Олевський районний суд Житомирської області    

                            Справа № 2-532/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 23 березня 2012 року                                                                м. Олевськ

                            Олевський районний суд Житомирської області в складі:                            

                                         головуючого судді      Стратович  О.В.

                                                  при секретарі      Корнейчук  О.В.

                                                         з участю:

                                                       позивачки      ОСОБА_1

                                                   відповідачів:      ОСОБА_2

                                                                               ОСОБА_3

                                                                               ОСОБА_4

          представника відповідача ОСОБА_2      ОСОБА_5.

     представника органу опіки і піклування      ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олевську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирське Регіональне Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи:  Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Олевського РВ УМВС України в Житомирській області про звернення стягнення на предмет іпотеки ; зустрічну позовну заяву за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини, сина: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирське Регіональне Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи - Органу опіки та піклування  Олевської  міської  ради Житомирської області про визнання недійсним договору іпотеки,

                                                      В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_8 акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирського Регіонального Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»(далі ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи:  Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Олевського РВ УМВС України в Житомирській області в якому просить суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ZRMWGA 00004403 від 12.06.2008 року, в розміри 79677.62 грн., - звернути стягнення на предмет іпотеки: трьох кімнатну квартиру, загальною площею 69.74 кв.м., яка розташована за адресою: м.Олевськ вул. Свято-Миколаївська , буд. 87 «а»АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу зазначеної квартири, виселити всіх громадян, які зареєстровані і проживають у вказаній квартирі, яка розташована за адресою: м. Олевськ  вул. Свято-Миколаївська, буд. 87 «а»АДРЕСА_1, із зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Олевського РВ УМВС України в Житомирській області та стягнути в солідарному порядку з відповідачів понесені судові витрати при зверненні до суду в сумі 925.28 грн., свої позовні вимоги мотивуючи тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, 12.06.2008 року було укладено кредитний договір № ZRMWGA 00004403, відповідно до якого Банк зобов’язався  надати ОСОБА_2, кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розміри 58650.00 грн., з кінцевим терміном повернення коштів 13.06.2018 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором Банк і ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, 12.06.2008 року уклали договір іпотеки № ZRMWGA 00004403, відповідно до п.п.33.3 договору іпотеки відповідачі надали  в іпотеку нерухоме майно, а саме: трьох кімнатну квартиру, загальною площею 69.74 м.кв., яка розташована за адресою: м. Олевськ  вул. Свято-Миколаївська  буд. 87 «а » АДРЕСА_2. Квартира належить ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, на праві приватної власності, відповідно до свідоцтва про право власності № 222 виданого 06.04.1994 року Олевською селищною Радою Житомирської області. Свої зобов’язання за кредитним договором Банк виконав в повному обсязі , надавши ОСОБА_2, кредит в розміри 58650.00 грн. В порушення умов кредитного договору ОСОБА_2, свої  зобов’язання виконав частково і  у  зв’язку  з чим  Банк  змушений  був  звернутися  до суду  з  зазначеним  позовом .

          Позивачка ОСОБА_1, звернулася до суду  з  позовом , в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  до ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: Органу опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області у якому просить суд визнати договір іпотеки № ZRMWGA 00004403, укладений 12.06.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирського Регіонального Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідченого і зареєстрованого приватним нотаріусом Олевського районного нотаріального округу Житомирської області, в реєстрі № 2405, предметом якого є трьох кімнатна квартира, загальною площею 69.74 м.кв., яка розташована за адресою: м.Олевськ вул. Свято-Миколаївська, буд. 87 «а»АДРЕСА_1 - недійсним, свої позовні вимоги мотивуючи тим, що 15.08.2007 року між нею та ОСОБА_2, було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом  № 73. Від шлюбу мають неповнолітню дитину –сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Із дня народження  дитини і по даний час позивачка та відповідач ОСОБА_2, проживають в кв. № 3, буд. 87 «а»по вул. Свято-Миколаївській в м. Олевську Житомирської області. У зв’язку з тим, що ОСОБА_2, свої зобов’язання за кредитним договором № ZRMWGA 00004403 від 12.06.2008 року не виконує то ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулись з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, про звернення стягнення на заставлене майно, а саме: трьох кімнатну квартиру загальною площею 69.74 м.кв., яка розташована за адресою: м.Олевськ вул. Свято-Миколаївська, буд. 87 «а»АДРЕСА_2 та виселення всіх громадян, які зареєстровані та проживають у вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України Олевського РВ УМВС України в Житомирській області. У зазначеному будинку, крім відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, проживає також позивачка ОСОБА_1, - дружина відповідача ОСОБА_2, та їхній неповнолітній син –ОСОБА_7,а тому не тільки відповідачі, а і неповнолітній син підлягає виселенню та позбавленню права користування зазначеним житлом. При укладанні договору іпотеки та посвідченні його приватним нотаріусом Олевського районного нотаріального округу Житомирської області не було взято до уваги ту обставину, яка має значення для справи, про наявність на момент укладення договору іпотеки неповнолітньої дитини –сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має право на користування зазначеною житловою квартирою, а в майбутньому і правом володіння та розпоряджання  нею .  

