ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
18.10.06 Справа № 7/83-4А
Львівський апеляційний господарський суд у м. Львові в складі колегі:
Головуючого –судді – Г.І.Мельник
Суддів - Д.Ф.Новосад
О.В.Михалюк
при секретарі: Попко Р.
розглянувши апеляційну скаргу ПП «Європацукор»від 26.06.06р. №598
на постанову господарського суду Волинської області від 5.06.2006 року
у справі №7/83-4А
за позовом ПП «Європацукор», смт. Іваничі Волинської області
до відповідача 1 Ягодинської митниці, ст. Ягодин
до відповідача 2 відділення Державного казначейства у Любомльському районі
про визнання недійсними талонів відмови у пропуску на митну територію та зобов’язання вчинити дії
за участю представників:
від позивача: Мандзик П.І., Колєсов М.Г.
від відповідача 1: Загорська С.М., Жуков М.П., Юрчук І.Є., Воробей Л.Є.
від відповідача 2: Зізюкіна Ю.Л.
В ході судового засідання представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України роз’яснено, заперечення щодо складу суду не поступило.
Встановив: постановою господарського суду Волинської області (суддя Шум М.С.) від 5.06.2006 року у справі №7/83-4А відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Позивач з постановленим рішенням не погоджується, подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Волинської області від 5.06.2006 року скасувати, та прийняти нову постанову, якою задоволити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Покликається, що до ввезеного ним товару (цукрових буряків) не може бути застосовано митний режим переробки, оскільки між суб’єктами ЗЕД укладено договір купівлі-продажу, а не договір про переробку сировини на давальницьких умовах. Покликається, що судом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості товарів. А також вважає, що товар неохідно було розмитнювати за ціною угоди, оскільки ним було подано всі необхідні для цієї процедури документи. Також зазначає, що митниця була непослідовною у визначенні митної вартості, оскільки спочатку митна вартість була визначена в розмірі 50 доларів США, а згодом 38 доларів США.
Відповідач 1 у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити постанову місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення вважаючи, що місцевим господарським судом не було порушено матеріальних та процесуальних норм. Крім цього зазначає, що даний товар повинен бути оформлений в режимі переробки згідно ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»і повинен бути вивезений з території України як давальницька сировина. Покликається, що відповідно до ст. 229 МК України митний режим переробки завершується вивезенням за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту, тому продукти переробки перебувають під митним контролем аж до їх вивезення. Щодо визначення митної вартості, то зазначає, що митний орган самостійно визначає митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості. Покликається, що заявлена позивачем вартість цукрового буряка становила 10 доларів США, хоча залізничні транспортні витрати становили 23 долари США без вартості буряка.
Відповідач 2 у запереченні на апеляційну скаргу зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку взаємодії та обміну інформацією між органами Державного казначейства України і органами Державної митної служби України у процесі казаначейського обслуговування державного бюджету за доходами, що контролюються митними органами, митниця перераховує податки і збори з депозитних рахунків на рахунки з обліку доходів державного бюджету, які відкриті в територіальних органах Державного казначейства, в яких вони обслуговуються. У відділенні Державного казначейства у Любомльському районі відсутні дані про сплату платежів ПП «Європацукор»до Державного бюджету, а тому вважає, що немає підстав для визнання даного позову.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошувалася перерва з 18.09.05р. на 25.09.06р., 16.10.06р. та на 18.10.06р.
18.09.06р. представником відповідача 1 заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача прокуратуру Волинської області на підставі п. 2 ст. 60 КАС України, проте колегією відмовлено в задоволенні клопотання з підстав невідповідності такого вимогам діючого законодавства.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Волинської області від 5.06.2006 року не базується на повному та всебічному з’ясуванні всіх доказів у справі, а тому її слід скасувати; апеляційну скаргу задоволити частково, адміністративний позов задоволити частково.
При цьому колегія виходила з наступного:
ПП «Європацукор» згідно зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу цукрового буряка від 19.09.2005 року №19/2, від 18.10.2005 №18/10/2005 з ЗАТ «Агрогімас»(Литва); 19.10.2005 №19/10/2005 з виробничо-торговим підприємством «Вібар»(Польща); від 02.11.2005 № 22/11/05 з ЗАТ «Сувалкійос Агроцентрас»(Литва) за період з 02.11.2005 року по 09.12.2005 року було ввезено на територію України цукрові буряки в обсязі 21 700,71 тонн. Товар заявлявся до митного оформлення на умовах DAF-кордон України, тобто включав транспортні витрати до кордону України.
