Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/481/25

Провадження № 3/499/345/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

07 липня 2025 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І. В., розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

До Іванівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 323230 від 07.05.2025 року, ОСОБА_1 07.05.2025 року о 19:00 год. в с-щі Буялик, дорога Т1617, Березівського району Одеської області керував транспортним засобом «ЗАЗ 110308» р/н НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосування спеціального технічного приладу «Alcotest DRAGER 6820», результат якого 1.26 проміле, тест № 251, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, показав суду, що випив пляшку пива, викликав евакуатор, однак того довго не було, тому він поїхав самостійно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту ч.1 ст.130 КУпАП вбачається, що відповідальність за вказаною статтею передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.1.3. та п.1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 2.9а ПДР України встановлює, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім власного визнання, повністю підтверджується наданими суду матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 323230 від 07.05.2025 року, в якому зафіксовано суть адміністративного правопорушення, описано установлені обставини. Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським ВП №1 Березівського РВП із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, та підписаний уповноваженою особою.;

- відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського, на якому зафіксовано обставини вчиненого адміністративного правопорушення, підтверджені суть правопорушення та описані установлені обставини у протоколі про адміністративне правопорушення. Тобто, зафіксовано обставини: керування транспортним засобом ОСОБА_1 , проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, результат якого виявився 1.26 проміле;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, за яким результат огляду 1.26 проміле та ОСОБА_1 згоден з результатом

- тестуванням приладу «Drager Alcotest 6820», тест № 251, за якими результат огляду на стан сп`яніння становить 1.26 проміле.

Таким чином, приходжу до висновку про доведення вини ОСОБА_1 у порушенні вимог 2.9.а ПДР України та про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, з урахуванням вимог статті 33 КУпАП, яка передбачає загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини та характер скоєного, особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ного адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Що ж стосується призначення додаткового стягнення, то суд дійшов цього висновку, виходячи з такого.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 25 КУпАП за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

За довідкою, наявною в матеріалах справи, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.

Разом з тим, суддя, аналізуючи практику ВС в кримінальних провадженнях, як, наприклад, постанова ОП КС ВС у справі № 702/301/20, зауважує на тому, що висновки ВС в цій справі стосуються позбавлення права займатись певною діяльністю, як одного з вида покарань, передбачених КК України і його призначення/непризначення судом як додаткового покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України. Так, у згаданій постанові вказується, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відтак, підлягає застосуванню додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП вбачається, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Таким чином, відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Реквізити для сплати штрафу та судового збору розміщені на офіційному веб-сайті Іванівського районного суду Одеської області у розділі «Громадянам» (веб-адреса сторінки: https://iv.od.court.gov.ua/sud1509/).

За приписами ч.4 ст. 308 КУпАП документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя:Ігор ПОГОРЄЛОВ