Апеляційний суд міста Києва
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
30 березня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Тютюн Т.М., за участю прокурора Брянцева В.Л., ОСОБА_4 – особи, яку притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про порушення митних правил за апеляційною скаргою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Калініна, Російська Федерація, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
на постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2012 року,
у с т а н о в и в :
Постановою судді Солом’янського районного суду м. Києва від 17.02.2012 року ОСОБА_4 визнано винним у порушенні митних правил, передбаченому ст.352 МК України, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення – “електронні прилади, комп’ютери, одяг”.
Постановлено у разі неможливості конфіскації стягнути з ОСОБА_4 167 416 гривень 54 копійки.
Як вбачається з постанови, 26.11.2010 року в зоні діяльності Чопської митниці на митну територію України з Угорщини від підприємства “Trans Gate KFT” (4624 Тіszebezded, 087/26 hrsz., 1493611-2-15, Угорщина) на адресу ПП “І.Х.В.” (ЄДРПОУ 32766510, 03124, м. Київ, вул. Василенка, 7-а) автомобільним транспортом з реєстраційними номерами НОМЕР_1 переміщено товар – “плитка керамічна глазурована “Сооral Csempl КFТ” різних кольорів” загальною площею 459, 80 кв.м., 340 місць, загальною фактурною вартістю 19 910, 26 грн. (2 508 доларів США).
Поставка вантажу на митну територію України здійснювалась на підставі зовнішньоекономічного контракту № 07/10 від 11.08.2010, укладеного між компанією “АТВ Traiding Group AG” (50th Street, Global Plaza Touer, 19th Floor, Suite H, Республіка Панама) та ПП “І.Х.В.” (м. Київ, вул. Василенка, 7-а), товаросупровідних документів: інвойсу № 1549 від 19.11.2010, виставленого компанією “АТВ Traiding Group AG” на суму 2 508, 20 доларів США, СМR 0332 від 23.11.2010.
________________________________________________________________________________________
Справа № 33/2690/451/2012 Постанова винесена суддею Кізюн Л.І.
Категорія: ст.352 МК України
5.01.2011 року ПП “І.Х.В.” надало до Київської регіональної митниці (далі – КРМ) документи, здійснило декларування товару за ВМД (ІМ-40) № 100000011/2011/000049 і того ж дня товар випущено у вільний обіг.
9.03.2011 року КРМ через Держмитслужбу України направлено запит до митних органів Угорщини.
19.10.2011 року через Держмитслужбу України отримано відповідь від митних органів Угорщини та завірені копії документів, а саме:
- експортної декларації МRN № 10НU7241301134F4С5 від 1.12.2010;
- Саrnet ТІR ХК64909787;
- СМR від 23.11.2010;
- інвойсу № 102695 від 14.10.2010, виставленого компанією “Franklin Group International LLK” (CIF) на суму 21 088, 66 доларів США (167 416, 54 грн.).
Таким чином відповідно до наданих митними органами Республіки Угорщини документів у митниці місця відправлення оформлено експортну поставку в Україну наступних товарів – “електронні прилади, комп’ютери, одяг” на загальну суму 167 416, 54 грн.
Тобто ВМД №100000011/2011/000049 від 5.01.2011 оформлена на підставі документів з неправдивими даними про найменування та вартість товару, а саме, в наданих митним органам України документах зазначено “плитка керамічна глазурована “Сооral Csempl КFТ” різних кольорів” у кількості 340 місць вагою брутто 7 854 кг загальною вартістю 19 910, 26 грн., а в надісланих митними органами Республіки Угорщини документах зазначено “електронні прилади, комп’ютери, одяг” у кількості 344 місць загальною вартістю 167 416, 54 грн.
21.12.2011 року КРМ на підставі протоколів про порушення митних правил №№ 2191/10000/11, 2192/10000/11, 2193/10000/11, 2194/10000/11, 2195/10000/11 порушено кримінальну справу № 2011/100/45 по факту контрабанди в Україну п’яти партій товару “електронні прилади, телефони, комп’ютерна техніка, одяг” на загальну суму 33 556 132, 39 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України.
17.01.2012 року кримінальна справа № 1798 (2011/100/45) закрита УСБУ в м. Києві на підставі п.2 ст.6 КПК України та Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності”, а матеріали про порушення митних правил № 2193/10000/11 направлено до КРМ.