ПП "Європацукор" були подані до митного оформлення 01.11.2005р. ВМД №205000005/5/002377 та №205000005/5/002378 та 22.11.2005р. №205000005/5/002582, митна вартість цукрових буряків була заявлена декларантом у розмірі 10; 14,5 та 30 доларів США за 1 т. товару відповідно.
Проведення митного оформлення та митних процедур щодо цукрових буряків по вищевказаних контрактах здійснювалося Ягодинською митницею в митному режимі «Імпорт»(ІМ-40) - з 02.11.2005 року до 17.11.2005 року, а з 28.11.2005 року по 09.12.2005 році в митному режимі „Переробка на митній території України (ІМ-51). Сплата передбачених законодавством податків і зборів була здійснена ПП „Європацукор" у повному обсязі.
Відмова Ягодинської митниці у пропуску на митну територію цукрових буряків у митному режимі „Імпорт" та вимога застосування ПП „Європацукор" під час ввезення цукрових буряків митного режиму „Переробка на митній території України„ підтверджується талонами відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.2005, №205000005/5/002655 від 28.11.2005, №205000005/5/002656 від 28.11.2005; листами Ягодинської митниці №17/1608034 від 18.11.2005 року; №17/8177 від 24.11.2005; листами Дежмитслужби України №11/1-10/14634 - ЕП від 17.11.2005 року, №11/2-10/14851-ЕП від 23.11.2005 року.
Відмова мотивована тим, що позивач в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»не подав підтверджуючих документів подальшого вивезення готової продукції, яка утворюється внаслідок переробки буряків, у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України.
Згідно п. 16 ст. 1 МК України митний режим - сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.
Відповідно до ст. 188 Кодексу імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.
Відповідно до ст. 229 Митного кодексу України переробка на митній території України - це митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.
Законом України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»регулюються правовідносини, що виникають у діяльності, пов"язаній з виробництвом, імпортом, експортом, реалізацією цукру. Відповідно до п.11 ст.З цього Закону виробництво цукру в Україні з імпортної сировини допускається виключно за умови подальшого вивезення готової продукції у повному обсязі за межі України в терміни, передбачені законодавством України.
Таким чином, законодавством України встановлено обов"язок вивезти цукор, вироблений з ввезеного цукрового буряку, з території України і відповідно обов'язок уповноважених державних органів здійснювати за цим контроль, але законодавством не встановлений термін вивезення такого цукру.
Митні органи на підставі ст. 232 МКУ не уповноважені встановлювати такий термін, оскільки цей термін на підставі п.11 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру»встановлюється виключно актами законодавства України.
Таким чином, жодної нормативної заборони щодо ввезення цукрового буряка на митну територію України не встановлено, а єдине законодавче обмеження стосується не цукрового буряка, а цукру, виробленого з імпортної сировини, оскільки він підлягає вивезенню за межі території України, в терміни передбачені законодавством.
В силу п.п.2.2. та 2.3. Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, для отримання дозволу на розміщення товарів у режимі переробки підприємство подає митному органу за місцем державної реєстрації підприємства письмову заяву разом з зовнішньоекономічним договором про переробку товарів, який, зокрема, містить відомості про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки, конкретний обсяг робіт і строк їх виконання, та додатком до договору про переробку товарів, у якому наводиться технологічна схема переробки, шо відображає всі основні етапи переробки й процес перетворення товарів, розміщених у режим переробки, у продукти переробки, а також кількісні показники товарів, розміщених у режимі переробки, та інших товарів, що витрачаються підприємством на здійснення операцій щодо переробки, на кожному етапі переробки з обґрунтуванням виробничих утрат товарів, утрат виконавця переробки на кожному її етапі.
Як вбачається із наявних у справі матеріалів, ввезення цукрового буряка здійснювалося позивачем не на підставі договору про переробку давальницької сировини, а на підставі зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу цукрового буряка від 19.09.2005 року №19/2, від 18.10.2005 №18/10/2005 з ЗАТ «Агрогімас»(Литва); 19.10.2005 №19/10/2005 з виробничо-торговим підприємством «Вібар»(Польща); від 02.11.2005 № 22/11/05 з ЗАТ «Сувалкійос Агроцентрас»(Литва), які і були надані митному органу при поданні документів на розмитнення ввезеного товару в митному режимі «Імпорт», тому ці договори не можуть бути підставою для оформлення товару в митному режимі «переробка на митній території України», оскільки не передбачають обов’язкового здійснення переробки цього товару на інший. Крім того, зміна митного режиму в даному випадку призводить до зміни характеру та умов раніше укладених зовнішньоекономічних договорів.
За таких обставин колегія прийшла до висновку, що умови ввезення цукрового буряку в Україну за договорами купівлі-продажу не підпадають під ознаки митного режиму «переробка на митній території України». Даний висновок суду підтверджується також діями Ягодинської митниці: відповідно до вище перелічених зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу цукрового буряка митне оформлення товару з 2.11.05р. по 17.11.05р. митницею здійснювалось в митному режимі «Імпорт», що підтверджується вантажно-митними деклараціями: ВМД від 2.11.05р. №2386, ВМД від 2.11.05р. №2387, ВМД від 4.11.05р. №2419, ВМД від 4.11.05р. №2420, ВМД від 9.11.05р. №2468, ВМД від 9.11.05р. №2469, ВМД від 10.11.05р. №2478, ВМД від 11.11.05р. №2492, ВМД від 15.11.05р. №2526. Так було здійснено розмитнення 3 050,85 тон цукрових буряків.
У відповідності до п. 8 Постанови КМУ «Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру»від 2 червня 2000 р. N 868 контроль за виконанням умов виробництва та реалізації цукру, шо встановлені Законом України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», покладено на Міністерство аграрної політики, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції, Державну інспекцію з контролю за цінами, Державну податкову адміністрацію (в межах її компетенції), Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації. Даний перелік контролюючих органів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає, а тому невключення до такого переліку митних органів означає відсутність у них повноважень здійснювати контроль щодо виробництва і реалізації цукру на території України.
За таких обставин, оформлення цукрового буряку, який ввозився на митну територію України в митному режимі «Імпорт», як товар, а не як сировина для подальшої переробки, не порушує вимог чинного законодавства, а тому дії митниці щодо відмови у розмитненні товарів в режимі «Імпорт», а також прийняття талонів відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.2005, №205000005/5/002655 від 28.11.2005, №205000005/5/002656 від 28.11.2005 є неправомірними.
Другою підствою відмови в митному оформленні товару зазначено несплату належних митних платежів, що підтверджується Довідками про визначення митної вартості №9/23-5826 від 01.11.2005р., №9/23-5827 від 01.11.2005р., №9/23-6126 від 09.11.2005р., №9/23-6127 від 09.11.2005р., №9/23-6613 від 22.11.2005р., №9/23-6890 від 29.11.2005р., вантажно-митними деклараціями, листом ПП „Європацукор" № 1160 від 04.11.2005 року, Листом Ягодинської митниці № 9/21-8603 від 13.12.2005 року.
Як зазначалося вище митна вартість цукрових буряків була заявлена декларантом у розмірі 10; 14,5 та 30 доларів США за 1 тонну товару у відповідності до контрактів. Проте, Ягодинською митницею заявлену митну вартість визнано не було, в митному оформленні товару було відмовлено. В листі роз’ясненні №9/21-8603 від 13.12.05р. відповідач 1 вважає підставами невизнання заявленої митної вартості цукрового буряка, невідповідність її мінімальній ціні на цукрові буряки, встановлені п. 2 Постанови КМУ від 13.04.05р. №289, а саме в розмірі 141,67 грн. та заниження декларантом транспортних витрат. А тому, для визначення митної вартості було застосовано метод 6 (резервний метод) і на підставі ЦБД ДМСУ, митну вартість цукрових буряків було визначено в розмірі 50 доларів за 1 тонну. В результаті цього позивачем було сплачено 4 828,59 грн. митного збору, 482 854,95грн. - мито на товари, що ввозяться на територію України, 579 425,11 грн. податку на додану вартість, всього 1 067 108,65 грн.
Відповідно до 259 МКУ митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 262 МКУ визначено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України, шляхом подання декларації митної вартості.
Згідно ст. 265 МК України (чинної на момент ввезення товару) у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Згідно п. 6 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України (затв. Постановою КМУ №1375 від 28.08.03р.), лише у разі відсутності підтвердних документів або наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої митної вартості товарів митні органи відповідно до Митного кодексу України визначають митну вартість самостійно на підставі ціни на ідентичні чи подібні (аналогічні) товари. Однак, згідно матеріалів справи встановлено, що декларування зазначеної позивачем митної вартості товару було здійснено на підставі документів, необхідних для декларування і жодних додаткових доказів митниця не вимагала.
Слід також врахувати, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). (ст. 273 Кодексу).
При цьому, колегія дійшла висновку, що відповідачем порушено вимоги ст. 266 МК України, в якій зазначено, що якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Якщо митна вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, або митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані, митна вартість оцінюваних товарів визначається з урахуванням світової практики. (ст. 273 МК України).
Доказів послідовного застосуваня методів визначення митної вартості товарів, або доцільності застосування чи незастосування інших методів, відповідачем представлено не було.
