Справа № 2-210                

                                                                                                                  2012 року

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                              ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

          06 квітня 2012 року        Солом’янський   районний суд м. Києва

                      у складі:  головуючого судді -  Лазаренко В.В.

                                      з участю секретаря -  Подобєда О.В.   

                                      прокурорів –Скакун О.М., Фролової Н.П.                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління внутрішніх справ МВС України в м. Києві, Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на майно та виключення майна з опису, -    

                                                       ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом в якому просять  визнати за ними право спільної сумісної власності на грошові кошти у розмірі 18 080 (вісмнадцять тисяч вісімдесят) доларів США, 100 (сто) Свро,17 370 (сімнадцять тисяч триста сімдесят) гривень, зняти їх з під арешту, виключити з опису та зобов'язати Відповідача повернути їх власникам - ОСОБА_5 та ОСОБА_2; зняти арешт, виключити з опису автомобіль „Фольксваген-Транспортер" 2001 р.в. держ. .№ НОМЕР_1 та зобов'язати Відповідача повернути їх власникам - ОСОБА_5 та ОСОБА_2; визнати за Позивачами право спільної сумісної власності на:

1.          11 876 мисливських патрона кал. 7,62x39 мм;

2.          1 200 патронів кал. 7, 62x54 R до вогнепальної нарізної зброї;

3.          13 гвинтівочних холостих патрона 7, 62x54 R;

4.          прицілочний станок „ПС - 1" (ПС-51) № 19973,

5.          7 пластин для спорядження магазинів у кожній споряджено по 10-ть набоїв з маркуванням ЛПЗ 7, 62x39 кал.

6  шкіряну сумку коричневого кольору в якій 23 пластини для спорядження магазинів, спорядженні по 10-ть набоїв кожна з маркуванням ЛПЗ 7, 62x39 та 3-ри набої окремо з маркуванням ЛПЗ 7, 62x39, загальна кількість набоїв 233 шт. та магазин металу чорного кольору серії Г9562у чохлі зеленого кольору. 2-ва магазини кількістю по 30-ть набоїв, один з яких чорного, а другий коричневого кольору

7.          Білу пластикову коробку з прицілами у кількості 2-х шт.

8.          Білу пластикову коробку з прицілами у кількості 2-х шт.

9.          Металевий пристрій циліндричної форми довжиною 16 см., діаметром 3, 9 см, з внутрішньою різьбою з однієї сторони та з кришкою в отворі з іншої сторони діаметром 7 мм.

10.          Картонну упаковку з сигнальними набоями в кількості 10 шт., 15 зеленого кольору 5 червоного кольору

11.          Зарядний пристрій для оптичного прицілу - 2 шт.

12.          Магазин чорного кольору під 5-ть набоїв

13.          Металевий предмет циліндричної форми довжиною 8 см. З однієї сторони з різьбою. Діаметр предмета приблизно 1, 2 см. Та внутрішній діаметр предмету 5 мм.

14.          Пластикову коробку білого кольору 5-ть предметів з білого металу порожніх всередині та 2-ва предмети з білого металу запаяні всередині.

15.          Металевий предмет циліндричної форми з білого металу з внутрішньою різьбою.

16.          Пластикову коробочку білого кольору в якій знаходиться 2-ва металевих предмета чорного кольору з різьбою зовні та отвором посередині та світофільтри з чорним склом.

17.          Муфту чорного кольору, металеву.

18.          Пластмасовий магазин чорного кольору

19    Металевий пристрій чорного кольору циліндричної форми з різьбою зовні та отвором посередині.

20.          В картонній коробці предмет циліндричної форми з чорного металу діаметром 40 мм. в кількості 4-х шт.

21.          Предмет циліндричної форми чорного кольору діаметром близько 58 мм. в кількості 1 шт.

22.          Предмет циліндричної форми чорного металу діаметром близько 22 мм. в кількості 1 шт. в кількості 1 шт.

23.          Кришечки до циліндрів діаметром 40 мм. в кількості 8 шт.

24.          Кришечки до циліндрів діаметром 40 мм. - 2 шт. висотою 20 мм.

25.          Кришечки до циліндрів діаметром 58 мм. - 2 шт.

26.          Кришечки до циліндрів діаметром 58 мм. - 2 шт.

27.          Металеві предмети циліндричної форми - 10 шт.

28.          Металевий пристрій з металу чорного кольору з різьбою частково з однієї сторони та отвором посередині.

29.          Металевий предмет у формі заготовки - 9 шт.

30.           Патронташ світло-зеленого кольору з 11-ма металевими предметами, схожими на магазини.

31.          Кобуру  коричневого кольору шкіряну в якій знаходиться магазин до пістолета „Макаров".

32.          Металевий ящик зеленого кольору ІПН 51 № 32039 з виробом нічного бачення всередині.

33.          Металевий ящик зеленого кольору ІПН 51 № 32048 з виробом нічного бачення всередині.

34.          Дерев'яний футляр з під зброї з 2-ма магазинами до зброї

35.  Дерев'яний футляр з під зброї з деталями, 10-ть металевих банок з написом „Сокол" з порохом, металева банка з написом „Сокол" з порохом, поліетиленовий пакунок, в якому знаходиться металева банка з написом „Нескафе" з порохом; 3 металеві банки з написом „Сокол" з порохом"; 2 металеві банки з порохом; металева банка з написом „Сокол" з порохом"; 3 фабричні паперові пакунки з написом „димний порох" з відповідним порохом; 10 сигнальних ракет; інструменти, біла коробка з глушником, біла коробка з прицілами, глушник з металу білого кольору, зарядний пристрій до оптичного прицілу, затильник до прикладу, газовий балончик „Кобра 14", пластмасова коробка з 2-ма глушниками, металева муфта, пластмасові магазини - 4 шт., а також зняти з них арешт, виключити з опису вищезазначене майно та зобов'язати відповідача повернути їх власникам - ОСОБА_5 та ОСОБА_2.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі посилаються на те, що вказане майно було описано та  вилучене  21.09.2009 року та 22.09.2009 року  працівниками  міліції Солом`янського РУГУ МВС України під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_1 та гаражного боксу за № 354, який знаходиться на території  АГК «Супутник»за адресою м. Київ, вул. Крайня, 15, в рамках розслідування кримінальної справи про обвинувачення  ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, , п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України.   

 Позивачі посилаються на те, що вилученні  грошові кошти належать їм на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки були ними заощаджені під час спільного шлюбу.

Підтвердженням зазначеного є банківські документи, копії яких прикладені до позовної заяви, а саме договори з банківськими установами, квітанції, заяви на видачу готівки та довідки, що підтверджують той факт, що Позивачами було покладено на рахунки відповідних банківських установ (АКБ „Укрсиббанк", ВАТ „Комерційний банк „Даніель", АКБ „Київ", ВАТ „Фінексбанк") та знято з рахунків, перед обшуком їхнього помешкання, власні грошові кошти у розмірі більш ніж 20 тисяч доларів США та близько 34 817 грн.

 Позивачі зазначили, що вилучення у них визначених грошових коштів позбавляє їх законного права розпорядження грошовими коштами, які вони накопичували протягом усього життя, у тому числі зробити ОСОБА_1 необхідну операцію на серце, здійснювати необхідні побутові витрати, нести відповідні витрати щодо захисту свого сина - ОСОБА_3, у тому числі регулярно передавати йому продуктові передачі у СІЗО, де він на сьогодні утримується.

Вилучення у Позивачів автомобіля „Фольксваген-Транспортер" 2001 р.в. держ..№ НОМЕР_1, який належить їм на праві сумісної власності подружжя, побавляє ОСОБА_1 права законного співвласника володіти сімейним транспортним засобом, у тому числі для здійснення поїздок до приватного сільського будинку, що знаходиться на відстані близько 120 кілометрів від їхнього помешкання, а саме у Фастівському районі в с. Веприк на хуторі Млинок.

Позивачі також посилаються на те, що інше спірне майно було придбано  за спільні кошти  позивачів і належить їм на праві  спільної сумісної власності як подружжю, між тим, на це майно  безпідставно було накладено арешт, як на майно, що належить  їх синові ОСОБА_3, що обмежує права власності позивачі на це майно.

Посилаючись на наведені вище обставини позивачі просять задовольнити їх позовні вимоги.

14.02.2012 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Головне Управління МВС України в м. Києві.  

Ухвалою Солом`янського  районного суду м. Києва  від 06 квітня 2012 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління внутрішніх справ МВС України в м. Києві, Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звільнення  майна  з-під арешту.

У судовому засіданні представник позивачів підтримав позовні вимоги  позивачів і просив їх задовольнити.

Представники відповідачів - Головного управління внутрішніх справ МВС України в м. Києві та Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві у судовому засіданні  позовні вимоги не визнали і просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.

Третя особа ОСОБА_4  в судовому засіданні заперечував проти задоволення  позову і просив відмовити в його задоволенні.

Прокурор у справі в судовому засіданні  заперечував проти задоволення  позову і просив відмовити в його задоволенні.

