Справа № 11-629/07 р. Головуючий суду 1 інстанції
Категорія: ч. 2 ст. 307 Миронова О.В.
КК України. Доповідач апеляційного суду
Гулий В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого: Ржепецького О.П.
суддів: Тимошевського В.П., Гулого В.П.
при секретарі Брянській Г.Є.
за участю:
прокурора Буц Г.О.
засудженої ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляціями помічника прокурора Вознесенського району Миколаївської області, який приймав участь в справі, та засудженої ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 червня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженку с Ульянівка Новобузького району Миколаївської області раніше не судиму
засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України на 2 роки обмеження волі.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винною в тому що вона у невстановлений час, у невстановленої місці, з метою збуту незаконно придбала, зберігала макову солому та 12 січня 2007 року, близько 12 годин 10 хвилин, біля кафе "Яна" в с Дорошівка Вознесенського району незаконно збула за 2250 грн. макову солому, вагою у висушеному стані 2525 грам.
В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій
-2-
ОСОБА_1, вважає призначене покарання надто м'яким. Просить скасувати вирок суду та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд до того ж суду, обґрунтовуючи тим, що судом, при винесенні вироку, в недостатньому об'ємі враховано ступінь тяжкості злочину та не наведено мотиви застосування обставин, що пом'якшують покарання, які не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, але визнані судом такими.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 червня 2007 р. змінити та визначити їй покарання з застосуванням ст. 75 К України. Вважає призначене їй покарання занадто суворим. Зазначає, що суд не врахував, що вона з самого початку давала правдиві показання, надавала допомогу слідству з метою найшвидшого розслідування справи, вчинила злочин по причині важкого майнового становища, а також те що вона, після смерті чоловіка, залишилася одна з неповнолітнім сином, який є інвалідом II групи і потребує в активному лікуванні.
Інших апеляцій на вирок не подано.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1 та її захисника, адвоката ОСОБА_2, які просили задовольнити апеляцію засудженої та відхилити апеляцію прокурора, думку прокурора на підтримку апеляції поданої помічником прокурора Вознесенського району Миколаївської області, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції помічника прокурора Вознесенського району Миколаївської області та засудженої ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з таких підстав.
Вина засудженої ОСОБА_1 у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, у великих розмірах, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю доказів, які перевірені в судовому засіданні.
Вирок суду в цій частині, а також кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України не ким не оспорюється.
Щодо призначеного судом покарання, то колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду про застосування вимог ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_1 основного покарання за ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки цей висновок суд умотивував належним чином, зокрема послався на такі пом'якшуючи покарання обставини, як щире каяття засудженої, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, наявність на утриманні неповнолітньої дитини інваліда другої групи. Вказані обставини є такими, що
-3-
істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Суд обґрунтовано, як свідчать матеріали кримінальної справи, визнав обставиною, яка пом'якшує покарання - наявність у засудженої неповнолітньої дитини інваліда другої групи. Покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину (вчинення тяжкого злочину), особи винної та обставин, що пом'якшують покарання, а тому посилання прокурора, який приймав участь у розгляді справи, в апеляції на невірне застосування судом кримінального закону при призначенні покарання засудженій ОСОБА_1, є недостатньо аргументованим.
Твердження в апеляції прокурора, щодо неумотивованого визнання судом обставинами, що пом'якшують покарання, які не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України, а саме стан здоров'я засудженої, її позитивну характеристику, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, як видно з змісту вироку вказані обставини визнані судом не як такі, що пом'якшуть покарання, а як дані про особу винну.
Покарання засудженій ОСОБА_1 призначене у повній відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості злочину, даних про особу засуджену, обставин, які пом'якшують покарання, в тому числі й ті на які є посилання в апеляції засудженої.
З огляду на наведене, а також враховуючи кількість та вид наркотичних засобів, які засуджена незаконно збула, колегія суддів вважає неможливим виправлення засудженої без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Доводи в апеляції засудженої, щодо ненадання судом належної оцінки її щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, є безпідставними. Як видно з вироку суду, вказані засудженою обставини визнанні не тільки такими, що пом'якшують покарання, а і враховані при умотивуванні застосуванням ст. 69 КК України при призначенні засудженій більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за вчинений нею злочин (ч. 2 ст. 307 КК України).
Твердження засудженої в апеляції, щодо безпідставної конфіскації мопеда "Хонда", з посиланням на перебування його в заставі банку, є необгрунтованими. Виходячи з пояснень самої засудженої ОСОБА_1 в судовому засіданні, нею, 12 січня 2007 року, саме використовуючи мопед "Хонда", було доставлено, а потім і незаконно збуто за 2250 грн. макову солому, вагою у висушеному стані 2525 грам. Як видно з матеріалів кримінальної справи (а.с. 132), постановою слідчого Вознесенського МРВ УМВС визнано зазначений мопед знаряддям злочину. Кредитним договором від 5 грудня 2006 року (а.с. 136 - 137) підтверджується факт отримання засудженою в кредит грошових коштів, за які, виходячи з її показань,
-4-
було придбано мопед "Хонда". Доказів, які б свідчили про перебування вказаного мопеду під заставою, суду не надано. За наведених обставин, суд відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 та п. 9 ч. 1 ст. 324 КПК України конфіскував знаряддя злочину, що належить засудженій.
Враховуючи викладене колегія суддів підстав для скасування вироку, з направленням справи на новий судовий розгляд, а також підстав для звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції помічника прокурора Вознесенського району Миколаївської області, який приймав участь в справі, та засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 7 червня 2007 року відносно ОСОБА_1 - без зміни.