ПП «Європацукор»для визначення митної вартості товару за методом 1, тобто за ціною угоди, було подано всі необхідні документи, а саме: договори купівлі - продажу цукрового буряка від 19.09.2005 року № 19/2,від 18.10.2005 № 18/10/2005 з ЗАТ «Агрогімас» (Литва); від 19.10.2005 № 19/10/2005 з виробничо-торговим підприємством «Вібар»(Польща); 02.11.2005 № 22/11/05 з ЗАТ «Сувалкійос Агроцентрас»(Литва), пропозиції на укладення Договорів, рахунки –фактури, сертифікати походження товару, посвідчення ваги та якості та інші документи.
Враховуючи, що цукровий буряк згідно зовнішньоекономічних договорів ввозився на умовах DAF-кордон України (витрати по траспортуванню до кордону несе продавець), тобто на момент прибуття товару до митного кордону України, позивач не поніс жодних додаткових витрат, які б могли вплинути на фактичну вартість, а в подальшому на митну вартість товару, суд вважає правомірним застосування декларантом методу 1 визначення митної вартості за ціною угоди. При цьому, в матеріалах справи наявна довідка з Волинського головного управління «Приватбанк», в якій підтверджено суми та рух коштів по оплаті іноземним контрагентам за поставку цукрових буряків згідно укладених договорів. (а.с. 228).
Крім цього, згідно ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» квота поставки цукру на внутрішній ринок (квота "А") - максимальна кількість цукру для поставки на внутрішній ринок з 1 вересня поточного року до 1 вересня наступного року для задоволення внутрішніх потреб; квота поставки цукру за міжнародними договорами (квота "В") - кількість цукру для поставки за межі України за міжнародними договорами та поповнення, в разі необхідності, квоти "А".
Таким чином, цукровий буряк квоти «А», це буряк виключно українською походження (вирощений на теренах України), з якого виробляється цукор для реалізації на внутрішньому ринку України.
Згідно договорів, ВМД, рахунків фактур, довідок про митну вартість, сертифікатів походження, посвідчень ваги та якості цукрових буряків, ввезений позивачем цукровий буряк мав походження Польщі та Литви.
Враховуючи вищевказане, а також положення ст.273 Митного Кодексу України, мінімальна ціна на цукровий буряк квоти «А»(товару українського походження) не може використовуватись для визначення за резервним методом митної вартості цукрового буряка іноземного походження ввезеного ПП. «Європацукор»згідно зовнішньоекономічних договорів.
Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2000р. №868 стосується цукрових буряків, які поставлятимуться тільки для виробництва цукру. Проте з них можна виробляти мелясу, жом та використовувати їх як корм для тварин і у таких випадках мінімальна ціна на буряк українським законодавством взагалі не обмежується, що додатково підтверджує неправомірність застосування мінімальної ціни згідно Постанови для цукрових буряків іноземного походження.
Враховуючи наведене колегія зазначає, що Ягодинська митниця визначаючи митну вартість товару, що ввозився ПП «Європацукор»на митну територію України, повинна керуватись приписами ст.ст. 266-273 МК України.
Таким чином, з вище зазначених доказів вбачається, що позивачем подано всі необхідні докази для підтвердження митної вартості, за якою повинен застосовуватись метод визначення вартості за ціною угоди по імпортованому товару. Тому, суд дійшов до висновку, що позивача було змушено здійснити митне оформлення товару за визначеною вартістю за резервним методом відповідачем 1.
Таким чином суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Ягодинської митниці щодо видачі талонів відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.05р., №205000005/5/002655 від 28.11.05р., №205000005/5/002656 від 28.11.05р. та визнати нечинними ці талони відмови та зобов’язати Ягодинську митницю змінити митний режим з «переробка на митній території України»(Ім-51) на «Імпорт»(Ім-40) щодо цукрових буряків, ввезених ПП «Європацукор»по контрактах №18/10/2005 від 18.10.05р. та 19.09.2005 року №19/2, укладеного з ЗАТ «Агрогімас»(Литва), №19/10/2005 від 19.10.2005р. укладеного з виробничо-торговим підприємством «Вібар»(Польща); №22/11/05 від 02.11.2005 з ЗАТ «Сувалкійос Агроцентрас»(Литва). А також до задоволення підлягають позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Ягодинської митниці по відмові у застосуванні основного методу визначення митної вартості та по застосуванню резервного методу визначення митної вартості товару, ввезених позивачем по вказаних контрактах та розмитнених у період з 28.11.05р. до 9.12.05р.