          Представник  позивача  в  судове  засідання  не  з’явився  і  надав  суду  письмову  заяву  про  розгляд  справи  у  його  відсутність позовні  вимоги  підтримав  повністю , заперечує  стосовно  задоволення  зустрічного  позову  вважаючи  його  безпідставним .

          Позивачка ОСОБА_1, та її представник у судовому засіданні  позовні вимоги ОСОБА_1, до ПАТ КБ «ПриватБанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, третьої  особи  органу  опіки  і  піклування  Олевської  міської  ради  підтримали з підстав, які зазначені у позові, просять суд задовольнити позов в повному обсязі. В первинному  позові  ПАТ КБ «ПриватБанк»відмовити за безпідставністю  позовних  вимог.

          Відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні позовні вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»не визнав, позовні вимоги ОСОБА_1, визнає повністю та пояснив суду, що він дійсно отримав споживчий кредит у позивача, у сумі 58650.00 грн., на споживчі цілі. З початку укладення зазначеного кредитного договору з позивачем він виконував умови договору, але у зв’язку з кризою у Державі, він не виконує дані зобов’язання за кредитним договором. На даний час він також не має коштів для виконання зобов’язань по погашенню кредиту у повному обсязі. Буде погашати отриманий кредит по мірі можливості. Він має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з ним та його дружиною ОСОБА_1, в кв. № 3 будинку 87 «а»в м.Олевську Житомирської області. Крім того про те, що була необхідна згода органу опіки та піклування Олевської міської Ради Житомирської області щодо укладення договору іпотеки кв. № 3 в буд. 87 «а»в м.Олевську Житомирської області він не знав і представник ПАТ КБ «ПриватБанк»при укладенні кредитного договору та договору іпотеки, надання відповідної згоди від нього не вимагав.

          Відповідачі ОСОБА_3, та ОСОБА_4, у судовому засіданні позовні вимоги позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»не визнали, позовні вимоги ОСОБА_1, визнають повністю та пояснили, що вони і ОСОБА_2, дійсно укладали договір іпотеки з позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»по зобов’язаннях позичальника ОСОБА_2, відповідно до якого в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ОСОБА_2, 12.06.2008 року уклали договір іпотеки № ZRMWGA 00004403, згідно з п.п.33.3 договору іпотеки надали  в іпотеку нерухоме майно, а саме: трьох кімнатну квартиру, загальною площею 69.74 м.кв., яка розташована за адресою: м.Олевськ вул.Свято-Миколаївська буд. 87 «а»АДРЕСА_2. Майно належить їм, тобто ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, на праві власності, відповідно до свідоцтва про право власності № 222 виданого 06.04.1994 року Олевською селищною Радою Житомирської області. Але у зв’язку із кризою у Державі і втратою джерела доходу вони не можуть також виконати своїх зобов’язань за кредитом ОСОБА_2 Про те що була необхідна згода органу опіки та піклування Олевської міської Ради Житомирської області щодо укладення договору іпотеки кв. № 3 в буд. 87 «а»в м.Олевську Житомирської області вони також не знали і представник ПАТ КБ «ПриватБанк»при укладенні кредитного договору та договору іпотеки, надання відповідної згоди від них також не вимагав.

          Представник Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Олевського РВ УМВС України в Житомирській області у судове засідання не з’явився, але надав до суду письмову заяву щодо розгляду справи у відсутності їхнього представника.

          При  новому  розгляді  справи  сторони  не  наполягали  на  участь  в  розгляді  справи представника  Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Олевського РВ УМВС України в Житомирській області  тому  суд  розглядає  справу  без  участі  зазначеного  представника .

          Представник органу опіки та піклування Олевської міської Ради Житомирської області у судовому засіданні заявлені позовні вимоги ОСОБА_1, до відповідачів підтримала із підстав, які зазначено у позовній заяві ОСОБА_1, а  також  пояснила , що  дії  банку  є  незаконними  і  такими , що  порушують  право  малолітньої  дитини  на  житло . Відповідачі –батьки  малолітньої  дитини  не  ставили  до  відома  орган  опіки  та  піклування  про  укладання  договору  іпотеки . Як  відомо  представнику органу опіки та піклування Олевської міської Ради Житомирської області  малолітня  дитина  проживає  в  квартирі  батька  разом  з  матір’ю  про  що  було  складено  відповідний  акт  05.03.2012  року .

