ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                  

07.11.06                                                                                           Справа  № 5/128

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Онишкевича В.В. /головуючий/, Скрутовського П.Д., Слуки М.Г.

  Розглянувши апеляційну скаргу  Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення

на рішення господарського суду  Рівненської області від 09.06.2006р.

у справі №5/128  

За позовом  Суб”єкта підприємницької діяльності –приватного підприємця Германа Генадія Юхимовича, м.Рівне

До Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення, м.Рівне

Про стягнення 4650 грн. заборгованості

           За участю представників:

від позивача  Герман Г.Ю. - підприємець

від відповідача  Мазурок А.І. –предст.

      Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.06.2006р. у справі №5/128 за позовом Суб”єкта підприємницької діяльності –приватного підприємця Германа Генадія Юхимовича, м.Рівне, до Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення, м.Рівне, про стягнення 4650 грн. заборгованості по оплаті послуг арбітражного керуючого, вимоги позивача було задоволено в повному розмірі.

      Відповідач оскаржив прийняте судом першої інстанції рішення в апеляційну інстанцію, просить його скасувати з підстав, викладених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

      Представникам сторін, які брали участь у судовому засіданні, роз”яснено їх права та обов”язки передбачені ст.ст.20,22 ГПК України.

       Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 31.10.2006р. було змінено склад колегії суддів по розгляду даної апеляційної скарги, замість судді Зданкевича З.І. в склад колегії введено суддю Слуку М.Г.

       В судовому засіданні 31.10.2006р. оголошувалась перерва до 07.11.2006р. до 9-10 год.

       В процесі розгляду апеляційної скарги по суті, судом встановлено наступне:

       22.05.2006р. Приватний підприємець Герман Генадій Юхимович звернувся до місцевого господарського суду із позовною заявою про стягнення на підставі ст.3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення 4650 грн. заборгованості з оплати послуг арбітражного керуючого, обов”язки якого позивач виконував в період з 06.11.2002р. по 21.12.2004р. в процесі провадження господарським судом Рівненської області справи №9/14 про банкрутство ТзОВ  фірми “Агропаксервіс”.

       Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному розмірі в сумі 4650 грн. за період здійснення позивачем своїх повноважень арбітражного керуючого з 06.11.2002р. по 21.12.2004р.

       Як вбачається із матеріалів даної справи приватного підприємця Германа Генадія Юхимовича призначено ліквідатором ТзОВ фірми “Агропаксервіс” у відповідності до  постанови господарського суду Рівненської області від 06.11.2002р. по справі №9/14, з метою проведення аналізу та оцінки фінансово-господарського стану ТзОВ фірми “Агропаксервіс”, а після завершення ліквідаційної процедури зобов”язано ліквідатора –позивача по даній справі, подати господарському суду звіт та ліквідаційний баланс.

      Зборами кредиторів ТзОВ фірми “Автопаксервіс”, які відбулися 19.09.2002р.  було затверджено протокол №2, яким кредитори постановили розмір оплати послуг арбітражного керуючого, який визначили в сумі 186 грн. в місяць за рахунок відповідача у даній справі.  

      Ухвалою від 21.12.2004р. по справі №9/14 господарський суд Тернопільської області затвердив ліквідаційний баланс ТзОВ фірми “Агропаксервіс” та ухвалив ліквідувати юридичну особу -  ТзОВ фірму “Агропаксервіс” і відповідно припинено провадження по даній справі.

      Однак, із арбітражним керуючим Германом Г.Ю. відповідач по даній справі - Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення розрахунок за виконану ним роботу, як арбітражного керуючого, не провів, що послужило для позивача по справі звернутися до відповідача із претензією від 11.04.2006р., в якій він просив провести оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі 4650 грн.

       Зазначена претензія була залишена без задоволення, тому позивач по справі звернувся до господарського суду Рівненської області із позовною заявою, в якій просив стягнути зазначену вище суму в примусовому порядку із відповідача по справі.

       Судом першої інстанції, рішенням від 09.06.2006р. зазначена вимога позивача була задоволена в повному розмірі.

       Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення звернулася до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення посилаючись на те, що підприємець Герман Г.Ю. на протязі двох років не здійснював жодних своїх зобов”язань та не було представлено арбітражним керуючим звіту про оплату послуг.

        Крім того, відповідач у апеляційній скарзі звертає увагу на те, що позивачем пропущено 3-річний термін позовної давності за зверненням з даним позовом про стягнення заборгованості із оплати його праці в судовому порядку, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору не було враховано.

      Оцінивши наявні письмові докази у даній справі, оскаржуване рішення та заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну оскаржуваного рішення, з таких підстав:

       У відповідності до ст.3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з наступними змінами та доповненнями, арбітражний керуючий має право, зокрема, отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених зазначеним Законом. Зазначеною вище статтею передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв”язку з виконанням ним своїх обов”язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

       Оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується у розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

        Як уже зазначалось вище комітет кредиторів, в т.ч. відповідач по даній справі, протоколом №2  від 19.09.2002р. встановив розмір оплати послуг арбітражного керуючого, а саме, 186 грн. на місяць.

        В матеріалах справи відсутні докази того, що кредитором - Українською державною інноваційною компанією в особі Рівненського регіонального відділення вживалися заходи направлені на проведення оплати праці арбітражному керуючому –Герману Г.Ю., а також належні докази того, що позивач по справі №9/14 в процесі справи про банкрутство  ТзОВ фірми “Агропаксервіс” неналежним чином виконував свої професійні обов”язки, як арбітражного керуючого. Слід зазначити, що  лише суд, в процесі справи про банкрутство, своєю ухвалою може усунути арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов”язків, у випадку неналежного їх виконання.

       Крім того, скаржником не представлено суду рішення комітету кредиторів, яким би було затверджено порядок, умови та строки виплати оплати праці арбітражному керуючому, в даному випадку ПП Герману Г.Ю.

       Тому, враховуючи вищенаведену обставину, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ПП Герман Г.Ю. цілком підставно звернувся до місцевого господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача по справі заборгованості по оплаті його праці як арбітражного керуючого, оскільки в разі відсутності коштів на оплату праці ліквідатора –арбітражного керуючого та у випадку відсутності розробленого та затвердженого зборами кредиторів механізму відшкодування таких коштів та порядку і строків їх виплати, арбітражний керуючий має право на їх отримання в будь-який момент протягом виконання своїх повноважень в межах провадження у справі про банкрутство, і лише після припинення провадження у справі про банкрутство чи припинення повноважень арбітражного керуючого, у нього, в разі невиплати йому винагороди на оплату праці,  виникає право на позов про стягнення таких коштів в судовому порядку, про що зазначено у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

       Однак, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано вимоги ст.ст.256,257 ЦК України, у відповідності до яких позивачем було пропущено 3-х річний термін позовної давності за зверненням до суду за захистом свого порушеного права.

        У відповідності до вимог ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

       Як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 4650 грн. за період з 06.11.2002р. –дати призначення Германа Г.Ю. ліквідатором ТзОВ фірми “Агропаксервіс”, до 21.12.2004р. –дати припинення повноважень Германа Г.Ю. як ліквідатора.

      Однак, позовна заява подана до місцевого господарського суду відповідно до відмітки канцелярії суду про її прийняття 22.05.2006р., тобто поза межами встановленого Законом строку позовної давності.

      Тому, враховуючи вищенаведену обставину, заборгованість слід рахувати з 22.05.2003р. по 21.12.2004р., тобто 19 місяців.  Провівши розрахунок в судовому засіданні, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить –3534 грн. (186 грн. х 19 міс. = 3534 грн.), яка і підлягає до стягнення з Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення.

      З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та часткову зміну оскаржуваного рішення.

      Керуючись ст.ст.91, 101-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :          

      1.Апеляційну скаргу задоволити частково.

     2.Рішення господарського суду Рівненської області від 09.06.2006р. по справі №5/128 частково змінити, виклавши його в такій редакції:

“Позов задоволити частково. Стягнути з  Української державної інноваційної компанії в особі Рівненського регіонального відділення, м.Рівне, на користь Приватного підприємця Германа Генадія Юхимовича, м.Рівне, 3535 грн. заборгованості”.

       3.Судові витрати по справі стягнути пропорційно задоволеній сумі позову.

          Матеріали справи №5/128 повернути в господарський суд  Рівненської області.

               Головуючий  суддя                                                  В.В. Онишкевич

                                       суддя                                                          М.Г. Слука

                                       суддя                                                          П.Д. Скрутовський