Олевський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-652/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 10 лютого 2012 року                                                                м. Олевськ

 Олевський районний суд Житомирської області в складі :

                          головуючого судді                Ковальчука М.В.

                                   при секретарі                 Дворак         Г.П.

                                з участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу  за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Олевської райдержадміністрації про поновлення строку звернення до суду, поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, скасування наказів , зобов’язання нарахувати доплату до заробітної плати за сумлінну працю та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, який уточнила в судовому засіданні і просить суд поновити строк звернення до суду, поновити її на посаді директора Перганської загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня, скасувати наказ відділу освіти Олевської районної державної адміністрації Житомирської області № 216-к від 31.10.2011 року, скасувати наказ № 260 від 07.10.2011 року про проведення відрахування із заробітної плати директора Перганської ЗОНІ І-ІІ ст. Волинець Катерини Василівни за 1 день прогулу (06.10.2011 р.), зобов'язати відділ освіти Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, зобов'язати відділ освіти Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати за сумлінну працю за 2010 рік, та  стягнути з відділу освіти Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію моральної шкоди в сумі 20000,00 гривень.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що  посадові обов'язки нею виконувались належним чином і наказ про звільнення є незаконним, порушує її трудові права і вона змушена звернутися в суд за захистом своїх порушених прав.

Крім того, приймаючи рішення про звільнення не врахований позивачки  багаторічний стаж роботи без зауважень та дисциплінарних стягнень, а також не враховано, що вона є мешканкою села та має зобов'язання перед сільською громадою стосовно черговості випасу домашньої худоби, що питання надання їй одного дня, в рахунок відпустки погоджувалось письмово з відповідачем.

Також протягом 2010-2011 року позивачці не була нарахована та сплачена доплата за сумлінну працю в зв'язку з накладеними дисциплінарними стягненнями у 2010 році, які були скасовані рішенням суду.

В судовому засіданні позивачка вимоги позовної заяви підтримала і просить суд задовольнити її позов.

Представник відповідача відносно позову заперечує, оскільки відповідачка допустила прогул без поважних причин 06 жовтня 2011 року і її було звільнено, відповідно до трудового законодавства. Доплата за сумлінну працю за 2010 рік не була виплачена у зв’язку з тим, що рішення Олевського районного суду не набрало законної сили і в позивачки рахувались дисциплінарні стягнення у виді доган.

Суд, в судовому засіданні заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає , що даний позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно,  своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або  уповноваженого  ним органу,  додержувати  трудової  і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  у випадку прогулу, в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин.

          Встановлено, що позивачка знаходиться у трудових відносинах з відповідачем з 1982 року. 01.09.2005 року переведена наказом №107-к від 30.08.2005 року на посаду директора Перганської загальноосвітньої школи 1-2 ступеня.

В ході  розгляду справи встановлено, що 06 жовтня  2011 року  з 9-00 до 17.00  години позивачка була відсутня на роботі, про що свідчать акти про відсутність позивачки на робочому місті та доповідна ( а.с. 28, 30, 31).    

31.10.2011 року відділ освіти Олевської районної державної адміністрації Житомирської області (далі відповідач) за підписом начальника ОСОБА_2 видав наказ № 216-к, яким звільнено позивачку з посади директора Перганської загальноосвітньої школи 1-2 ступеня, відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України, за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Так згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України   доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.  Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підтвердження того, що позивачка була присутня на роботі , будь яких фактичних даних не наведено , належних доказів не надано, крім того нею визнано, що 06  жовтня 2011 року вона була відсутня на роботі.

         Вирішуючи питання про звільнення позивачки , відповідач  додержався вимог ст. 149 КЗпП України. Позивачка будь яких даних, які б заслуговували на увагу не навела і взагалі відмовилась надавати будь які пояснення, що стверджується актом (а.с.31) .  

З огляду вищенаведеного суд знаходить доведеним, що позивачка  самовільно, без отримання згоди начальника відділу освіти Олевської райдержадміністрації  6 жовтня 2011 року з 9-00 до 17-00 годин була відсутня на роботі  більше трьох годин протягом робочого дня, без поважних причин.

Судом не приймаються до уваги доводи позивачки щодо питання надання їй одного дня в рахунок відпустки погоджувалось письмово з відповідачем, оскільки позивачка в судовому засіданні не надала переконливих доказів, крім особистих пояснень.

Крім того, суд не бере до уваги і той факт, що позивачка є мешканкою села та має зобов'язання перед сільською громадою стосовно черговості випасу домашньої худоби, оскільки ці обставини не є поважними, тому що, відповідно до ч.2 ст. 84 КЗпП України, за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватись відпустка без збереження заробітної плати на термін , обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Суд не вважає, що наказ № 260 відповідача від 07 жовтня 2011 року є дисциплінарним стягненням, за яким зобов’язано головного бухгалтера відділу освіти ОСОБА_3 провести відрахування із заробітної плати директора Перганської ЗОН І III ступенів ОСОБА_1 за 1 день прогулу (06.10.2011 р.), оскільки,  відповідно до п.5,2 посадової інструкції директора школи, передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, директор несе дисциплінарну відповідальність у порядку , визначену трудовим законодавством, а ст. 147 КЗпП України передбачає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : догана або звільнення.

Крім того, суд вважає надуманими підставами позову той факт, що звільнення позивачки мало бути погоджено з  Олевською районною радою, оскільки  Законом України «Про освіту», Законом України «Про загальну середню освіту»та Законом України «Про місцеве самоврядування»не передбачено такого погодження.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

В судовому засіданні позивачка суду пояснила, що вона не є членом профспілкової організації, що підтвердила і представник відповідача, тому  рішення про надання попередньої згоди виборного органу відносно позивачки профспілковою організацією відділу освіти не приймалось.

          Суд вважає, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди також не підлягає до задоволення, оскільки позивачка відшкодування моральної шкоди пов’язує із незаконними звільнення.

          До задоволення підлягає вимога про  зобов'язання відділу освіти Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 доплату до заробітної плати за сумлінну працю за 2010 рік, оскільки, відповідно до ст. 57 Закону  України  «Про освіту», передбачена щорічна  грошова  винагорода  за  сумлінну  працю  та зразкове  виконання  службових  обов’язків.

          Рішенням Олевського районного суду від 15 квітня 2011 року, яке засилене рішенням Апеляційного суду Житомирської області 14 липня 20011 року, зобов’язано скасувати наказ № 208 від 08.10.2010 року про винесення позивачці догани, тому суд вважає відмову відповідача від 15 листопада 2011 року та від 15 грудня 2011 року (а.с.12,16) необґрунтованою , що у 2010 році доплата за сумлінну працю не була нарахована у зв’язку з тим, що на позивачку було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани згідно наказу по відділу освіти.  

На підставі наведеного та керуючись вимогами  ст.ст.10,15,60,212-215,217,209 ЦПК України , ст. п.4 ст.40 КЗпП України ,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов’язати відділ освіти Олевської райдержадміністрації нарахувати та виплати ОСОБА_1 доплату до заробітної плати за сумлінну працю за 2010 рік, в решті позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути з відділу освіти Олевської райдержадміністрації судовий збір в розмірі 107.30 грн. на  рр 31215206700460, ОСОБА_3 37937308,  Банк отримувача  ГУ ДКУ в Житомирській області,  МФО банку  811039, ОСОБА_3 класифікації доходів бюджету 220300001.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 14 лютого 2012 року.           

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_4