          Свідок  ОСОБА_9 суду  показала , що  досить  довгий  час  знайома  з  сім’єю  ОСОБА_1 . Свідок  стверджує , що  дійсно  малолітня  дитина  ОСОБА_10  з  дня  народження  проживає  разом  з  матір’ю в  квартирі  батька  в  м.Олевську  по  вул. Св’ято-Миколаївська ,87 «а»кв.3  так  як  вона  в  вище  зазначеній  квартирі  бачила  цю  дитину  і  остання  приходить  до  її  гратися  з  онуками  і  розповідає , що  проживає  в  квартирі  батька .    

          Як встановлено у судовому засіданні 12.06.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № ZRMWGA 00004403 відповідно до якого ОСОБА_2, надавався споживчий кредит в сумі 58650.00 грн., на споживчі цілі, з кінцевим терміном повернення 13.06.2018 року.

          З метою забезпечення своєчасного повернення наданих кредитних коштів, а також відсотків за користування ними, 12.06.2008 року було укладено договір іпотеки № ZRMWGA 00004403, відповідно до якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, надали в заставу позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк»власну житлову квартиру № 3 в будинку № 87 «а»по влу.Свято-Миколаївській в м.Олевську Житомирської області, заставна вартість якої становить 100 000.00 грн.

          Кредитні кошти на споживчі цілі ОСОБА_2, були перераховані позивачем 12.06.2008 року, тобто в день укладення вказаного кредитного договору.

          Відповідно до кредитного договору № ZRMWGA 00004403, ОСОБА_2, зобов’язувався  повертати кредит та відсотки у встановленому у договорі порядку, позивачу, але покладені на боржника відповідно до умов договору обов’язки не виконує і в зв’язку з чим станом на 27.04.2010 року утворилась заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 79677.62 грн.

          Судом також встановлено, що 15.08.2007 року між позивачкою ОСОБА_1, та ОСОБА_2, було укладено шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Олевського районного управління юстиції Житомирської області за актовим записом № 73, що стверджується ксерокопією свідоцтва про шлюб. Від шлюбу ОСОБА_1, та ОСОБА_2, мають малолітню дитину –сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується копією свідоцтва про народження дитини. Дитина проживає разом із батьками в кв. № 3, будинку № 87 «а»по вул. Свято-Миколаївській в м. Олевську Житомирської області, що стверджується довідкою № 3783 від 29.11.2010 року Олевської міської Ради Житомирської області.

          Із відповіді наданої на запит суду до Олевської міської Ради Житомирської області від 24.11.2010 року за № 1071 слідує, що питання передачі в іпотеку квартири № 3 в будинку № 87 «а»по вул. Свято-Миколаївській в м. Олевську  Житомирської області органом опіки та піклування Олевської міської Ради Житомирської області не розглядалося.

       Власниками трьох кімнатної квартири, загальною площею 69.74 м.кв., яка розташована за адресою: м.Олевськ вул.Свято-Миколаївська буд. 87 «а» АДРЕСА_2 є  ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, відповідно до свідоцтва про право власності № 222 виданого 06.04.1994 року Олевською селищною Радою Житомирської області .

          Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами , а  саме:

          Так, відповідно до ст.526 ЦК України слідує, що зобов’язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Із статті ст.530 ЦК України слідує, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню  у цей строк ( термін ). Відповідно до ст.536 ЦК України слідує, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

          Крім цього ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов’язання  (неналежне виконання ).

          Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          У відповідності до ч. 2 ст.1050 ЦК України з якої слідує, що якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

          Разом з тим відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку»слідує, що у разі невиконання боржником основного зобов’язання  іпотекодержатель  вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

          В  даному  випадку  відповідач ОСОБА_2, отримавши  кредит  не  виконав  свого  зобов’язання  по  його  поверненню та оплаті за користування кредитом,  чим  порушує право позивача ПАТ КБ «ПриватБанк»на повернення отриманої позики від боржника та отримання оплати за надані послуги.

Однак відповідно до положень статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку»від 05.06.2003 року №898-IV (далі –Закон №898-IV) згідно з якими у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцяти денний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не виконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання відповідно до ч.2 ст.35 Закону №898-IV.

Отже, у випадках, коли з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст.35 Закону №898-IV, банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялась, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним. Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.

Крім того, як було зазначено вище та слідує із матеріалів справи, у зазначеній квартирі № 3, будинку 87 «а», крім відповідачів: ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживає також дружина відповідача ОСОБА_2 –ОСОБА_1 та їх неповнолітній син –ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується довідкою Олевської міської Ради Житомирської області , актом  органу  опіки  і  піклування , а тому не тільки відповідачі, а і неповнолітній син не підлягає виселенню та позбавленню права користування житлом.

