Судове рішення #22123129

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЧЕРКАСЬКОЇ  ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц/2390/779/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 27 Кравчук В.М.  

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоНерушак Л.В.

суддівБабенка В.М., Пальонного В.С.

при секретаріМакарчук Н.С.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_6 на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 липня 2011 року  у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

13 липня 2011 року позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що, 24.11.2009 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 005-23000-241109 від 24.11.2009 року. Відповідно до п. 1.2. даного Договору позивач відкриває відповідачеві (за договором – Держатель) картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України – гривні випускає та надає платіжну картку, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування на умовах, викладених в тарифному пакеті, що міститься в Додатку № 1 до Договору. Банк надає відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачена п.1.3. кредитного договору. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно. Кредитні та власні кошти відповідача використовуються для розрахунків за товари та послуги. Відповідно до п.2.1. кредитного договору моментом надання банком кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів відповідача. У відповідності до договору, Держатель картки зобов’язаний щомісяця  в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за Овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або  Овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або Овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або Овердрафтом.

Відповідач систематично порушувала свої договірні зобов’язання, про що неодноразово була повідомлена,  кредитна заборгованість відповідачем не погашена.

Станом на 18.04.2011 року сума заборгованості по кредитному договору становить 3883,65 грн. В зв’язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в сумі  3883,65 грн., 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 26 липня 2011 року позов задоволено частково.           

Стягнуто з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Станіславчик, Шполянського району, Черкаської області, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» м. Київ, вул. Щорса, 36-б, р/р №26255903228916, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236 заборгованість по кредитному договору № 005-23000-241109 від 24.11.2009 року в сумі 1864,05 грн., а саме: 1242,70 грн. тіло кредиту, 621,35 грн. прострочене тіло кредиту та 171 грн. судових витрат, а всього стягнути 2035,05 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_6 подав  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду першої інстанції  винесено з порушенням норм матеріального права, просить скасувати рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 26 липня 2011 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідача на їх користь 3883,65 грн. за кредитним договором, 51 грн. державного мита, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 25,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.  

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду  скасуванню з постановленням нового рішення,   виходячи з наступних  підстав.

Відповідно до вимог  ст. 309 ЦПК України підставами для  скасування рішення  суду першої інстанції і ухвалення нового рішення  або зміни рішення порушення або неправильне застосування  норм  матеріального або процесуального права.  

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано  закон, який  не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який  підлягає  застосуванню.  

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судове рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково  виходив з того, що  відповідач порушила  умови договору, строки повернення коштів та нарахованих відсотків в зв’язку з чим утворилась заборгованість, але для захисту інтересів позивача вважав, що  достатньо стягнути заборгованість частково,  стягнувши тіло кредиту   та частково прострочене тіло кредиту, яке суд вважав  помилково  неустойкою.

Судом  встановлено  та підтверджується   матеріалами справи, що  24.11.2009 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_7 укладено кредитний договір № 005-23000-241109 від 24.11.2009 року. Відповідно до п. 1.2. даного Договору позивач відкриває відповідачеві (за договором – Держатель) картковий рахунок НОМЕР_2 в національній валюті України – гривні випускає та надає платіжну картку, а також ПІН-код до картки, здійснює обслуговування на умовах, викладених в тарифному пакеті, що міститься в Додатку № 1 до Договору. Банк надає відповідачу кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії, що передбачена п.1.3. кредитного договору. Ліміт кредитної лінії розраховується банком самостійно.

Як вбачається із матеріалів  справи відповідач  ОСОБА_7   належним чином умови договору не виконувала,  порушила  умови  кредитного договору  , внаслідок  чого  утворилась заборгованість  станом на 18.04. 2011 року   в сумі 5483, 64 грн., однак позивач  не враховував розмір нарахованої  неустойки, тому просив  стягнути лише заборгованість в сумі 3883, 65 грн., що складається із 1242, 70 гривень  - тіла кредиту  та 2640 грн. 95 коп.   – простроченого тіла кредиту.

Підписуючи договір та заяву  - анкету на відкриття   карткового рахунку ОСОБА_7 засвідчила, що ознайомлена з тарифами банку   щодо ведення карткового  рахунку   та правилами користування нею.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України   зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору  та вимог ЦК України.

Відповідно до ст.  599  ЦК України встановлено , що зобов’язання  припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до  вимог ст. 625 ЦК України   боржник не звільняється від відповідальності за неможливість   виконання   ним грошового зобов ‘язання.     

Відповідач ОСОБА_7 не заперечувала проти наданих позивачем розрахунків заборгованості по кредитному  договору, а посилалась  лише на погіршення  свого матеріального становища, хворіла вона  та  тяжко  хворіла її  онука, тому не в змозі була здійснювати щомісячні платежі.      

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з’ясувавши зазначені обставини справи, що підтверджені доказами,  допустився помилки, стягнувши заборгованість частково в сумі  1864 грн. 05 коп.  та безпідставно відмовив  в  стягненні   решти суми 2019 грн. 60 коп.  – простроченої заборгованості по тілу кредиту.

Згідно наданих  в судовому засіданні  апеляційного суду ОСОБА_7  квитанцій про оплату  заборгованості  вбачається, що відповідач сплатила частково суму 1500 гривень 15.08. 2011 року та  364, 05 гривень 25.08. 2011 року, також нею сплачено судові витрати в сумі 171 гривня 25.08. 2011 року, стягнуті згідно рішення   суду  першої  інстанції.  

Враховуючи, що відповідач   частково сплатила  заборгованість   по кредитному договору після винесення рішення судом першої інстанції в сумі 1864, 05 грн., то колегія суддів   вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з врахуванням сплачених відповідачем  сум, різниця складає  2019 грн. 60 коп., які  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимоги позивача про стягнення судових витрат також не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем сплачено судовий збір та витрати на інформаційно – технічне забезпечення в сумі 171 грн.  25.08. 2011 року, що підтверджується наданими квитанціями у справі.

Враховуючи  вищевикладене, колегія суддів  вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі, так як при його ухваленні судом  допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є обов’язковою підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про часткове задоволення  позовних  вимог   позивача.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача  є обґрунтованою та підлягає до часткового задоволення, а рішення суду –  скасуванню  з ухваленням нового рішення про   часткове   задоволення  позовних   вимог.

Керуючись ст. ст.303,  304, 307, 309, 313,  314, 316,  319  ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

 Апеляційну скаргу  представника ПАТ «Дельта Банк»   ОСОБА_6 задовольнити  частково.

Рішення    Шполянського районного суду Черкаської області від 26 липня 2011 року  у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором   скасувати,  прийняти нове рішення .

Позов ПАТ «Дельта  Банк»   задовольнити частково.

Стягнути  з ОСОБА_7 на користь  ПАТ  «Дельта Банк» м. Київ, вул. Щорса, 36-б, р/р №26255903228916, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236 заборгованість по кредитному договору № 005-23000-241109 від 24.11.2009 року в сумі  2019 гривень 60 коп.

В задоволенні  решти вимог відмовити.

Рішення   набирає  законної сили з моменту  проголошення  та може бути оскаржено  в касаційному  порядку  до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду  цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий :

          Судді :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація