Справа № 11 -622/2007р. Головуючий 1 -ї інстанції
Категорія: ст. 186 ч.2 КК України судця Крутій Ю.П.
Доповідач апеляційної інстанції суддя Чернявський А.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області
у складі:
головуючого - Ржепецького О.П.,
суддів - Гребенюк В.І., Чернявського А.С.
з участю прокурора - Осипенко О.М.,
засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 07 червня 2007року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя м. Миколаєва, раніше судимого:
- 29.11.2006р. Ленінським районним
судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 309
КК України - до 1-го року
позбавлення волі, на підставі ст. 75
КК України звільненого від
відбуття покарання з покладенням
на нього обов'язків, передбачених
ст. 76 КК України, засуджено
- за ч. 2 ст. 186 КК України - до 4-х
років позбавлення волі;
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29.11.2006р. і остаточно визначено до відбуття 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
2
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок погашення матеріальної шкоди 735 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним в тому, що 15.03.2007р. близько 0300 години, він, за попередньою змовою з двома іншими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, будучи в стані алкогольно сп'яніння, маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, знаходячись в барі «Глобус-плюс», розташованому по вул. Космонавтів, 156 в м. Миколаєві, підсівши за столик до ОСОБА_2, стали наносити останньому удари руками й ногами в різні частини тіла та столом по спині, після чого заволоділи майном потерпілого на суму 2545 грн..
В результаті застосування фізичного насильства ОСОБА_2 були спричинені легкі тілесні ушкодження.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок районного суду, призначивши йому більш м'яке покарання, мотивуючи свою апеляцію щирим каяттям.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; засудженого ОСОБА_1, який просив пом'якшити покарання; думку прокурора, яка вважала, що апеляція задоволенню не підлягає; вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Так як апелянт не оскаржує своєї вини в інкримінованому йому злочині та правильності юридичної кваліфікації скоєного, то апеляція розглядається лише в межах призначеного покарання.
Санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох років, тобто, суд призначив ОСОБА_1 за скоєний злочин мінімальне покарання.
Так як новий злочин скоєно ОСОБА_1 в період іспитового строку, то суд обгрунтовано застосував вимоги ст.71 КК України при призначенні остаточного покарання.
Як вбачається з вироку суду, суд, при призначенні ОСОБА_1 покарання, врахував ті пом'якшуючі покарання обставини на які посилається апелянт.
Наведене свідчить про те, що покарання ОСОБА_1 призначено з врахуванням ступеню тяжкості скоєного, його особи, обставин що пом'якшують покарання, тобто, відповідно до вимог ст.65 КК України і підстав для його пом'якшення колегія суддів не знаходить.
З врахуванням викладеного, керуючись ст.365, ст.366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду міста Миколаєва від 7 червня 2007 року відносно .нього без змін.