Третя особа ОСОБА_3 перебуває під вартою в СІЗО №13 м. Києва, до суду не доставлений. Про час та місце розгляду справи  повідомлений належним чином. Направив до суду заяву в якій зазначив, що  підтримує позовні вимоги  позивачів і просить задовольнити їх позов, посилаючись на те, що все  перелічене в прохальній частині позову майно дійсно належить його батькам на праві спільної власності і він це не оспорює. Враховуючи, що ОСОБА_3  висловив свою думку щодо позову в адресованій суду заяві,  суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення   представників сторін, третьої особи, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.09.2009 року та 22.09.2009 року,  в рамках розслідування кримінальної справи про обвинувачення  ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, , п.5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, працівниками  міліції Солом`янського РУГУ МВС України було проведено обшук в квартирі АДРЕСА_1 та в гаражному боксі за № 354, який знаходиться на території  АГК «Супутник»за адресою м. Київ, вул. Крайня, 15.  

За результатами  проведених обшуків  працівниками міліції складені протоколи обшуку  від 21.09.2009 р. та 22.09.2009 р. з описом вилученого майна та протокол  огляду та вилучення транспортного засобу від 01.10.2009 р.  

10.11.2009 року на вилучені грошові кошти у розмірі 18 080 доларів США, 100 Євро та 17`370 гривень було накладено арешт постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві  ОСОБА_6 «Про  накладення арешту на грошові кошти»та передано зазначеним  слідчим в управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в м. Києві.

01.10.2009 року  постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6  автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., державний номерний знак  НОМЕР_1, визнано речовим доказом, приєднано до кримінальної справи в якості речового доказу та здано  на зберігання до штраф майданчику Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві.

Постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6  від 12.11.2009 року  визнано та приєднано до речових доказів по справі боєприпаси у кількості 24 597 шт. та прицілочний станок.

05.03.2010 року старша слідча СУ ГУ МВС України в м. Києві Кірєєва О.Ю. своєю постановою наклала арешт на автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., та передала його на зберігання до штраф майданчику Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві. Цією ж постановою слідча визнала речовими доказами, приєднала до матеріалів кримінальної справи та передала на зберігання до складу озброєння  ГУ МВС України в м. Києві  металеві банки з порохом, мисливські патрони, сигнальні ракети, патрони до вогнепальної зброї та інше.    

Позивачі  ОСОБА_1, ОСОБА_2 просять суд визнати за ними право власності, звільнити з-під арешту, виключити з опису та повернути їм грошові кошти, автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в.,  вогнепальну зброю та набої для неї, а також інше майно, яке було описано та  вилучене  21.09.2009 року та 22.09.2009 року  працівниками  міліції Солом`янського РУГУ МВС України під час проведення обшуку, посилаючись на те, що вказане майно належить їм на праві спільної сумісної  власності, а не їх сину ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України  у тих випадках, коли виникає спір про право  власності на предмети, які є речовими доказами, вони зберігаються, поки набере законної сили рішення суду, винесене по даному спору в порядку  цивільного судочинства.   

За ст. 392 ЦК України  власник майна може пред’явити  позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З аналізу вказаної норми  вбачається, що позови  про визнання  права власності  спрямовані  на усунення перешкод у здійсненні власником свого права  і  виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Позов про визнання права власності в порядку ст. 392 ЦК України   може бути заявлений власником індивідуально визначеної речі, який як володіє, так і не володіє нею, права якого оспорюються, заперечуються чи не визнаються  третьою особою, яка не перебуває з власником у зобов’язальних  чи інших відносних відносинах із приводу спірної речі.

Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права  власності чи іншого права на майно.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання  служить підтвердження  позивачем своїх прав на майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва  про реєстрацію транспортного засобу  автомобіль марки «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., державний  номерний знак  НОМЕР_1,  належить на праві власності  ОСОБА_1 (а.с.89).

Таким чином,  власником спірного автомобіля є позивач ОСОБА_1, правовстановлюючий документ який засвідчує  право власності  позивача на спірний автомобіль  /свідоцтво про реєстрацію ТЗ/ не був втрачений  і не був ніким оспорений.

Відповідно до ст. 321 ЦК України  право власності є непорушним. Ніхто не може  бути протиправно  позбавлений  цього права  чи обмежений у його здійснені.

Ч.2 ст. 321 ЦПК України встановлює, що  особа може бути  позбавлена права власності  або обмежена у його здійсненні  лише у випадках і в порядку встановлених законом.

Як вже встановлено вище  01.10.2009 року  постановою слідчого СУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_6  автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., державний номерний знак  НОМЕР_1, визнано речовим доказом, приєднано до кримінальної справи в якості речового доказу та здано  на зберігання до штраф майданчику Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві.

Згідно ст. 78 КПК України  речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об’єктом злочинних дій, гроші, цінності  та інші речі нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування  обвинувачення чи пом’якшення відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 КПК України  речові докази   приєднуються до справи постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду.

За ст. 80 КПК України  речові докази зберігаються до набрання вироком  законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали суду про закриття справи.

Згідно ст. 81 КПК України  питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття  справи.  

Судом встановлено, що право власності позивача на спірний автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в., державний номерний знак  НОМЕР_1 на даний час тимчасово обмежено у встановленому КПК України  порядку.

Враховуючи викладені вище обставини суд  не вбачає порушення прав позивачів, як власників спірного автомобіля, з боку відповідачів, а тому вважає, що позов в цій частині  задоволенню не підлягає з тих підстав, що  право власності позивача на автомобіль «Фольксваген-Транспортер», 2001 р.в.  підтверджено  свідоцтвом про реєстрацію ТЗ,  право власності на автомобіль ніхто не порушує і не оспорює, воно лише тимчасово обмежене в порядку визначеному законом, а питання щодо повернення спірного автомобіля  має вирішуватися виключно в порядку передбаченому КПК України.

Що стосується вимог  позивачів про визнання за ними права власності  на грошові кошти, вогнепальну зброю та набої для неї, а також інше майно, яке було описано та  вилучене 21.09.2009 року та 22.09.2009 року  працівниками  міліції, то  позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.  60 ЦПК України  кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Ч. 4 ст. 59 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.     

         Крім того, ч.2 постанови №11 Пленуму Верховного Суду України від 29.12.11976 року “Про судове рішення” /з наступним змінами /передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише  тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.

          Позивачі  посилаються на те, що вилученні  при обшуку грошові кошти належать їм на праві спільної сумісної власності подружжя, оскільки були ними заощаджені під час спільного шлюбу.

 На підтвердження вказаних обставин позивачі надали суду копії банківських документів, а саме договори з банківськими установами, квітанції, заяви на видачу готівки та довідки, що підтверджують той факт, що Позивачами було покладено на рахунки відповідних банківських установ (АКБ „Укрсиббанк", ВАТ „Комерційний банк „Даніель", АКБ „Київ", ВАТ „Фінексбанк") та знято з рахунків, перед обшуком їхнього помешкання, власні грошові кошти у розмірі більш ніж 20 тисяч доларів США та близько 34 817 грн.

  Проте, суд вважає, що  надані документи не можуть бути належним та допустимим доказом  того, що грошові кошти у розмірі 18 080 (вісмнадцять тисяч вісімдесят) доларів США, 100 (сто) Євро, та 17 370 (сімнадцять тисяч триста сімдесят) гривень, які були вилучені при проведенні  обшуку в квартирі  позивачів, належать саме ОСОБА_5 та ОСОБА_2 і є тими самими коштами, які позивачі  заощаджували і зняли з рахунків, що належать позивачам, оскільки  грошові кошти не визначені індивідуальними ознаками за якими  можна зробити висновок, що вилучені кошти є тими самими коштами, які зняли позивачі зі своїх власних рахунку і власниками вилучених коштів є саме позивачі, а, як вже зазначено вище,  відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачами також не надано суду жодного  належного та допустимого  доказу  на підтвердження того, що вогнепальна зброя, боєприпаси у кількості 24 597 шт., прицілочний станок, металеві банки з порохом, мисливські патрони, сигнальні ракети, патрони до вогнепальної зброї та інше  майно, яке було описано та  вилучене 21.09.2009 року та 22.09.2009 року  працівниками  міліції, на яке позивачі просять визнати за ними право власності  і виключити це майно з опису, було придбано  подружжям ОСОБА_2  і належить їм на праві  спільної приватної власності. За таких обставин позивні вимоги позивачів в цій частині також не підлягають задоволенню

Враховуючи обставини наведені вище, суд  вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2  має бути відмовлено в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 321, 328, 392 ЦК України,  ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215  ЦПК України, суд, -

                                                 ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Головного управління внутрішніх справ МВС України в м. Києві, Солом`янського РУГУ МВС України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання права власності на майно та виключення майна з опису - відмовити.

   Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня  його проголошення.  

   Особи, які брали участь  у справі, але  не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу  протягом десяти  днів  з дня отримання копії  цього рішення.  

      Суддя: