Справа №   2-57/11  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

 "21" грудня 2011 р.                                                             м. Кам'янець-Подільський                                                  

Кам’янець - Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого  судді Бориславського В.М.,

при секретарі Чекашкіній О.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кам’янці-Подільському  цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи:  прокуратура м. Кам’янець-Подільського,  ОСОБА_3  державна нотаріальна контора, Слобідо-Кульчієвецька   сільська рада, про визнання  заповіту та свідоцтва про право  на спадщину за заповітом  недійсними,  

В С Т А Н О В И В :   

ОСОБА_1 звернулася   до  Кам’янець-Подільського  міськрайонного суду  з позовними вимогами  в яких просить  визнати  заповіт, складений  ОСОБА_4  10 квітня 2007 року, яким вона  все своє майно заповіла   ОСОБА_2 та  видане Другою Кам’янець –Подільською державною нотаріальною конторою свідоцтво    про  право на спадщинуна ім’я ОСОБА_2 недійсними.

Позовні вимоги мотивовані тим, що  вказаний заповіт  був  складений  не за власною волею спадкодавця,   оскільки  при житті  ОСОБА_4 розпорядилась своїм майном, склавши заповіт  на її ім’я,  ОСОБА_2. за  ОСОБА_4 не доглядала,   а від так не було підстав для складання  останньою спірного заповіту  на ім’я ОСОБА_2

В судовому засіданні представники позивачки  підтримавши позовні вимоги  ОСОБА_1 просили позов задовольнити в повному обсязі,  вказуючи  також на те,  що   спірний заповіт  ОСОБА_4  не міг бути підписаний в силу  її фізичних та психічних  вад,  оскільки  в наслідок  перенесеного інсульту у  ОСОБА_4  була паралізована рука і вона не в повній мірі розуміла значення своїх дій. Наявністю заповіту порушуються права  ОСОБА_1 на отримання спадщини  після смерті  ОСОБА_4  Дані  обставини стали  підставою для звернення до суду .

Представник відповідача в судовому засіданні  посилаючись на безпідставність позовних вимог, просив відмовити  в їх задоволенні  в повному обсязі.

Прокурор,    представники  Другої  Кам’янець –Подільської  державної  нотаріальної контори та  Слобідо-Кульчієвецької сільської ради  в судове засідання не з’явились,  подали  письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності.

Належним чином повідомлена ОСОБА_5  судове засідання також не з’явилась, причини неявки суду не повідомила.

Суд вважає,  що  справу можна розглянути у  їх відсутності  на підставі  наявних у справі  матеріалів.

Суд заслухавши представників сторін,  допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, встановивши факти  та відповідні  до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено,  що   ОСОБА_4  померла  12 травня 2007 року, про що свідчить  свідоцтво  про смерть, актовий запис   № 25 від  14 травня 2007 року, видане  Слобідо-Кульчієвецькою сільською радоюКам’янець –Подільського району.

Після смерті  ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається  з належного   їй  будинковолодіння  № 98 по вул. Чкалова с. Жовтневе  Кам’янець –Подільського району. Дане будинковолодіння належало  ОСОБА_4  на підставі  свідоцтва про право власності  на нерухоме майно,  виданого  виконавчим комітетом Слобідо-Кульчієвецької сільської ради.

Під час свого життя   ОСОБА_4  30 червня 2006 року  на випадок своєї смерті  зробила розпорядження у вигляді заповіту , який був посвідчений  секретарем  виконавчого комітету Слобідо-Кульчієвецької сільської ради  Кам’янець –Подільського району,  реєстраційний номер 296,  за яким  заповідала  належне їй   будинковолодінняМалінській  М.В.

В подальшому,   ОСОБА_4  10 квітня 2007 року  зробила інше розпорядження  у вигляді заповіту,  який був посвідчений   державним нотаріусом  Другої  Кам’янець –Подільської державної нотаріальної контори  ОСОБА_6,  реєстраційний номер  3-2702,  за яким  все своє майно  заповіла    ОСОБА_2

На підставі  заповіту ОСОБА_4 від  10 квітня 2007 року  державним нотаріусом  Другої  Кам’янець – Подільської  державної  нотаріальної  контори  ОСОБА_2  було видано  свідоцтво про право  на спадщину за заповітом на  житловий будинок  з господарсько-побутовими  будівлями,  що  знаходяться по вул. Чкалова,  98 с. Жовтневе Кам’янець –Подільського району.

Відповідно  до ст. 1233 ЦК України, заповіт  є особисте  розпорядження  фізичної особи  на випадок смерті.

Право на заповіт згідно   вимог статі 1234 ЦК України має  фізична особа  з повною цивільною дієздатністю.

Заповідач    може призначити  своїм  спадкоємцем  одну або  кілька фізичних осіб,  не залежно від  наявності у нього з цими особами сімейних,  родинних відносин, а також інших  учасників цивільних відносин.

Частина  2 статті 1247 ЦК України визначає,  що заповіт  має бути  особисто  підписаний  заповідачем.

Заповідач  має право  у будь-який час  скласти новий заповіт. Заповіт , який було складено пізніше, скасовує попередній  заповіт повністю або у тій частині, в якій  він йому  суперечить (  частина 2 статті 1254 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1257 ЦК України,  за позовом заінтересованої особи  суд визнає  заповіт недійсним, якщо буде встановлено,  що волевиявлення заповідача  не було вільним і не  відповідало його волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України,  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини,  на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків,  встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При наявності  фактичних обставин встановлених судом,  з урахуванням доказів  представлених   сторонами по справі, суд вважає,  що  представниками  позивачки   не було доведено та підтверджено  належними  і допустимими доказами той факт,  що ОСОБА_4  під час укладення заповіту  не розуміла значення своїх дій та   не могла  ними керувати, а також  відсутність можливості   самостійного  підписання заповіту в силу   своїх  фізичних вад.   Не  доведено позивачкою  та її представниками і  відсутність вільного волевиявлення ОСОБА_4 при укладені  заповіту 10 квітня 2007 року.

Із змісту  позовної заяви  позивачки вбачається,  що  заповіт  від 30 червня 2006 року  на користь  ОСОБА_7  був  особисто підписаний  ОСОБА_4 та є дійсним. Ці обставини  не заперечувались і  представника позивачки в судовому засіданні, якими   разом із тим  в підтвердження позовних вимог  щодо визнання недійсним заповіту від 10 квітня 2007 року  заперечувалась можливість підписання  заповіту  ОСОБА_4  із посиланням на те,  що   ОСОБА_4 не могла розуміти  значення своїх дій  в наслідок   перенесеного  інсульту та фізичних вад,  оскільки в неї була паралізована  рука.

Однак,  дані твердження  спростовуються  показами свідків та  долученими  до матеріалів справи письмовими доказами.

Так,  із  змісту    медичних карток стаціонарного хворого  вбачається,  що ОСОБА_4  перебувала на лікуванні в Кам’янець –Подільській районній лікарні  з 11 лютого  2004  по 2 березня 2004 року  з приводу  струсу головного мозку, а  з  9 січня 2006 року  по 20 січня 2006   року   з приводу  перенесеного  ішемічного інсульту  - ПКБ у вигляді  лівобічного  геміпарезу, мовних розладів  на ґрунті  гепіртонічної хвороби,   церебрального атеросклерозу, ранній  відновний період. Після проведеного  лікування  ОСОБА_4 20 січня 2006 року  була виписана із лікарні у задовільненому самопочутті,  що підтверджується   даними  записів   в  медичній картці  стаціонарного хворого № 2/91 – 39. В подальшому  ОСОБА_4  знаходилась під наглядом  медичного фельдшера  за медичною допомогою  до  Кам’янець –Подільської ЦРЛ  до дня смерті  не зверталась та на стаціонарному  лікуванні не перебувала.

Лікар-терапевт  ОСОБА_8  в судовому засіданні підтвердивши   перебування  на лікуванні  в Кам’янець –Подільській ЦРЛ  ОСОБА_4 з приводу  черепно-мозкової травми та інсульту   суду показав,  що   ОСОБА_4 не потребувала  постійної  сторонньої допомоги, сумнівів  щодо  розладу  психічного   стану  у  ОСОБА_4  не виникало, вона   могла підписувати  документи.

Аналогічні покази дали  в судовому засіданні допитані  в якості свідків фельдшер  ОСОБА_9 та  лікар-невролог  ОСОБА_10  Разом з тим,  свідки підтвердили,  що у ОСОБА_4  після перенесеного інсульту  був легкий  мовний розлад,  однак  її мова була зрозуміла для оточуючих.

Аналіз  медичних документів  ОСОБА_4  та покази   свідків  свідчать,  що  як заповіт на ім’я ОСОБА_7 так і  ОСОБА_2  складались   після   перенесеного інсульту та з існуючими на день їх складення фізичними   вадами,   тобто паралізованої руки.

Дані обставини  підтверджуються також і даними  медичної картки   ОСОБА_4 № 2/91 –39, які свідчать,  що у останньої була паралізована ліва рука, а від так  вона не була позбавлена можливості  підписання  заповіту,   що  також підтверджується  поясненнями представників позивача,  якими  не заперечується підписання  заповіту ОСОБА_4 30 червня 2006 року, який вони вважають дійсним,  тобто заповіту після перенесеного  ОСОБА_4  інсульту, який на думку  представників позивачки вплинув як на фізичний так і психологічний стан  спадкодавця.

Можливість  виконання   підпису ОСОБА_4 підтверджується  також  даними  відомостей    на виплату пенсії  за лютий,   березень,  квітень,  травень 2007 року,  які свідчать, що  ОСОБА_4 особисто  розписувалась  та отримувала  належну їй пенсію.

Як свідчать  дані   заповіту ОСОБА_4,  посвідченого   10 квітня  2007 року  державним нотаріусом Другої Кам’янець –Подільської  державної нотаріальної контори  ОСОБА_6, яким встановлювалась особа  заповідача та перевірялась дієздатністьостанньої,  складений заповіт  відповідає  волі  ОСОБА_4 та підписаний нею особисто.

Судом  було отримано   висновок  судово-почеркознавчої експертизи №  36 від  8 травня 2009 року,  згідно якого   експерт  не міг надати  відповідь  чи  виконано підпис на заповіті ОСОБА_4  на користь ОСОБА_2  від імені ОСОБА_4, ОСОБА_4

Крім того,   за клопотанням  представника   позивача  цивільна справа  повторно направлялась в експертну установу  для проведення  згідно ухвали суду   від   7 вересня 2011 року     судово-почеркознавчої експертизи,   однак  була повернута без виконання в зв’язку із відсутністю  достатньої кількості  порівняльних зразків.

Разом з тим,   за клопотанням   представників позивача   призначалась  посмертна  судово-психіатрична експертиза.  Справа двічі направлялась до Хмельницької  обласної  психіатричної лікарні № 1 за клопотанням  представників   позивача,   однак експертиза не була проведена з вини   позивача ,   яким   не було  проведено   оплату  експертизи.

Згідно  матеріалів перевірки  Кам’янець –Подільського РВ УМВСУ від 28 листопада 2007 року за заявою  представника  позивача  в порушенні кримінальної справи  по факту незаконного заволодіння  майном, яке належало  ОСОБА_4  відмовлено через  відсутність  події злочину.

За наведених обставин та приймаючи до уваги,  що після  складеного заповіту 30 червня 2006 року і до дня смерті,   ОСОБА_4  за медичною допомогою  не зверталась у медичних закладах  не лікувалась, смерть  останньої настала в наслідок серцево-судинної  неостаточності, а від так  у суду відсутні підстави   вважати,  що ОСОБА_4   була позбавлена можливості  складання та підписання  заповітів  після перенесеної хвороби та з фізичними вадами   як 30 червня 2006 року, на дійсності якого  наполягає позивач,   так і 10 квітня 2007 року. Також  позивачкою  таїї  представниками  не представлено  доказів того,  що   волевиявлення  ОСОБА_4 не було вільним і не   відповідало її волі. Разом з тим,  ОСОБА_4  у відповідності  частини 2 статті 1254 ЦК України мала  право укласти  новий заповіт.

З  огляду на викладене, суд приходить до висновку,  що  позовні вимоги   позивача  слід залишити без задоволення.

На підставі ст.1233, 1234, 1247, 1254, 1257  ЦК України,  керуючись  ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, суд ,-                    

                                        В  И  Р  І  Ш  И  В:         

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  треті особи:  прокуратура м. Кам’янець-Подільського,  ОСОБА_3  державна нотаріальна контора, Слобідо-Кульчієвецька   сільська рада, про визнання  заповіту  ОСОБА_4,  посвідченого  10 квітня 2007 року   державним нотаріусом Другої ОСОБА_3  нотаріальної контори  ОСОБА_6 та свідоцтва про право  на спадщину за заповітом, виданого   Другою   ОСОБА_3   державною  нотаріальною  конторою   13  листопада 2008 року  на ім’я  ОСОБА_2  недійсними  залишити  без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області на протязі десяти днів  з дня проголошення рішення суду.          

Суддя Кам'янець-Подільського

міськрайонного суду                                                                                               ОСОБА_11