Справа № 2-3597/11

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

29.09.2011 року                                                                            м. Кривий Ріг                   

          Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області  Власенко М.Д., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк»про забезпечення позову, -

                                                  В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2011 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного  товариства комерційний банк «Приватбанк» до  ОСОБА_2 про  стягнення  заборгованості . Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на  грошові    кошти, рухоме та не  рухоме  майно, яке  належить  ОСОБА_2, шляхом  заборони  будь-яким   особам укладати   угоди стосовно  цього майна, проводити  його реєстрацію  та  перереєстрацію , здійснювати  його  відчуження , а також позивач ставить питання про обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов*язань, заборонити видачу відповідачу паспортапроїздного документу, Адміністрації Державної прикордонної служби Україн вжити заходи щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів \проїздних документів, обмежити особу у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов*язань.

Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову дійшов висновку, що заява ПАТ КБ «ПриватБанк»задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Всупереч вимог ст. 151 ЦПК України ПАТ КБ «Приватбанк»не надано суду доказів в підтвердження наявності у ОСОБА_2 (на момент розгляду заяви про забезпечення позову) будь-якого рухомого та  нерухомого майна, грошових коштів,  що належить відповідачу та знаходиться у нього або в інших осіб, на які може бути накладено арешт.

Вирішуючи питання щодо тимчасового обмеження права виїзду ОСОБА_2 за межі України суддя вважає, що в цій частині заява не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21 січня 1994 р. «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»(зі змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в’їзд  в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Зазначеним Законом не передбачено за ухвалою суду тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника  у виконавчому провадженні до виконання рішення суду, тобто позивач, подаючи заяву про забезпечення позову, не врахував вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», яким регулюється порядок та випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.

Крім того, всупереч вимогам п.3 ч.2 ст. 151 ЦПК України ПАТ КБ «ПриватБанк»не надано суду доказів чи є у відповідача ОСОБА_2 закордонний паспорт, чи звертався, відповідач у компетентні органи за видачею закордонного паспорту, чи взагалі має він намір виїхати за кордон. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк»до своєї заяви про забезпечення позову не надало доказів того та не обґрунтовує заяву з приводу того, що невжиття таких заходів забезпечення, як обмеження відповідача у праві виїзду за межі України,  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

          Керуючись ст.ст. 151 –153 ЦПК України, суддя –

                                           У Х В А Л И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»про забезпечення позову повернути заявнику.

Копію ухвали суду направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня її проголошення, а у разі її постановлення без участі особи, яка її оскаржує - протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

                              Суддя:                                                            М. Д. Власенко