Внаслідок неправомірних дій по необгрунтованому встановленню завищеного розміру митної вартості товарів позивачем проведено надміру сплачених платежів:
- по коду 010 «митний збір»в сумі 4 828,59 грн.;
- по коду 020 «мито на товари»в сумі 482 854,95 грн.;
- по коду 028 «податок на додану вартість» в сумі 579 425,11 грн.
А всього на загальну суму 1 067 108,65 грн.
Факт сплати цих платежів стверджено матеріалами справи та не заперечується представниками сторін в судових засіданнях. А тому колегія вважає підставними вимоги про повернення цієї суми позивачу з Державного бюджету України, шляхом зарахування цієї суми в рахунок майбутніх платежів, як просить позивач.
Оцінюючи доводи відповідача 2 суд приймає до уваги той факт, що на підставі п. 1.2 Порядку перерхування до Державного бюджету митних платежів та інших податків і зборів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (затв. Наказом Державного казначейства України та ДМСУ від 31.07.2002р. №149/416) митні платежі та інші податки ізбори, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, не пізніше наступного робочого дня після дати повного митного оформлення вантажної митної декларації перераховується митними органами на рахунки, відкриті у відповідних територіальних управліннях Державного казначейства в розрізі митних органів. Тобто, такі перерахування коштів на рахунки Державного бюджету України здійснюються загальною сумою без зазначення конкретного платника.
З урахуванням цього, а також вимог п. 1.3 Порядку повернення платником помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), визначеного в Наказі Державного казначейства України від 10.12.02р. (зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 25.12.02р. за №100/7288), суд вважає обгрунтованою вимогу позивача про повернення надміру стягнених митних платежів, які на вимогу позивача слід зарахувати у рахунок майбутніх платежів.
Враховуючи задоволення позову, згідно вимог ст. 94 КАС України судові витрати у виді судового збору в сумі 1703,40 грн. здійснені позивачем і документально підтверджені, слід присудити позивачу з Державного бюджету України.
Поряд з цим колегія вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення оплати витрат позивача на правову допомогу слід відмовити.
Аналізом доказів у справі встановлено, що згідно платіжного доручення №699 від 17.05.06р. по договору про надання адвокатських послуг №728/2006 від 20.03.06р. позивачем оплачено 50 000 грн. Однак, в матеріалах справи відсутні акти приймання позивачем наданих послуг «Адвокатською фірмою «Паритет», інші розрахунково-облікові документи, що підтверджують надання адвокатських послуг власне по справі №7/83-4А, а як вбачається з матеріалів даної справи, вирішення спору було предметом дослідження і в господарському суді м. Києва і в Київському апеляційному господарському суді (справа №32/2). А таким чином колегія вважає, що документальними доказами у справі понесення позивачем витрат по наданню адвокатських послуг власне у цій справі у розмірі 50 000 грн. не доказано.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що постанова господарського суду Волинської області не відповідає матеріалам справи та не ґрунтується на чинному законодавстві, а тому її слід скасувати, позовні вимоги задоволити частково.
Керуючись ст. ст. 86, 185, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу задоволити чатсково.
2.Постанову господарського суду Волинської області від 5.06.2006 року по справі за №7/83-4А скасувати.
3.Адміністративний позов задоволити частково: визнати протиправними дії Ягодинської митниці щодо видачі талонів відмови у пропуску на митну територію чи митному оформленні товарів та інших предметів №205000005/5/002578 від 21.11.05р, №205000005/5/002655 від 28.11.05р., №205000005/5/002656 від 28.11.05р. та визнати нечинними ці талони відмови; зобов’язати Ягодинську митницю змінити митний режим «переробка на митній території України»(Ім-51) на «Імпорт»(Ім-40) щодо цукрових буряків, ввезених ПП «Європацукор»по контракту №18/10/2005 від 18.10.05р., укладеного із ЗАТ «Агрогімакс»(Литва), по контракту №19/10/2005 від 19.10.05р., укладеного з виробничо-торговим підприємством «Вібар»(Польща), по контракту №22/11/05 від 2.11.05р., укладеного із ЗАТ «Сувалкійос Агроцентрас»(Литва); визнати протиправними дії Ягодинської митниці щодо відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості та по застосуванню резервного методу визначення митної вартості цукрових буряків, ввезених позивачем по вказаних контрактах та розмитнених у період з 28.11.05р. до 9.12.05р.
Повернути ПП «Європацукор»з Державного бюджету України сплачені митні платежі в сумі 1 067 108,65 грн. шляхом зарахування цієї суми в рахунок майбутніх платежів.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Європацукор»1703,40 грн. судового збору.
4.В решті позовних вимог відмовити.
5.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.
6.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий–суддя Г.І.Мельник
Судді Д.Ф.Новосад
О.В.Михалюк