Придніпровський районний суд м.Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

06.12.2011 року номер справи 2-144/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2011 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого –судді:           Казидуб О. Г.

За участю секретаря:            Кудренко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Кредитної спілки „Фортеця” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами кредиту, вказуючи, що 15.03.2008 року ОСОБА_1 (далі –відповідач-1) уклала з ними договір кредитної лінії № 2кл, з лімітом суми в розмірі 10000,00 грн., строком на 12 місяців, тобто по 15.03.2009 року, під 32 % річних (пункти 1.1, 2.1., 3.1. договору).

17.04.2008 року ОСОБА_1 (ділі –відповідач-1) уклала з ними договір кредитної лінії № 13кл, з лімітом суми в розмірі 10000,00 грн., строком на 12 місяців, тобто по 17.04.2009 року, під 32 % річних.

Позивач вказує, що пунктом 2 статті 21 (Господарська діяльність кредитної спілки) Закону України «Про кредитні спілки»визначає, що кредитна спілка має право самостійно встановлювати: розмір плати (процентів) за користування кредитами (позиками) наданими кредитною спілкою; ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою; види кредитів (позичок), що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів (позичок); способи забезпечення кредитних зобов’язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів (позичок).

На виконання останнього пункту закону під час укладання вказаного договору (п.4.1.), з метою забезпечення повернення кредиту, було укладено договір поруки № 10 від 17.04.2008 року із ОСОБА_2 (ділі –відповідач-2), і за умовами пунктів 1.1., 2.1., 2.2. якого, поручитель, у разі невиконання позичальником зобов’язання по своєчасному поверненню кредиту, зобов’язався погасити солідарно з позичальником на їхню вимогу платежі по поверненню кредиту в строк і в розмірі, встановленому зобов’язанням позичальника.

28.05.2008 року ОСОБА_1 (далі –відповідач-1) уклала з ними договір кредитної лінії № 28кл, з лімітом суми в розмірі 5000,00 грн., строком на 12 місяців, тобто по 28.05.2009 року, під 32 % річних (пункти 1.1., 2.1., 3.1. договору).

Згідно до вимог пунктів 1.1., 2.1., 2.2., 2.3. вказаних договорів відповідач-1 ОСОБА_1 зобов’язалася повернути кредит та відсотки щомісячно рівними частинами, але не пізніше кінця дії договорів.

Однак відповідач-1 протягом строку дії договору не дотримувався графіку погашення відсотків за користування кредитом та основної суми виданого кредиту, внаслідок чого у них виникло право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

При порушенні позичальником планового графіку розрахунків відсоток за користування кредитом подвоюється. При цьому кредитна спілка проводить перерахунок заборгованості (п. 3.2 розділу 3 договору). Так і було зроблено по цьому кредиту, згідно витягу протоколу № 30/10/09-кк засідання кредитного комітету КС «Фортеця».

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до даних графіку розрахунків комп’ютерної програми «КС-Фінанси № ТВ 338СVF2.58», яка використовувалася ними при наданні та обрахунку кредиту і відсотків відповідачу;

- по договору № 2кл від 15.03.2008 року за період з 15.03.2008 року по 11.01.2010 року заборгованість відповідача-1 складає по кредиту 9999,99 грн., по відсотках 4452,75 грн. і всього 14452,74 грн.

- по договору № 13кл від 17.04.2008 року за період з 17.04.2008 року по 11.01.2010 року заборгованість відповідача-1 складає по кредиту 9999,28 грн., по відсотках 4452,39 грн. і всього 14451,67 грн.

- по договору № 28кл від 28.05.2008 року за період з 28.05.2008 року по 11.01.2010 року заборгованість відповідача-1 складає по кредиту 5000,00 грн., по відсотках 2058,38 грн. і всього 7058,38 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 553,554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. У разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

А тому просять суд стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь суму боргу за договором кредитної лінії № 2кл від 15.03.2008 року по кредиту в розмірі 9999,99 грн., по відсотках в розмірі 4452,75 грн. і всього 14452,74 грн. Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на їхню користь суму боргу за договором кредитної лінії № 13кл від 17.04.2008 року та договором поруки № 10 від 17.04.2008 року по кредиту в розмірі 9999,28 грн., по відсотках в розмірі 4452,39 грн. і всього 14451,67 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь суму боргу за договором кредитної лінії № 28кл від 28.05.2008 року по кредиту в розмірі 5000,00 грн., по відсотках в розмірі 2058,38 грн. і всього 7058,38 грн. Судові витрати стягнути солідарно з відповідачів.

24.03.2010р. представник позивача надав суду доповнення позовних вимог, вказуючи , що пунктом 7.2 договору кредитної лінії №2 кл від 15.03.08, договору №13кл від 17.04.08, №28кл від 28.05.08 р., передбачена умова, що при неможливості вирішення спору шляхом переговорів, спір вирішується постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Фортеця».

Вважають. Що зазначені пункти договорів суперечать вимогам закону, а отже, підлягають визнанню недійсними.

Так, відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Згідно з вимогами статті 203, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Право чин має вчинятисяу формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до п.1 статті 216 ЦКУ, недійсний право чин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язанні з його недійсністю.

Пунктами 7.2 вищеперелічених договорів передбачено, що вирішення усіх спірних питань, які виникають під час його виконання, віднесено до компетенції третейського суду при Громадській організації «Фортеця».

Ними встановлено, що зазначена установа (третейський суд) де-факто не створений та ніколи не здійснював свою діяльність. Так, за місцем знаходження третейського суду, яким значиться м. Черкаси, вул. Фрунзе, 145, зазначений адресат не перебуває. Крім того, не існує жодних відомостей ані про розгляд будь-яких справ зазначеним третейським судом, ані про прийняття ним рішень або їх виконання, ані про фактичне місцезнаходження суддів, якщо склад такого суду взагалі затверджений. Станом на момент підписання цього договору так званий третейський суд також фактично не існував. Відповідно з вимогами статті 229 ЦКУ, якщо особа, яка вчинила право чин, помилилися щодо обставин, як мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Вважають, що під час підписання кредитних угод, сторони помилково, достовірно не знаючи про фактичну неможливість забезпечення виконання пункту 7.2 договорів, уклали угоду в частині домовленості щодо розгляду спорів третейським судом. При цьому ані ОСОБА_1, ані представнику .КС «Фортеця» не було відомо, та вони не могли передбачити, що зазначений в п.7.2 вищевказаних кредитних угоди суд не діяв на момент підписання договорів, та не розпочав діяльність до цього часу. Відповідно до статті 217 ЦК, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповіднод о п. 9 ППВСУ № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», првочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК суж може визнати недійсною частину правочину, з»ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

На їхню думку, укладання угоди про надання кредиту ОСОБА_1 мало на меті отримання коштів для однієї сторони та повернення тіла кредиту та плати за користування грошовими коштами-для іншої. Ця обставина, а також відсутність чіткої реламентації пункту угоди стосовно розгляду справи тим чи іншим судом, часткове виконання угоди, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідачки свідчать про те, що підписання кредитних угод в цілому не залежно від погодження сторонами пунктів 7.2 відповідно, кожного з кредитних договорів.

За таких обставин, на їхню думку, зазначені угоди підлягають визнання недійсними в частині, що укладена внаслідок помилки, а саме п. 7.2 договорів.

А тому просить суд визнати частково недійсним договір кредитної лінії № 2кл від 15.03.08 а саме визнати недійсним п.7.2 договору; визнати частково недійсним договір кредитної лінії № 13кл від 17.04.08 а саме визнати недійсним п.7.2 договору; визнати частково недійсним договір кредитної лінії № 28кл від 28.05.08 а саме визнати недійсним п.7.2 договору. В решті позовні вимоги просять залишити без змін.

12.10.2010р. представником позивача було подано заяву про збільшення позовних вимог, мотивуючи тим, що 15 березня 2008 року член кредитної спілки «Фортеця»ОСОБА_1 (Відповідач-1) уклала з ними договір кредитної лінії № 2 кл (далі договір), за яким отримала від них кошти на загальну суму 13 530,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами: № 7 від 15.03.2008 р., № 9 від 18.03.2008 р., № 16 від 22.03.2008 р., № 22 від 28.03.2008р.,№ 55 від 22.04.2008р.,№ 120 від 30.05.2008р., № 203 від 27.06.2008 р., № 319 від 05.08.2008 р.

Відповідачем 1 було частково погашено заборгованість по основній сумі та нарахованим відсоткам, що підтверджується прибутковими касовими ордерами: № 99 від 15.04.2008р., № 154 від 15.05.2008р., №242 від 14.06.2008р., № 313 від 12.07.2008р., № 368 від 09.08.2008р.; № 431 від 12.09.2008р., № 527 від 15.10.2008р., №582 від 15.11.2008р.

Рішенням кредитного комітету від 30.10.2009 року (протокол № 30/10/09-кк) визнано кредит, наданий на підставі та відповідно до договору кредитної лінії № 12 кл від 15.03.2008 р., (п.3.8; п.3.9 зазначеного договору), укладеного між ними та позичальником ОСОБА_1, кредитом з підвищеним рівнем ризику та встановлено річну процентну ставку за зазначеним кредитом в розмірі 64 % річних на весь строк визнання зазначеного кредиту кредитом з підвищеним ризиком-до виконання позичальником поточних зобов’язань в повному обсязі, включаючи сплату процентів.

Відповідно до цього рішення, за період з 31.10.2009 року по 20.10.2010 року нараховані відсотки в розмірі 6 207,12 грн.

Таким чином, станом на 20.10.2010 року заборгованість відповідача 1 перед ними за договором кредитної лінії № 2 кл від 15.03.2008 року становить: 19 397,37 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 9 397,38 грн.; - основна сума кредиту –9 999,99 грн.;

17 квітня 2008 року член КС «Фортеця»ОСОБА_1 (Відповідач-1) уклала з ними договір кредитної лінії № 13кл (далі договір), за яким отримала від них кошти на загальну суму 12 420,00 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами: №52 від 17.04.2008 р., № 121 від 30.05.2008 р.. № 205 від 27.06.2008 р., № 316 від 05.08.2008 р.

Відповідачем було частково погашено заборгованість по основній сумі та нарахованим відсоткам, що підтверджується прибутковими касовими ордерами: № 163 від 17.05.2008р., № 246 від 17.06.2008 р., № 319 від 17.07.2008р., № 377 від 13.08.2008р., № 437 від 13.09.2008р.; № 526 від 15.10.2008р.; № 584 від 17.11.2008р.; № 637 від 13.12.2008р.

Рішенням кредитного комітету від 30.10.2009 року (протокол № 30/10/09-кк) визнано кредит, наданий на підставі та відповідно до договору кредитної лінії № 13 кл від 17.04.2008 р., (п.3.8; п.3.9 зазначеного договору), укладеного між ними та позичальником ОСОБА_1, кредитом з підвищеним рівнем ризику та встановлено річну процентну ставку за зазначеним кредитом в розмірі 64 % річних на весь строк визнання зазначеного кредиту кредитом з підвищеним ризиком-до виконання позичальником поточних зобов’язань в повному обсязі, включаючи сплату процентів.

Відповідно до цього рішення, за період з 31.10.2009 року по 20.10.2010 року нараховані відсотки в розмірі 6 206,68 грн.

Таким чином, станом на 20.10.2010 року заборгованість відповідача 1 перед ними за договором кредитної лінії № 13 кл від 17.04.2008 року становить: 19 395,99 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 9 396,71 грн.; - основна сума кредиту –9 999,28 грн.;

Під час укладення договору, з метою забезпечення кредиту, було укладено договір поруки №10 від 17.04.2008р. з відповідачем 2: ОСОБА_2, за умовами якого, (п.2.2.) поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов’язаннях позичальника ОСОБА_1 за повернення кредиту, виплату плати за його користування, за сплату штрафних санкцій, а також за відшкодування збитків завданих кредитору або неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору.

28 травня 2008 року член КС «Фортеця»ОСОБА_1 (Відповідач-1) уклала з ними договір кредитної лінії № 28кл (далі договір), за яким отримала від них кошти на загальну суму 5 000,00 грн., що підтверджується видатковими касовим ордером: №116 від 28.05.2008 р.

Відповідачем було частково погашено заборгованість по основній сумі та нарахованим відсоткам, що підтверджується прибутковими касовими ордерами: № 271 від 27.06.2008р., № 332 від 26.07.2008 р., № 393 від 22.08.2008р., № 57 від 19.09.2008р., № 532 від 18.10.2008р.; № 605 від 28.11.2008р.; № 636 від 13.12.2008р.

Рішенням кредитного комітету від 30.10.2009 року (протокол № 30/10/09-кк) визнано кредит, наданий на підставі та відповідно до договору кредитної лінії № 28 кл від 25.05.2008 р., (п.3.8; п.3.9 зазначеного договору), укладеного між ними та позичальником ОСОБА_1, кредитом з підвищеним рівнем ризику та встановлено річну процентну ставку за зазначеним кредитом в розмірі 64 % річних на весь строк визнання зазначеного кредиту кредитом з підвищеним ризиком-до виконання позичальником поточних зобов’язань в повному обсязі, включаючи сплату процентів.

Відповідно до цього рішення, за період з 31.10.2009 року по 20.10.2010 року нараховані відсотки в розмірі 3 103,56 грн.

Таким чином, станом на 20.10.2010 року заборгованість відповідача 1 перед ними за договором кредитної лінії № 28 кл від 28.05.2008 року становить: 9 503,71 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 4 530,71 грн.; - основна сума кредиту –5 000,00 грн.;

28 лютого 2009 року член КС «Фортеця»ОСОБА_1 (Відповідач-1) уклала з ними за кредитним договором № 3357 (далі договір), за яким отримала від них кошти на загальну суму 6 020,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №1263 від 28.02.2008 р.

Рішенням кредитного комітету від 30.10.2009 року (протокол № 30/10/09-кк) визнано кредит, наданий на підставі та відповідно до договору кредитної лінії № 3357 від 28.02.2009 р., (п.3.8; п.3.9 зазначеного договору), укладеного між ними та позичальником ОСОБА_1, кредитом з підвищеним рівнем ризику та встановлено річну процентну ставку за зазначеним кредитом в розмірі 64 % річних на весь строк визнання зазначеного кредиту кредитом з підвищеним ризиком-до виконання позичальником поточних зобов’язань в повному обсязі, включаючи сплату процентів.

Відповідно до цього рішення, за період з 31.10.2009 року по 20.10.2010 року нараховані відсотки в розмірі 3 736,69 грн.

Таким чином, станом на 20.10.2010 року заборгованість відповідача 1 перед ними за договором кредитної лінії № 3357 від 28.02.2009 року становить: 11 049,75 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 5 029,75 грн.; - основна сума кредиту –6020,00 грн.;

А тому просять суд стягнути з: - відповідача-1 ОСОБА_1 на їхню користь суму боргу за договором кредитної лінії № 2 кл від 15 березня 2008 року на загальну суму 19 397,37 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 9 397,38 грн.; - основна сума кредиту –9 999,99 грн.; - відповідача-1 ОСОБА_1 та відповідача-2 ОСОБА_2 солідарно на їхню користь суму боргу за договором кредитної лінії № 13 кл від 17 квітня 2008 року та за договором поруки №10 від 17.04.2008р на загальну суму 19 395,99 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 9 396,71 грн.; - основна сума кредиту –9 999,28 грн.; - відповідача-1 ОСОБА_1 на їхню користь суму боргу за договором кредитної лінії № 28 кл від 28 травня 2008 року на загальну суму 9 530,71 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 4 530,71 грн.; - основна сума кредиту –5 000,00 грн.; - відповідача-1 ОСОБА_1 на їхню користь суму боргу за кредитним договором № 3357 від 28 лютого 2009 року на загальну суму 11 049,75 грн., з них: - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом 5 029,75 грн.; - основна сума кредиту –6020,00 грн. Всього стягнути з ОСОБА_1 – 59 373,82 грн. та ОСОБА_2 –19 395,99 грн. Судові витрати, які складаються із сплати судового збору та із оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу стягнути просять з відповідачів.

27.10.2011р. представником позивача було подано заяву про доповнення та збільшення позовних вимог, вказуючи, що вони відмовляються від позовних вимог до відповідача ОСОБА_3. У відношенні до відповідача ОСОБА_1 збільшують позовні вимоги. Станом на 25.10.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед ними становить: 1) по договору кредитної лінії № 2 кл від 15.03.2008. –25 893,80 грн., з яких 9 999,99 грн. –заборгованість за кредитом, 15 893,81 грн. –заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами. 2) по договору кредитної лінії № 13кл від 17.04.2008 року –25 891,96 грн., з яких 9 999,28 грн. –заборгованість за кредитом, 15 892,68 грн. –заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами. 3) по договору кредитної лінії № 28кл від 28.05.2008 року –12 778,93 грн., з яких 5 000,00 грн. –заборгованість за кредитом, 7 778,93 грн. –заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами. 4) по договору кредиту № 3357 від 28.02.2009 року –14 960,61 грн., з яких 6 020,00 грн. –заборгованість за кредитом, 8 940,61 грн. – заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами. Враховуючи викладене, просять суд стягнути з ОСОБА_1 на їхню користь заборгованість за вище вказаними кредитними договорами на загальну суму 79 525,30 грн.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково та суду пояснила, що по договорах кредитної лінії № 2 кл від 15.03.2008 року, договору кредитної лінії № 13 кл від 17.04.2008 року, по договору № 28 кл від 28.05.2008 року визнає тільки тіло кредиті, а нараховані відсотки не визнає, оскільки її не повідомляли про їх підвищення. Також не визнає договір № 3357, оскільки вона його не підписувала. Вважає, що позивач повинен доводити, що вона отримала кошти по договору № 3357 та проводити відповідну експертизу.

Представник відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5 в судовому засіданні також позов визнав частково. Суду пояснив, що вони не заперечують, що ОСОБА_1 брала кредит по договорах кредитної лінії № 2 кл від 15.03.2008 року, договору кредитної лінії № 13 кл від 17.04.2008 року, по договору № 28 кл від 28.05.2008 року. Договір № 3357 відповідачка не підписувала, жодних проплат по ньому не робила. Вважають, що вимоги кредитної спілки, щодо стягнення коштів по даному договору є безпідставними. Згідно п. 3.9. договору передбачено збільшення відсотком ставки, але згідно п. 5.3.2 договору спілка зобов’язана повідомляти про зміну процентної ставки. Про зміну процентної ставки ОСОБА_1 не повідомляли письмово. Як належить в семиденний строк. Доказів про повідомлення ОСОБА_1 позивачі не надали. Кредитна спілка «Фортеця»змінила своє місцезнаходження, згідно п. 5.3.1 договору спілка змінила своє місце знаходження не повідомивши про це ОСОБА_1, чим порушила ще один пункт договорів. Визнають тільки тіло та проценти по перших трьох договорах. Договір № 3357 не визнають оскільки не підписували його взагалі.

Суд, заслухавши представника позивача за довіреністю ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_5, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.11.2011р. ухвалою в частині позовних вимог кредитної спілки «Фортеця»до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами, та позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до кредитної спілки «Фортеця»про визнання договорів кредитної лінії, договору поруки недійсними та скасування третейських застережень, залишено без розгляду.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит.

Як встановлено в судовому засіданні, що 15.03.2008р. був укладений між кредитною спілкою «Фортеця»та відповідачем ОСОБА_1 договір кредитної лінії № 2 кл, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредитні кошти на загальну суму 13530,00 грн., зі сплатою 32% річних, строком на 12 фактичних місяців та відповідно п. 3.4 вказаного вище договору, сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід’ємною частиною договору, про що свідчить копія даного договору.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів на загальну суму 13530,00 грн. стверджується видатковими касовими ордерами № 7 від 15.03.2008 р., № 9 від 18.03.2008 р., № 16 від 22.03.2008 р., № 22 від 28.03.2008р., № 55 від 22.04.2008р., № 120 від 30.05.2008р., № 203 від 27.06.2008 р., № 319 від 05.08.2008 р.

Також, 17 квітня 2008 року між сторонами було укладено договір кредитної лінії № 13кл, за яким відповідачка отримала від позивача кошти на загальну суму 12420,00 грн., зі сплатою 32% річних, строком на 12 фактичних місяців та відповідно п. 3.4 вказаного вище договору, сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід’ємною частиною договору, про що свідчить копія даного договору, що підтверджується копіює вказаного договору.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів на загальну суму 12420,00 грн., стверджується видатковими касовими ордерами: № 52 від 17.04.2008 р., № 121 від 30.05.2008 р.. № 205 від 27.06.2008 р., № 316 від 05.08.2008 р.

28.05.2008р. між кредитною спілкою «Фортецею»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено ще один договір кредитної лінії № 28кл, згідно якого відповідачка отримала грошові кошти на загальну суму 6 020,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1263 від 28.02.2008р. Відповідно до умов даного договору, сторони домовилися, що за користування кредитом кредитодавець щомісячно станом на останній день місяця нараховує плату (проценти) в розмірі 32% річних. Строк дії договору 12 фактичних місяців. Згідно п. 3.4 вказаного вище договору, сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід’ємною частиною договору, про що свідчить копія даного договору, що підтверджується копією вказаного договору.

Крім того, 28.02.2009р. між позивачем –Кредитною спілкою «Фортеця»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3357, відповідно до умов якого позивач надав відповідачці кредитні кошти в сумі 6020,00 грн., зі сплатою 32% річних, строком по 28 лютого 2010р. та відповідно до п. 3.3. даного договору, сторони домовилися, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід»ємною частиною договору, про що свідчить копія даного договору.

Факт отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 6 020,00 грн., підтверджується видатковим касовим ордером № 1263 від 28.02.2008 р.

На день розгляду даної справи, суд вважає вказаний вище договір № 3357 від 28.02.2009р. дійсним і обов’язковим до виконання, відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 530 ЦК України визначає, що як що у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.п. 3.9 договорів кредитної лінії № 2кл від 15.03.2008р, № 13кл від 17.04.2008р., № 28кл від 28.05.2008р. та п.п. 3.8 кредитного договору № 3357 від 28.02.2009р., протягом строку визнання кредитного договору з підвищеним ризиком процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 64% річних.

Як було встановлено в судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_1 протягом строку дії договору не дотримувалася графіку погашення кредиту, частково погасив заборгованість по тілу і процентам за користування кредитом, та на даний час основну суму виданого кредиту та нараховані проценти не повернула. Тому, рішенням кредитного комітету від 30.10.2009 року (протокол № 30/10/09-кк), визнано кредит, наданий на підставі та відповідно до договорів кредитної лінії № 2кл від 15.03.2008р, № 13кл від 17.04.2008р., № 28кл від 28.05.2008р. та кредитного договору № 3357 від 28.02.2009р. укладених між позивачем та позичальником ОСОБА_1 кредитом з підвищеним ризиком та встановлено річну процентну ставку за зазначеним кредитним договором в розмірі 64 % річних на весь строк визнання зазначеного кредиту кредитом з підвищеним ризиком –до виконання позичальником поточних зобов’язань в повному обсязі, включаючи сплату процентів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в строк відповідно до вказівок закону, договору.

Так, станом на 25.10.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 79 525,30 грн., що складається із:

1) по договору кредитної лінії № 2 кл від 15.03.2008. –25 893,80 грн., з яких 9 999,99 грн. –заборгованість за кредитом, 15 893,81 грн. –заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами.

2) по договору кредитної лінії № 13кл від 17.04.2008 року –25 891,96 грн., з яких 9 999,28 грн. –заборгованість за кредитом, 15 892,68 грн. –заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами.

3) по договору кредитної лінії № 28кл від 28.05.2008 року –12 778,93 грн., з яких 5 000,00 грн. –заборгованість за кредитом, 7 778,93 грн. –заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами.

4) по договору кредиту № 3357 від 28.02.2009 року –14 960,61 грн., з яких 6 020,00 грн. –заборгованість за кредитом, 8 940,61 грн. –заборгованість за нарахованими, але несплаченими процентами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, про що зазначено в ч. 1 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для повного задоволення даного позову.

До стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає заборгованість за договорами кредитної лінії № 2кл від 15.03.2008р, № 13кл від 17.04.2008р., № 28кл від 28.05.2008р. та кредитним договором № 3357 від 28.02.2009р. на загальну суму 79 525,30 грн., сплачені позивачем державне мито в сумі 359,62 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На підставі ст. ст. 625, 1046-1057 ЦК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 222, 223 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги Кредитної спілки „Фортеця” до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки „Фортеця” суму боргу за договором кредитної лінії №2кл від 15.032008 року 25893,80грн,з яких 9 999,99 грн.-заборгованість за кредитом,15893,81грн заборгованість за нарахованнями,але не сплаченими процентами;по договором кредитної лінії №13кл від 17.04.2008 року-25891,96грн,з яких 9 999,28 грн. заборгованість за кредитом, 15892,68 - заборгованість за нарахованими ,але не сплаченими процентами; по договору кредитної лінії №28кл від 28.05.2008 року-12778,грн. з яких 5 000,00грн- заборгованість за кредитом ,7 778,93-заборгованість за нарахованими але не сплаченими процентами; по договору кредиту №3357 від 28.02.2009 року - 14960,61грн,з яких 6020,00грн заборгованість за кредитом ,8940,61грн-заборгованість за нарахованими ,але не сплаченими процентами, та сплачені судові витрати по справі : судовий збір 359грн.62 та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гривень а всього 80004.92 грн.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 10 діб.

Суддя: О. Г. Казидуб