ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
02.11.2006 року Справа № 6/332((1/294(2/489))
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Єжової С.С.
суддів Бойченка К.І.
Семендяєвої І.В.
секретар
судового засідання Антонова І.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача повноважний та компетентний
представник не прибув;
від відповідача представник за довіреністю Іщук І.О.,
довіреність №18/2-10 від 01.01.2006;
розглянувши
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанськнафтоорсинтез”, м.Лисичанськ
Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.07.2006
по справі №6/332(1/294-2/489) (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Софіт”, м.Луганськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
„Лисичанськнафтоорсинтез”, м.Лисичанськ
Луганської області
про стягнення 34086 грн. 88 коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Софіт”, м.Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ Луганської області про стягнення 34086 грн. 88 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.07.2006 позов задоволений повністю.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 27.07.2006 відкрите акціонерне товариство „Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзивом №20/09 від 20.09.2006 вимоги скарги відхилив, вважає рішення законним та обґрунтованим.
Позивач не скористався своїм правом, не направив повноважного та компетентного представника у судове засідання, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.08.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по справі №6/332(1/294-2/489) призначена судова колегія у складі: Бойченко К.І.- суддя –головуючий, Медуниця О.Є. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 27.09.2006 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по справі №6/332(1/294-2/489) у зв’язку з відпускним періодом здійснена заміна і призначена інша судова колегія у складі: Єжова С.С. - суддя –головуючий, Бойченко К.І. - суддя, Семендяєва І.В.–суддя.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).
Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Дана справа неодноразово розглядалася судовими інстанціями.
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.01.2005 по справі №2/489 у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю обставин (а.с.56 т.1), яке було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2005 (а.с.80-81 т.1) і справу передано на новий розгляд господарському суду Луганської області.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.10.2005 №1/294-2/489 позовні вимоги були задоволені в повному обсязі (а.с.133 т.1), яким факт виконання позивачем робіт по договору №Д-15-231 від 03.03.2000 визнано підтвердженим.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 №1/294(2/489) рішення господарського суду Луганської області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2006 №1/294(2/489) постанова Луганського апеляційного господарського суду від 06.12.2005 та рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2005 по даній справі скасовані і справу передано на новий розгляд господарському суду Луганської області.
Даною постановою Вищий господарський суд України звернув увагу попередніх судових інстанцій на те, що цими інстанціями не проаналізовані рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2004 у справі №16/39 та від 10.08.2004 у справі №20/182, якими відмовлено позивачу у задоволенні вимог з того ж предмету позову і ці рішення набрали законної сили, що судами попередніх інстанцій не прийнято до уваги, що акти форми КБ-2в є підставою для проведення розрахунків між сторонами і не свідчать про відсутність самого факту виконання підрядних робіт.
Господарський суд Луганської області, прийнявши до уваги доводи Вищого господарського суду України, викладені в Постанові від 04.04.2006 №1/294(2/489), проаналізувавши всі обставини справи, у тому числі і рішення господарського суду Луганської області по справах №16/39 від 21.10.2004 та №20/182 від 10.08.2004, прийшов до висновку про доведеність позивачем факту виконання підрядних робіт і неоплати їх відповідачем у повному обсязі і задовольнив позовні вимоги позивача, що викладено в рішенні господарського суду Луганської області від 27.07.2006 №6/332(1/294-2/489), яке оскаржене відповідачем.
Проаналізувавши матеріали справи і доводи апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги, судова колегія вважає ці доводи необгрунтованими, враховуючи наступне.
Правовідносини сторін виникли на підставі договору №Д-15-231 від 03.03.2000, який судовими інстанціями визнаний укладеним відповідно до норм чинного на той момент законодавства.
Господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що даний договір за своєю природою є договором підряду.
За умовами договору “Замовник”/відповідач у справі/ доручив, а “Підрядник”/позивач/ –прийняв зобов'язання по виконанню робіт по ремонту та сервісному обслуговуванню приборів, плат, обладнань та систем, що використовуються у АСУ ТП ВАТ ''ЛИНОС''. При підписанні договору сторонами були підписані: зведений кошторис на ремонт та обслуговування засобів КИП і АСУТП на суму 350 940 грн. 96 коп. та кошторис на розроблення комплекту документації плат приборів та пристроїв, що використовуються в АСУ ТП ВАТ “ЛИНОС” на суму 26 300 грн.
Порядок розрахунків встановлений пунктом 2.2 договору, яким визначено, що відповідач, на підставі актів здачі –приймання виконаних робіт (форма №2), протягом 30 днів з дня їх отримання, платіжним дорученням перераховує на розрахунковий рахунок позивача вартість виконаних робіт.
Даний договір не містить умов підписання сторонами договору при здачі –прийманні виконаних робіт форми № КБ -2в.
Стаття 332 Цивільного кодексу УРСР (який діяв на дату укладення договору) встановлює, що за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу по завданню замовника із його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.
Аналогічне визначення договору підряду дається в ст. 837 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 344 ЦК УРСР (ст. 853 ЦК України) замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до умов договору та оглянути її.
Як встановлено господарським судом Луганської області при розгляді даної справи, позивачем зобов'язання по виконанню передбачених договором робіт виконане належним чином, що підтверджено підписаними сторонами актами № 8/154 на суму 14 428 грн. 80 коп. /за виконані роботи з 01.03.2000 по 30.03.2000/, № 18 на суму 18 388 грн. 80 коп. /за виконані роботи з 01.04.2000 по 30.04.2000/, б/н на суму 10782 грн. 72 коп. /за виконані роботи з 01.05.2000 по 30.05.2000/, а разом на суму 43 600 грн. 32 коп.
Відповідачем факт виконання цих робіт не оспорюється, ним не надано жодного доказу, яким спростовується факт виконання позивачем робіт за договором №Д-15-231 від 21.08.2000.
Більш того, відповідачем була проведена часткова оплата виконаних позивачем робіт, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 21.08.2000, згідно якої відповідач в рахунок виконаних робіт з посиланням на договір №Д-15-231 поставив позивачу бензин на суму 9513 грн. 44 коп., що свідчить про визнання відповідачем факту виконання позивачем цих робіт.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що господарський суд Луганської області обгрунтовано дійшов висновку про доведеність позивачем факту виконання останнім підрядних робіт, за договором №Д-15-231 від 03.03.2000 і факт часткової оплати відповідачем цих робіт в сумі 9513 грн. 44 коп. і факт неоплати відповідачем робіт на суму 34086 грн. 88 коп.
Доводи заявника апеляційної скарги в частині того, що господарським судом Луганської області при прийнятті оскаржуваного рішення не були прийняті до уваги відповідно до чинного законодавства висновки господарського суду по справах №20/182 та №16/39 від 10.08.2004 та від 20.10.2004 судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки як свідчить рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по даній справі, господарський суд проаналізував вищевказані рішення, надав їм вірну правову оцінку і обгрунтовано дійшов висновку, що у справах №20/182 та №16/39 господарським судом не розглядався по суті факт виконання позивачем підрядних робіт за договором №Д-15-231 від 03.03.2000 і не надавалась оцінка всіх доказів по даним справах.
В матеріалах справи також містяться акти приймання виконаних робіт типової форми КБ-2в за спірні періоди, які надіслані позивачем відповідачу за листом від 26.07.2004 № 26/07 та не підписані останнім на час розгляду справи.
Але цей факт не може бути доказом невиконання позивачем робіт за договором №Д-15-231 від 03.03.2000, а предметом даної справи є стягнення оплати з відповідача за виконані роботи.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по справі №6/332(1/294-2/489) ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Відповідно до ст.49 витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на заявника –відкрите акціонерне товариство „Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ Луганської області.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.1 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Лисичанськнафтооргсинтез”, м.Лисичанськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по справі №6/332(1/294-2/489) залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.07.2006 по справі №6/332(1/294-2/489) залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя С.С. Єжова
Суддя К.І. Бойченко
Суддя І.В. Семендяєва
Спеціаліст 1-ої категорії С.І. Заєць
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу (м.Луганськ, вул.Поштова,26, 91055)
3- відповідачу (м.Лисичанськ, Луганська область, вул.Свердлова, 371, 93113)
4- господарському суду Луганської області
5- до наряду