За змістом ст.1 Закону України «Про іпотеку»іпотека це є вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодавець має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Однак, при укладанні договору іпотеки та посвідченні його приватним нотаріусом Олевського районного нотаріального округу Житомирської області, не було взято до уваги ту обставину, яка має значення для справи, а саме про наявність на момент укладення договору іпотеки малолітньої дитини сина  відповідача  ОСОБА_2 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має право на користування зазначеним житловим будинком, а в майбутньому і правом володіння та розпорядження ним .

Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання та проживання членів їх сімей.

За змістом ст.156 Житлового кодексу України члени сім’ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири).

Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання неповнолітніх, що не досягли чотирнадцяти років, визнається місце проживання їх батьків, з ким вона проживає. Тобто  вище  зазначена  дитина  на  законних  підставах  проживає  в  спірній  квартирі .

Відповідно до ст.17 Закону України «Про охорону дитинства»батьки не мають право без дозволу органу опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, відмовлятися від належних дитині майнових прав.

Крім того, 1 січня 2006 року набув чинності Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»від 02.06.2005 року №2623-IV, відповідно до ст.12 якого для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Відповідно до ч.2, 3 ст.18 цього Закону діти –члени сім’ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов’язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

За змістом ст.71 ЦК України опікун не має права без дозволу органу опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації.

Пунктом 40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004 року також передбачено, що у разі укладення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, у тому числі договорів щодо поділу, обміну житлового будинку, квартири за участю осіб, над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладення таких договорів.

З огляду на те, що відповідно до ст.33 вищезазначеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що тягне за собою порушення прав неповнолітнього члена сім’ї на житло, яке є предметом іпотеки, то в цьому разі дозвіл органу опіки та піклування на вчинення зазначеного правочину є обов’язковим.

Таким чином, при вчиненні зазначеного правочину не враховано право дитини на житло. Дозвіл органу опіки та піклування не отримано, відповідно позбавлено неповнолітню дитину –сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 на належний захист її прав та інтересів уповноваженими на це органами, оскільки відповідно до зазначених вимог житлового законодавства вона має право на житло, яке належить його батьку –ОСОБА_2.

За змістом ст.224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

Оскільки згода органів опіки та піклування при укладенні зазначеного договору отримана не була, то на підставі ч.1 чт.224 та ч.2 ст.215 ЦК України зазначений договір є нікчемним.

Відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону № 898-IV передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим ч.1 ст.40 цього ж Закону зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст.40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов’язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч.3 ст.109 ЖК України. Вимога про добровільне звільнення житлового приміщення може бути направлена разом з вимогою, передбаченою ч.1 ст.35 Закону №898-IV.

Таким чином, Закон №898-IV передбачає можливість їх виселення в судовому порядку як під час задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, так і в подальшому, але з дотриманням обов’язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що недотримання вищезазначеної процедури є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення.

Виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя, або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч.2 ст.40 Закону №898-IV та ч.3 ст.109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду –мешканців із житлового приміщення, на яке здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст.3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Суд  також  не  може  покласти  обов’язки  на  третю  особу           Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Олевського РВ УМВС України в Житомирській області  про  зняття  з  реєстрації  відповідачів  за  первинним  позовом  так , як  ця  особа  не  заявляє  самостійних  вимог  і  не  є  відповідачем  по  даному  позову .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.1, 33, 35, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.12, 18 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.17 «Про охорону дитинства»,  ст.ст.29, 71, 215, 224, 509, 526, 530, 536, 553, 554, 610, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.9, 109, 150, 156 ЖК України, ст.ст.10,11,15,57,60,81,88,209,212-218 ЦПК України, суд –

                                                                  В И Р І Ш И В :

          В позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирське Регіональне Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи:  Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Олевського РВ УМВС України в Житомирській області про звернення стягнення на предмет іпотеки –відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини, сина: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Філії «Житомирське Регіональне Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи: Органу опіки та піклування Олевської міської ради Житомирської області про визнання недійсним договору іпотеки –задовольнити  повністю.

          Визнати договір іпотеки № ZRMWGA 00004403, укладений 12.06.2008 року між ОСОБА_8 акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирського Регіонального Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Олевського районного нотаріального округу Житомирської області, в реєстрі № 2405, предметом якого є трьох кімнатна квартира загальною площею 69,74 м.кв., яка розташована за адресою: Житомирська область м.Олевськ, вул.Свято-Миколаївська, буд.87 «а», квартира 3 –недійсним .

          Звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, від сплати судового збору відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито”.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирського Регіонального Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»в бюджет держави 51.00 грн., судового збору із позовних вимог ОСОБА_1, до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»в особі Філії «Житомирського Регіонального Управління»Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та третьої особи: Органу опіки та піклування Олевської міської Ради Житомирської області про визнання недійсним договору іпотеки.

Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.               

Суддя:ОСОБА_11