АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді - Мацелюха П.С.,
суддів - Дмитренко Г.М., Полтавцевої Г.А.,
за участі прокурора - Отроша В.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А:
цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, який ніде не зареєстрований, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
- 25.02.2011 року Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,-
______________________
Справа № 11/2690/724/2012 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Швачач Ю.О.
Категорія КК: ч. 2 ст. 307; Доповідач: Мацелюх П.С.
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 (п’ять) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 постановлено виконувати самостійно.
Згідно з вироком суду 28 жовтня 2008 року приблизно о 16.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, вагою в перерахунку на суху речовину 0,06 г., ОСОБА_3, який працював під псевдонімом на підставі ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
Крім цього, 08 листопада 2008 року приблизно о 17.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на сходовому майданчику біля квартири АДРЕСА_1, повторно незаконно збув за 200 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,047 г., ОСОБА_3, який працював під псевдонімом на підставі ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Цей наркотичний засіб ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4, який засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06.02.2009 року, та йому ж передав отримані від ОСОБА_3 гроші.
Окрім наведеного, 10 листопада 2008 року приблизно о 20.30 год. ОСОБА_1, перебуваючи на сходовому майданчику поблизу квартири АДРЕСА_1, повторно незаконно збув за 200 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,069 г., ОСОБА_3, який працював під псевдонімом на підставі ст. 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Вказаний наркотичний засіб ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4, який засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06 лютого 2009 року, та йому ж передав отримані від ОСОБА_3 грошові кошти.
В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи встановлених судом фактичних обставин справи та кваліфікації своїх дій, вважає призначене покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості. Мотивуючи наведене, посилається на своє щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність корисливого мотиву при їх вчиненні, позитивну характеристику, наявність матері похилого віку, незадовільний стан здоров’я, а також те, що він після скоєння злочинів став на шлях виправлення. З наведених підстав засуджений просить пом’якшити призначене йому покарання шляхом застосування ст. 69 КК України та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на три роки..
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про законність і обґрунтованість вироку суду, залишення його без зміни, а апеляції без задоволення, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції та провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і протоколу судового засідання, ОСОБА_1 визнавав себе винним у пред’явленому йому обвинуваченні, не оспорював, як і інші учасники судового розгляду, зазначених в обвинувальному висновку фактичних обставин справи, в зв’язку з чим судом було визнано недоцільним дослідження доказів у справі і проведено судове слідство в порядку, визначеному ч. 3 ст. 299 КПК України. При цьому суд належним чином пересвідчився в правильності розуміння підсудним ОСОБА_1 змісту ч. 3 ст. 299 КПК України, добровільності й істинності його позиції.
За таких обставин відповідно до вимог ч. 1 ст. 365 КК України враховуючи, що під час розгляду справи судом першої інстанції фактичні обставини справи ніким, у тому числі й підсудним ОСОБА_1, не оспорювалися і докази щодо них на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин справи перевірці апеляційним судом не підлягають і в апеляції не оспорюються.
Виходячи із встановлених судом фактичних обставин справи, дії ОСОБА_1, які виразилися в повторному незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, вірно кваліфіковані судом за ч. 2 ст. 307 КК України.
Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до ст. 65 КК України.
При цьому судом враховано ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими, особу засудженого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має незадовільний стан здоров’я, виявляє ознаки психічних і поведінкових розладів внаслідок виживання опіатів. Обставиною, яка пом’якшує покарання, судом враховано щире каяття, а обставин, які його обтяжують, не встановлено.
Призначене ОСОБА_1 покарання колегія суддів вважає необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Посилання засудженого в апеляції на своє щире каяття, незадовільний стан здоров’я та позитивну характеристику не заслуговують на увагу, оскільки судом було враховано наведені обставини, на підставі чого призначено засудженому основне покарання в виді позбавлення волі, мінімальне за строком у межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України.
Разом з тим, наведені обставини, так само як і наявність у ОСОБА_1 матері похилого віку та непродовження ним протиправної поведінки після вчинення злочинів, не дають підстав для пом’якшення йому покарання шляхом застосування ст. 69 КК України, враховуючи, що засуджений вчинив три злочини, пов’язані з реалізацією особливо небезпечного наркотичного засобу, які є тяжкими та становлять підвищену суспільну небезпеку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також тривалий час ухилявся від суду та слідства, у зв’язку з чим він перебував у розшуку (а. с. 17, 19, 132, 151).
З огляду на зазначене, неотримання ОСОБА_1 для себе особисто грошових коштів від реалізації наркотичного засобу жодним чином не знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину та не може бути враховано як обставина, яка пом’якшує покарання.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, вирок суду є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 – без задоволення.
Судді:
__________________ __________________ __________________
Мацелюх П.С. Дмитренко Г.М. Полтавцева Г.А.