Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11/1190/409/12                               Головуючий у суді І-ї інстанції  Могильний О.П.

Категорія - Шахрайство                                                Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Гончар В. М.   

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 12.04.2012 Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого  – судді Палічука А.О.,

суддів Гончара В.М., Ремеза П.М.,

за участі прокурора  Доброва Н.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06 лютого 2012 року, яким:

           ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженка і мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, освіта середня, не заміжня, не працює, раніше судима: 29.10.2002 року Кіровським райсудом м. Кіровограда по ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; 28.12.2003 року Кіровським райсудом м. Кіровограда по ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 13.10.2006 року Кіровським районним судом м. Кіровограда по ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

засуджена за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, по ч.2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Цим же вироком стягнено із ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_4 766 грн., на користь потерпілої ОСОБА_5 4480 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої злочином.

Суд визнав винним та засудив ОСОБА_3  за те, що вона, наприкінці  лютого 2010 року,   точної дати та часу не встановлено, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні кухонної кімнати в квартирі АДРЕСА_2, перебувала в гостях у раніше знайомого їй ОСОБА_6, де з останнім та спільно знайомою ОСОБА_5 розпивали спиртні напої. В процесі розпиття напоїв ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишили приміщення кухні та пішли спати. В цей момент у ОСОБА_3 виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.  Переслідуючи свої злочинні наміри ОСОБА_3 зайшла в спальню кімнату де на підлозі помітила пилосос «LG». Впевнившись, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сплять та що за нею ніхто не спостерігає, діючи умисно та цілеспрямовано, із корисливих спонукань, з метою особистого збагачення, ОСОБА_3 таємно викрала пилосос марки «LG  VC  3031 NB»вартістю 200 грн., який належав ОСОБА_6,  чим заподіяла йому матеріальну шкоду на вказану суму, а з прихожої кімнати  таємно викрала шкіряні чоботи на міху, вартістю 880 грн. та шкіряну дублянку на міху, вартістю 3660 грн.,  які належали ОСОБА_5, чим заподіяла їй матеріальну шкоду на загальну суму 4480 грн. З викраденим майном ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась ним на власний розсуд.

Крім того, 06.07.2010 року, близько 15.00 год., ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля будинку № 8 по вул. Бєляєва в м. Кіровограді спілкувалась із раніше відомим ОСОБА_4 у якого в руці був мобільний телефон В ході розпиття спиртних напоїв ОСОБА_3 маючи умисел на заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, попрохала у ОСОБА_4 мобільний телефон з метою здійснення дзвінка. ОСОБА_4 не підозрюючи злочинних намірів знайомої передав  їй мобільний телефон, після чого повідомив, що піде по справам та повернеться через декілька хвилин. ОСОБА_3, скориставшись відсутністю власника телефону, навмисно, з корисливих спонукань, з метою повторного вчинення злочину та особистої наживи, шляхом обману та зловживання довірою, шахрайським способом  заволоділа мобільним телефоном «FIy SX200», вартістю 536 грн., в якому  знаходилась карта пам`яті  об`ємом 1Гб. вартістю 150 грн. та сім-карта оператора мобільного зв’язку «МТС»вартістю 50 грн., на рахунку якої знаходились  гроші в сумі 30 грн. З місця скоєння злочину ОСОБА_3 з мобільним телефоном зникла, майном розпорядилась на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 766 грн.

В апеляційній скарзі засуджена ОСОБА_3 просить змінити вирок суду, пом’якшити призначене їй покарання, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на два роки, посилаючись на те, що свою вину у вчинених злочинах визнала повністю, покаялась у вчиненому,  хворіє гіпертонією 2 ступеня та гепатитом «С»та бажає стати на шлях виправлення.

Заслухавши доповідача,  прокурора, який просив залишити апеляцію засудженої без задоволення, а вироку суду без зміни, дослідивши матеріали кримінальної справи, зваживши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, за таких  підстав.

Вина засудженої ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, крім визнання нею своєї вини, в повному обсязі доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції досліджено в порядку ст.299 ч.3 КК України та ніким не оскаржено, тому колегія суддів не входить в обговорення вини та кваліфікації дій засудженої і вважає, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано  за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч.2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував, що вчинені нею злочини не є тяжкими, за місцем проживання характеризується позитивно, що вона свою вину визнала повністю, щиро розкаялась, що визнано судом як обставини, які пом’якшують покарання, та вчинення злочинів  в стані алкогольного сп’яніння, що є обставинами, обтяжують покарання  та обґрунтовано дійшов висновку про неможливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, і призначив останній майже мінімальне покарання в межах санкції статей КК України, необхідне для можливого її перевиховання та виправлення,  яке є достатнім та обґрунтованим.   

Таким чином доводи засудженої, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи, оскільки при призначені покарання суд врахував її як особу та відношення до скоєного,  будь-яких не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляції не наведено, а тому колегія суддів вважає необхідним апеляцію засудженої залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від  06 лютого 2012 року щодо неї –без змін.

Судді: