АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Міцнея В. Ф.
суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.
секретаря: Лисак О.А.
за участю: представника ОСОБА_1 –ОСОБА_2, ОСОБА_3 та
його представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ. Вказувала не те, що з 9 вересня 1984 року по 12 грудня 2008 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу вони побудували по АДРЕСА_1 вартістю 136324 грн, самочинно побудували прибудову до цього будинку літ. „Б-2”, гараж літ. „И”, сарай літ. „К” та криницю літ. „І”, а також розпочали будівництво житлового будинку літ. „Б-І” по АДРЕСА_2 у цьому ж селі, будівельна готовність якого становить 48 %. Вартість будівельних матеріалів, використаних в процесі самочинного будівництва господарських будівель та в процесі будівництва житлового будинку літ. „Б-І”, становить відповідно 88464 грн і 43703 грн.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
№22ц –429/12 Головуючий у І інстанції
категорія 46 Масюк Л.О.
Суддя-доповідач: Міцней В.Ф.
Окрім того, вони за свої кошти здійснили газифікацію житлового будинку літ. „А-І, а”, на який рішенням Кіцманського районного суду від 31 січня 2005 року визнано право власності в порядку спадкування за відповідачем, звели криницю літ. „ІІ”. Вартість матеріалів, використаних в процесі виконання цих робіт, становить 3181,5 грн.
Крім нерухомого майна ними під час шлюбу придбано автомобіль ”Мерседес-Бенц”, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 14700 грн.
Посилаючись на ці обставини, просила визнати об’єктами права спільної сумісної власності подружжя:
- житловий будинок літ. „Б-І, б” вартістю 136324 грн;
- будівельні матеріали, використані в процесі будівництва житлового будинку літ. „Б-І”, вартістю 43703 грн;
- будівельні матеріали, використані в процесі самочинного будівництва прибудови літ. „Б-2”, гаража літ. „И” і сараю літ. „К” вартістю 88464 грн;
- будівельні матеріали та обладнання, використані в процесі газифікації будинку літ. „А-І, а” та зведення криниці літ. „ІІ” вартістю 3181,5 грн;
- автомобіль ”Мерседес-Бенц”, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 14700 грн.
ОСОБА_1 також просила поділити між ними вказане майно, виділивши їй 30/100 частин житлового будинку літ. „Б-І, б” з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, будівельні матеріали і конструктивні елементи, використані в процесі будівництва житлового будинку літ. „Б-І” по АДРЕСА_2, вартістю 43703 грн, та визнати за нею право власності на вказану частину майна. Іншу частину спільного майна подружжя просила виділити відповідачу та стягнути з нього на її користь грошову компенсацію в розмірі 53172 грн 75 коп, а з неї на користь відповідача –грошову компенсацію в розмірі 56380 грн 50 коп.
ОСОБА_3 пред’явив до ОСОБА_1 зустрічний позов про поділ спільного майна подружжя.
Вказував на те, що рішенням Кіцманського районного суду від 31 січня 2005 року за ним в порядку спадкування визнано право власності на житлові будинки літ. „А”, літ. „Б” та господарські будівлі і споруди, що знаходяться по АДРЕСА_1, тому це нерухоме майно не може бути віднесено до спільної сумісної власності подружжя. Спільним майном подружжя є будівельні матеріали, які використані в процесі самочинного будівництва господарських будівель по АДРЕСА_1 вартістю 88464 грн, самочинного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_2 вартістю 43703 грн, газифікації житлового будинку літ. „А-І, а” і зведення криниці літ. „ІІ” та частина матеріалів, використаних в процесі будівництва житлового будинку літ. „Б-І, б”.
Просив виділити їм по Ѕ частині вказаних матеріалів та стягнути з нього на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 29134 грн 50 коп.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано об’єктами права спільної сумісної власності подружжя будівельні матеріали та конструкції, які використані в процесі самочинного будівництва прибудови літ. „Б-2”, гаража літ. „И” і сараю літ. „К” по АДРЕСА_1 та житлового будинку літ. „Б-І” по АДРЕСА_2 у с.Діброва Кіцманського району, автомобіль ”Мерседес-Бенц”, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; визнано за кожною зі сторін право власності на Ѕ частину цього майна. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі, поданій в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Вказує на ті ж обставини, що і в позовній заяві.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені у скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 понесених нею витрат, пов’язаних з газифікацією житлового будинку літ. „А-І, а” та зведення криниці літ. „ІІ”, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цієї вимоги, а в решті - залишенню без змін з наступних підстав.
Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).
Як встановлено судом, сторони з 9 вересня 1984 року по 12 грудня 2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, під час якого набули незавершений будівництвом житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_2, автомобіль ”Мерседес-Бенц”, 1979 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 14700 грн, здійснили газифікацію житлового будинку літ. „А-І, а” та звели криницю літ. „ІІ”.
Окрім того, сторони самочинно збудували прибудову літ. „Б-2” до будинку літ. „Б-І, б”, гараж літ. „И”, сарай літ. „К”, що знаходяться по АДРЕСА_1
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив з того, що сторони є власниками автомобіля і матеріалів, використаних в процесі будівництва будинку літ. „Б-І” та самочинного будівництва прибудови літ. „Б-2” до будинку літ. „Б-І, б”, гаража літ. „И”, сараю літ. „К”.
В порядку поділу цих матеріалів та автомобіля ”Мерседес-Бенц” ОСОБА_1 просила присудити їй та ОСОБА_3 відповідні грошові компенсації замість їх часток у вказаному майні.
Однак відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі (ч.1).
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (ч.4).
Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим з подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
У п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” роз’яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосувати положення частин 4, 5 ст.71 СК України щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст.365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11 ЦПК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Оскільки жодна із сторін не вчинила зазначених дій, а будівельні матеріали і автомобіль не можуть бути реально поділені між ними, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання ідеальних часток сторін у цьому майні.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що об’єктом права спільної сумісної власності подружжя є житловий будинок літ. „Б-І, б” вартістю 136324 грн, що знаходиться по АДРЕСА_1
У відповідності до п.2 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 січня 2005 року, яке набрало законної сили, за ОСОБА_3 визнано право власності в порядку спадкування на житлові будинки літ. „А” (нині - літ. „А-І, а”) і літ. „Б” (нині –літ. „Б-І, б”) та господарські будівлі споруди, що знаходяться по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.14).
Посилання апелянта на те, що вказаний будинок істотно збільшився у своїй вартості внаслідок грошових затрат сторін, е безпідставним, оскільки, як встановлено судом, таке збільшення мало місце до набуття ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування на цей будинок.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання спірного будинку спільним майном подружжя та його поділу.
Вимоги про відшкодування понесених нею витрат, пов’язаних із зведенням другого поверху зазначеного будинку та виконанням інших робіт, ОСОБА_1 не заявляла.
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що під час шлюбу за рахунок спільних коштів сторін було здійснено газифікацією житлового будинку літ. „А-І, а” і зведення криниці літ. „ІІ”, тобто збільшилась вартість належного ОСОБА_3 майна внаслідок грошових затрат подружжя.
За змістом ст. 62 СК України суд може визнати майно дружини (чоловіка) об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо воно за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя.
Якщо внесок другого з подружжя був незначним, то він має право на відшкодування затрат, понесених на поліпшення речі.
Пред’являючи зустрічний позов, ОСОБА_3 визнав змінені позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з нього понесених нею витрат, пов’язаних з газифікацією житлового будинку літ. „А-І, а” та зведення криниці літ. „ІІ” (т.2, а.с.96-99).
У судовому засіданні ОСОБА_3 підтвердив ці обставини.
За таких обставин вимога ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 1590 грн 75 коп в рахунок відшкодування частини зазначених витрат є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 понесених нею витрат, пов’язаних з газифікацією житлового будинку літ. „А-І, а” та зведенням криниці літ. „ІІ”, у відповідності до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цієї вимоги, а в решті - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21 лютого 2012 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 понесених нею витрат, пов’язаних з газифікацією житлового будинку літ. „А-І, а” та зведенням криниці літ. „ІІ”, що знаходяться по АДРЕСА_1 у с. Діброва Кіцманського району, скасувати.
Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення понесених витрат, пов’язаних з газифікацією житлового будинку літ. „А-І, а” та зведенням криниці літ. „ІІ”, що знаходяться по АДРЕСА_1 у с. Діброва Кіцманського району, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1590 грн 75 коп.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/