурора не було достатніх даних для такого рішення.

Не погодившись зі вказаним рішенням, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій твердить, що суд не вірно оцінив приводи та підстави для порушення кримінальної справи, оскільки такі на момент прийняття цього рішення у прокурора були в наявності. Крім того, зауважує апелянт, суд допустився низки помилок, оскільки неправильно вказав назву посади прокурора, який прийняв рішення про порушення справи, а в резолютивній частині неправильно зазначив ініціали особи, щодо якої порушено справу.

На цих підставах прокурор просить оскаржену ним постанову скасувати, а матеріали провадження у скарзі повернути на новий судовий розгляд.

Заслухавши прокурора, який підтримав апеляцію, а також звернув увагу на те, що суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки своє рішення обґрунтував відомостями, які в судовому засіданні не досліджував і які не були надані в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, ОСОБА_1, який підтримав рішення суду першої інстанції і просив постанову цього суду щодо нього залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи сторін в сукупності з матеріалами, на підставі яких порушено кримінальну справу та матеріалами провадження у скарзі, судова колегія визнає наступне.

Відповідно до ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд зобов’язаний дослідити матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, заслухати учасників процесу, дати оцінку згаданим матеріалам в плані належності їх процесуального оформлення та достатності в якості підстав для порушення кримінальної справи.

Як видно з протоколу судового засідання, суд надані органом досудового слідства матеріали, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, в дійсності дослідив.

Однак, в постанові на ці матеріали не послався та жодної оцінки цим матеріалам в плані належності їх процесуального оформлення та достатності як підстав для порушення кримінальної справи у своїй постанові не надав.

Між тим, відповідно до протоколу судового засідання, суд не досліджував покладені ним в основу висновків відомості про поновлення ОСОБА_2 на посаді, подання ним заяви про звільнення за власним бажанням тощо, та й не мав права того робити, відповідно до положень ст. 2368 КПК України.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставин справи, як вони викладені в протоколі судового засідання, і вже зі вказаним підстав апеляція прокурора підлягає задоволенню, оскаржена постанова – скасуванню з поверненням справи на новий судовий розгляд у той же суд, іншим складом суду.

Крім того, аналіз матеріалів, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, вказує на те, що у цьому конкретному випадку, рішенням суду ОСОБА_2 було не лише поновлено на роботу, з обов’язковим негайним виконанням рішення в цій частині, а й на його користь присуджено стягнути відшкодування за вимушений прогул, Щодо виконання чи не виконання цієї частини судового рішення, в матеріалах провадження у скарзі та матеріалах, на підставі яких порушено кримінальну справу, зовсім не йдеться, і ця обставина залишилась поза увагою суду першої інстанції.

Отже, і зі вказаних підстав рішення суду не ґрунтується на фактичних обставинах справи і підлягає скасуванню.

Заслуговують на увагу й інші доводи прокурора щодо допущених помилок у тексті оскарженої ним постанови, які, тому, при новому судовому розгляді належить усунути.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а   :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 27 лютого 2012 року, якою задоволено скаргу ОСОБА_1 та скасовано постанову прокурора Святошинського району міста Києва від 26 грудня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України задовольнити, вказану постанову суду першої інстанції скасувати і справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд, іншим складом суду.

Судді: