Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2006 р. Справа № 21/237-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Парасочці Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1- підприємець, ОСОБА_2 - дов.
відповідача - Рябоконя В.А. - дов.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний НОМЕР_3) на рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2006 р. по справі № 21/237-06
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 м. Куп'янськ Харківської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колодязнянське & Ко»с. Колодязне Дворічанського району Харківської області
про cтягнення 22339,33 грн.
встановила:
Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 22339,33 грн. заборгованості, в тому числі 10140 грн. основного боргу та 12199,33 грн. пені за період з 01.09.2003 року по 24.05.2005 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19 вересня 2006 року по справі № 21/237-06 (суддя Пелипенко Н.М.) позовні вимоги задоволені частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 10140 грн. основного боргу, 101,4 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, ТОВ «Колодязнянське & Ко», з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2006 року по справі № 21/237-06 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Як вказує відповідач у апеляційній скарзі та поясненнях до неї, договір № НОМЕР_1 є неукладеним, оскільки з боку відповідача він не був підписаний генеральним директором, всупереч ст. 180 ГК України, сторони не погодили предмет договору, оскільки перелік робіт (комплекс заходів), методи та засоби захисту рослин у договорі не перелічені, які саме земельні ділянки оброблялись не вказано, строк дії договору також не визначений. Відповідач вказує, що місцевим господарським судом не з'ясовано наявність у СПД ФО ОСОБА_1посвідчення та допуску на виконання таких робіт та не встановлено, які препарати застосовувались.
Позивач, СПД ФО ОСОБА_1, проти апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним та обґрунтованим, просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення. У запереченнях на апеляційну скаргу відповідача позивач посилається на те, що договір № НОМЕР_1 підписаний обома сторонами, Цивільним кодексом України, який діяв станом на дату укладання договору не передбачено обов'язку підписання договору генеральним директором та заступником генерального директора з фінансових питань разом. Крім того, позивач посилається на те, що виконані ним роботи були прийняті відповідачем, про що свідчить акт виконаних робіт від 09.07.2003 р.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне:
задовольняючи позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами укладений договір на виконання робіт по захисту рослин, факт виконання робіт за договором підтверджений підписаним сторонами актом виконаних робіт, проте оплата виконаних робіт відповідачем не здійснена;
відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені місцевий господарський суд виходив з того, що строк спеціальної позовної давності згідно з вимогами ст. 258 ЦК України сплинув у 2005 році, а позивач звернувся до суду в серпні 2006 року.
Колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 10140 грн. основного боргу виходячи з того, що матеріалами справи дійсно підтверджується факт укладання між сторонами договору № НОМЕР_1 від 19.06.2003 року на виконання сільськогосподарських робіт по захисту рослин, умовами якого передбачено, що відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по виконанню сільськогосподарських робіт по захисту рослин від шкідників, за що відповідач здійснює розрахунки за фактично виконаний обсяг робіт із розрахунку 20 грн. за 1 га. Повний розрахунок за виконані роботи здійснюється до 01.09.2003 року.
Зі сторони відповідача договір був підписаний заступником директора по фінансовим питанням Журавель В.Н. та засвідчений печаткою підприємства відповідача.
09.07.2003 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого сторони засвідчили, що позивачем згідно з договором № НОМЕР_1 виконано роботи на площі 507 га. Зі сторони відповідача акт прийому-передачі виконаних робіт підписаний головним агрономом відповідача ОСОБА_3 та засвідчений печаткою підприємства відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач у відповідності з вимогами укладеного договору та норм чинного на той час законодавства належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, у зв'язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, та правомірно задоволені у цій їх частині місцевим господарським судом.
Посилання відповідача на положення його статуту (п.7.13), яким передбачено обов'язкове підписання договорів двома особами -директором та заступником директора з фінансових питань одночасно, не приймаються апеляційним господарським судом як належний доказ по справі, оскільки такі положення статуту суперечать нормам чинного на час підписання договору цивільного законодавства.
Крім того, роботи за договором були виконані та прийняті відповідачем, що свідчить про його подальше узгодження.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних доказів того, що головний агроном товариства не був наділений повноваженнями на підписання актів виконаних робіт по виконанню робіт на полях відповідача. Підпис головного агронома в подальшому засвідчений печаткою підприємства (тобто, відповідальна особа засвідчила факт виконання робіт та підпис головного агронома).
Свідчення працівників відповідача, залучені до пояснень відповідача, щодо відсутності факту виконання робіт не є належними доказами у господарському процесі. Будь-яких доказів щодо порушення карної справи стосовно осіб, що безпідставно підписали договір та акт виконаних робіт відповідачем до матеріалів справи не надано. Представник відповідача у судовому засіданні наявність відповідних карних справ чи звернень до правоохоронних органів заперечує.
Враховуючи усе вищезазначене, а також те, що рішення повинно бути не тільки законним, але й справедливим, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає вимоги апеляційної скарги у цій її частині не підлягаючими задоволенню.
У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду повністю, разом з тим доводів щодо правомірності чи неправомірності відмови місцевим господарським судом у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені не наводить.
У відповідності до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтовапність рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що повністю відмовляючи позивачеві у задоволенні його позовних вимог про стягнення пені місцевим господарським судом невірно застосовані норми чинного законодавства та неповно з'ясовані усі фактичні обставини справи.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами по договору існували господарські взаємовідносини, які регулюються положеннями Господарського кодексу України, ч. 6 ст. 232 якого передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання забов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Законом, а саме ст. 258 ЦК України, на яку посилається місцевий господарський суд, передбачено, що до вимог про стягнення неустойки застосовується позовна давність в один рік.
Оскільки позовна заява подана до суду 02.08.2006 року та у ній позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 01.09.2003 р. по 24.05.2006 року, вимоги позивача є обґрунтованими в частині стягнення з відповідача пені за період з 02.08.2005 року по 24.05.2006 року у сумі 3461,18 грн.
Разом з тим, із врахуванням положень ст. 551 ч. 3 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір пені, стягнувши її в відповідача у розмірі 1241,14 грн. за період з 02.02.2006 р. по 24.05.2006 року.
В іншій частині позовних вимог місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено позивачеві у стягненні пені у зв'язку зі сплином строку позовної давності.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 ст. 104, 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 19 вересня 2006 року по справі № 21/237-06 в частині відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1241,14 грн. пені за період з 02.02.2006 р. по 24.05.2006 р. скасувати та у цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колодязнянське & Ко»(62713 с. Колодязне Дворічанського району Харківської області вул. Радянська,6 р/рахунок 26002321701005 в ХФ КБ «Приватбанк»МФО 351533 Код 30885580) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід.номер НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1) 1241,14 грн. пені та 12,41 грн. держмита.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Головуючий суддя
суддя
суддя