Таким чином, як зазначив суд, у діях директора ПП “І.Х.В.” ОСОБА_4 вбачаються ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.352 МК України, а саме, переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову судді місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях ознак порушення митних правил.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що митний контроль товару плитки керамічної проведено відповідно до вимог закону, що підтверджується ВМД № 100000011/2011/000049 від 5.01.2011 та вантажно-транспортною накладною CMR. Однак суддя, постановляючи рішення, поклав в обґрунтування своїх висновків документи, що нібито надійшли від митних органів Угорщини, складені англійською та угорською мовами, визначити дійсний зміст яких неможливо. Його клопотання про забезпечення перекладу документів та виклик для допиту як свідків працівників КРМ безпідставно відхилені. Звертає увагу ОСОБА_4 і на те, що судом не перевірено, чи був Колесніков В.В. – головний інспектор оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил КРМ – уповноваженим на складання протоколу про порушення митних правил, як це передбачено ст.363 МК України.
Також апелянт вважає, що з метою штучного продовження строків накладення адміністративного стягнення митним органом порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України, коли вже був прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності”, що скасовує кримінальну відповідальність за вказаний злочин. А відтак, судом не закрито розпочате провадження у справі про адміністративне правопорушення, стягнення накладено поза межами строків, передбачених ст.328 МК України, чим допущено порушення норм процесуального права, а також порушено його права та законні інтереси.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 та його представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали, повністю підтвердивши викладене в ній, та просили її задовольнити.
Крім того, ОСОБА_7 подав письмові пояснення, в яких додатково зазначив, що матеріали, які начебто надійшли від митних органів Угорщини, містять суперечливу інформацію. Так, у протоколі про порушення митних правил та постанові суду є посилання на експортну декларацію MRN № 10HU7241301134F4C5 від 1.12.2010 року, в той час як товар на адресу ПП “І.Х.В.” вийшов з Угорщини 25.11.2010 року, про що свідчить печатка митниці Угорщини на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 23.11.2010 року. В Україну вантаж надійшов 25.11.2010 року, що підтверджується печаткою Чопської митниці. У наданих же компетентним органом Угорщини документах відсутні посилання на ПП “І.Х.В.” і джерело їх походження незрозуміле, оскільки копія супровідного листа не містить переліку.
Також при визначенні митної вартості товарів КРМ застосувала резервний метод, про що свідчить гр. 43 ВМД № 100000011/2011/000049 від 5.01.2011 року, тобто фактично погодилася з тим, що ввезено саме плитку керамічну.
Що стосується судового розгляду справи, то про його неповноту та необ’єктивність свідчить навіть те, що суд не встановив особу, яка притягується до відповідальності, неправильного зазначивши у постанові по батькові.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою. При цьому пояснив, що надати апеляційному суду переклад документів, які містяться в справі про порушення митних правил, немає можливості у зв’язку з їх низькою якістю, однак для того, щоб зрозуміти їх зміст достатньо загальних знань.
Вислухавши пояснення особи, яку притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, її представника, прокурора, вивчивши й дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, а також матеріали кримінальної справи № 1798, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з ст.357 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У відповідності з вимогами, викладеними у ст.ст.245, 280, 283 КУпАП, в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з’ясовані всебічно, повно і об’єктивно в їх сукупності, а справа вирішена в точній відповідності з законом. При цьому необхідно з’ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.3.5 Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил, затверджених Наказом Держмитслужби України від 30.12.2004 року № 936, справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви.
Цих вимог закону митним органом при складанні протоколу та суддею місцевого суду при розгляді справи не дотримано.
Так, суд у постанові зазначив, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні порушення митних правил підтверджується даними, що містяться в протоколі № 2193/10000/11 від 21.12.2011, службовій записці, ВМД (ІМ-40) № 100000011/2011/000049, контракті № 07/10 від 11.08.2010, специфікації № 44, додатковій угоді № 1 від 4.01.2011, інвойсі № 102695 від 14.10.2010, постанові про закриття кримінальної справи від 17.01.2012.
Однак такі висновки суду є суперечливими з огляду на те, що більшість із зазначених документів надана митному органу як підстава для переміщення через митний кордон України саме плитки керамічної глазурованої “Сооral Csempl КFТ” вартістю 2 508 доларів США.
Кримінальну справу № 1798 порушено 21.12.2011 року за фактом вчинення посадовими особами ПП “І.Х.В.” контрабанди в Україну товарів “електронні прилади, телефони, комп’ютерна техніка, одяг” на загальну суму 33 556 132, 39 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.201 КК України і закрито 17.01.2012 року у зв’язку з декриміналізацією (а.с.99-100, 102-106). З наданих суду матеріалів вбачається, що під час досудового слідства, фактично, слідчі дії з метою всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, як це передбачено ст.22 КПК України, не проводились. І докази причетності до вчинення даного злочину саме ОСОБА_4 у справі відсутні.
І у відповіді Національної податкової та митної адміністрації Угорщини від 16.08.2011 року відсутнє посилання на ПП “І.Х.В.”, а зазначено, що відповідальною особою за митне оформлення був ОСОБА_8.
Протокол про порушення митних правил (а.с.1-3) та службова записка (4-5) є абсолютно ідентичними за змістом, при цьому вони містять посилання на документи, отримані від Національної податкової та митної адміністрації Угорщини, а саме, експортну декларацію МRN № 10НU7241301134F4С5 від 1.12.2010, Саrnet ТІR ХК64909787, СМR від 23.11.2010, інвойс № 102695 від 14.10.2010, складені угорською та англійською мовами (а.с.37, 38, 42, 90). Загалом, до матеріалів справи долучено документи на 54 аркушах без перекладу (а.с.37-90).
Згідно з ст.361 МК України провадження у справі по порушення митних правил здійснюється українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості.
Відповідно до вимог ст.366 МК України особи, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, під час розгляду справи про порушення митних правил у суді мають право, в тому числі, знайомитися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази та брати участь в їх досліджені.
Як вбачається з протоколу судового засідання, під час судового розгляду справи представник ОСОБА_3 заявляв клопотання про забезпечення перекладу вказаних документів на українську мову, в задоволенні якого було відмовлено. При цьому суд не мотивував, на підставі чого постановив таке рішення.
Тому апеляційний суд приходить до висновку, що під час провадження в справі про порушення митних правил було порушено право ОСОБА_4 за захист, оскільки він був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами справи та давати обґрунтовані пояснення.
Що стосується доводів прокурора про достатність загальних знань для ознайомлення з документами, то вони не ґрунтуються на вимогах закону і є безпідставними, адже сам прокурор у засіданні апеляційного суду повідомив про неможливість перекладу документів через їх низьку якість.
Надані суду матеріали кримінальної справи не містять ні вказаних документів, ні їх перекладу.
Крім того, згідно з обліковою карткою суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності уповноваженим для роботи з митницею ПП “І.Х.В.” є ОСОБА_9, який і заповнював ВМД № 100000011/2011/000049.
У поясненнях ОСОБА_4 вказував, що фактично керував підприємством до 2008 року, а надалі комерційною діяльністю займався ОСОБА_9, який є комерційним директором і мав відповідну довіреність (а.с.93-94).
Однак будь-яких заходів з метою перевірки таких даних під час провадження у справі вжито не було.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, справа про порушення митних правил заведена виключно на підставі припущень, що є недопустимим, а в обґрунтування висновків суду покладено докази, які містять неперевірені та сумнівні дані.
На користь цього свідчать і дані в протоколі та постанові судді про те, що безпосередніми предметами порушення митних правил є “електронні прилади, комп’ютери, одяг” без зазначенням будь-яких конкретних відомостей, на підставі яких можна було б ідентифікувати товар.
З урахуванням неповноти та однобічності, яку допущено під час провадження в справі, про що детально викладено раніше, зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_4 у порушенні митних правил чи про відсутність в його діях події та складу правопорушення не має можливості. До того ж, апеляційний суд не володіє в достатньому обсязі англійською та угорською мовами, не має права покладати на себе обов’язок перекладача, а відтак, позбавлений можливості оцінити докази в справі.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що при заведенні справи про порушення митних правил митним органом, а також при судовому розгляді і постановленні рішення суддею було порушено норми процесуального права, тому апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а постанова судді – скасуванню з винесенням нової постанови про направлення справи для проведення додаткової перевірки до КРМ.
У зв’язку з цим доводи апелянта про порушення вимог закону при складанні протоколу та накладенні на нього стягнення не перевіряються як передчасні.
Під час додаткової перевірки необхідно:
- здійснити переклад документів, які містяться в справі про порушення митних правил;
- вжити заходів до встановлення особи ОСОБА_8, опитати його, а також ОСОБА_9 про обставини переміщення товарів через митний кордон України;
- перевірити доводи ОСОБА_4 про невідповідність даних в експортній декларації МRN № 10НU7241301134F4С5 та товарно-транспортній накладній СМR щодо часу, коли товар було переміщено з території Угорщини на територію України;
- з’ясувати, який конкретно товар (найменування, кількість, вартість) переміщено через митний кордон України за ВМД № 100000011/2011/000049;
- здійснити інші процесуальні дії, в яких виникне необхідність, після чого, за наявності до того підстав, направити матеріали на новий судовий розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково .
Постанову судді Солом’янського районного суду м. Києва від 17 лютого 2012 року, якою на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачене ст.352 Митного кодексу України, у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення, скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали справи направити для додаткової перевірки до Київської регіональної митниці.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.М. Тютюн