АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/2390/1055/12Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19, 24 Марцішевська О.М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Ювшин В. І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоЮвшина В.І.
суддівГончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретаріКривденко О.О.
позивача ОСОБА_6
представника позивача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування витрат, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 про відшкодування витрат, посилаючись на те, що він та його син ОСОБА_8 являються співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 29.12.2008 року в частках по Ѕ кожному. ОСОБА_8 не бере участі у витратах на ремонт квартири, оплаті житлово-комунальних послуг, відмовляється відшкодовувати ОСОБА_6 половину фактично понесених в 2009 році витрат на ремонт квартири в сумі 86845, 54 грн., оплату житлово-комунальних послуг за період з січня 2009 року по серпень 2011 року на суму 6596, 58 грн., придбання вітальні вартістю 3000 грн., газового котла «Житомир-М7» вартістю 2360 грн., металевих дверей вартістю 1550 грн., всього витрат на суму 100352,12 грн. Просив суд стягнути з ОСОБА_8 Ѕ частину даних витрат в розмірі 50176,06 грн. та судові витрати.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування витрат кошти в сумі 2273,22 грн., судові витрати в сумі 348 грн., а всього стягнуто 2621, 22 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням представник позивача ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси 07 лютого 2012 року, вважаючи що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним даним та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Заочне рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Частково задовільняючи позовні ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про відшкодування витрат на утримання спільної власності, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що підлягають до задоволення лише позовні вимоги в частині сплати іншим співвласником майна послуг за користування спільним майном (квартирою), а інші покращення спільного майна було проведено співвласником без узгодження з другим співвласником, а тому такі витрати на покращення спільного майна не підлягають до відшкодування.
Встановлено, що сторони являються співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 29.12.2008 року в частках по Ѕ кожному. Частки сторін в спільній власності не виділені і провести їх розподіл (виділ) не є можливим. Позивач, ОСОБА_6, один несе витрати на утримання квартири – оплату комунальних платежів та на протязі 2008-2011 років провів ремонт квартири.
Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном (ст. 360 ЦК України).
З наведеної норми вбачається, що в разі доведеності одним із співвласників понесення ним витрат на управління, утримання та збереження спільного майна, участь у чому (управлінні, утриманні, збереженні) пропорційно своїй частці зобов'язаний приймати інший співвласник, який ухиляється від свого обов'язку, особа, яка зазнала втрат, має право на їх відшкодування у передбаченому законом порядку. Зокрема, такими способами захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
При таких обставинах суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення 50% комунальних платежів, сплачених позивачем за утримання спільного майна – квартири.
Що стосується інших витрат, понесених позивачем на покращення спільної власності, то відповідно до ст. 358 ЦК України володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників.
Отже, у зв'язку з тим, що кожному учаснику спільної власності належить обмежене право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов'язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку щодо володіння, користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками. Так як позивач ОСОБА_6 не отримав згоди іншого співвласника відповідача ОСОБА_8 на покращення спільного майна, квартири, а здійснив даний ремонт на свій риск, то він не має права вимоги від іншого співвласника на відшкодування частини понесених ним витрат на ремонт квартири.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України. Згідно ст. 60 ч. 4 ЦПК України рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.
Апелянт ОСОБА_6 не надав належних та достовірних доказів того, що без проведення ремонту квартири було неможливо її використовувати за призначенням, а тому суд першої інстанції також прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.
Вірно встановивши факти і відповідно їм правовідносини, постановивши рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі наявних та наданих сторонами належних та допустимих доказів, суд першої інстанції ухвалив правильне та справедливе рішення.
Доводи апеляційної скарги ретельно перевірені судом апеляційної інстанції є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_7 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2012 року відхилити, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий :
Судді :