КОПІЯ
Справа №10/1/2290/48/2012 року Головуюча в 1-й інстанції Мельник В.М.
Категорія : ст.2367 КПК України Доповідач Курдзіль В.Й.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого –судді Курдзіля В.Й.
суддів Суслова М.І., Бондар В.В.
з участю прокурора Лісового Я.А.
адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Городоцького районного суду від 05 березня 2012 року про порушення кримінальної справи, -
в с т а н о в и л а :
Цією постановою залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову прокурора Городоцького району Хмельницької області від 24 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.1 ст.365, ч.3 ст.191 КК України.
В своїй апеляції, як вбачається з її змісту, адвокат ОСОБА_1 в інтересах підзахисних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду та постанову про порушення кримінальної справи винесену прокурором Городоцького району Хмельницької області.
Вказує, що оскаржувана постанова суду винесена з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, зазначено, що приводом до порушення кримінальної справи стало повідомлення ТОВ „Український центр аграрних технологій” від 03 січня 2012 року, директора ТОВ ЦК „Слов’янський” ОСОБА_4 та матеріали перевірки прокуратури району, висновки службової перевірки.
Проте, судом не враховано , що заява ТОВ „Український центр аграрних технологій” від 03.01.2012 р. і пояснення директора ТОВ ЦК „Слов’янський” ОСОБА_4 не були належним чином зареєстровані відповідно до Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Окрім того, ні директор ТОВ „Український центр аграрних технологій” – Пінчук С А., який подавав заяву від 03.01.2012 року, ні директор ТОВ ЦК „Слов’янський” –ОСОБА_4 не були попереджені про відповідальність за неправдивий донос і не було відібрано відповідної розписки, як це передбачено ст.95 КПК України.
В свою чергу, директор ТОВ „Український центр аграрних технологій” заявою від 06.01.2012 року за №06/01/02, заяву про крадіжку труб з території майнового комплексу „Вишнівчицький цукровий завод” фактично відкликав.
З даного повідомлення вбачалося, що взагалі ніякого законного приводу для порушення кримінальної справи не було, оскільки права та інтереси власника водяних труб –ТОВ „Український центр аграрних технологій” не було порушено, а також і не було нанесено будь-яких матеріальних збитків, оскільки підприємство отримало кошти в сумі 45000 грн. як авансовий платіж за труби (копія платіжного доручення від 06.01.2012 р. додавалась до первинної скарги).
На думку апелянта судом допущено і порушення норм матеріального права.
Зокрема, дана неправильна кваліфікація діям ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки вони не використовували свої службові повноваження спрямовані на привласнення розтрату або заволодіння майном, не мали впливу на осіб, яким це майно було ввірено, а також правомочності щодо управління чи розпорядження майном.
Під час розгляду скарги по суті, прокурор також не надав чіткої відповіді та не навів переконливих аргументів на питання захисту, - яким чином та у який спосіб ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перевищили свої службові повноваження.
В зв’язку з наведеним, на думку апелянта, прокурором порушені вимоги ч.2 ст.98 КПК України, оскільки законних приводів та підстав для порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не було, через недостатність доказів, які б підтвердили ознаки складу злочину. Це потягнуло за собою неправильну кваліфікацію злочинів передбачених ч.1 ст.365, ч.3 ст.191 КК України на стадії порушення кримінальної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1 на підтримання апеляції, думку прокурора, який проти її задоволення заперечив, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати вважає її такою, що не підлягає до задоволення.
Ст.94 КПК України установлено, що приводом до порушення кримінальної справи є заяви окремих громадян; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
З наданих матеріалів вбачається, що вдень 3 січня 2012 року, працівниками охорони ТОВ ЦК „Слов’янський” було виявлено, що неподалік с.Грицьків Городоцького району невідомі особи завантажують на два автомобілі „КАМАЗ” раніше демонтовані водогінні труби з колишнього Вишнівчицького цукрового заводу.
В зв’язку з цим були викликані працівники Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області, які на місці з’ясували, що 11 труб діаметром 326 мм, довжиною 11 м та вагою понад 15 т, загальною вартістю 4500 грн., здані на пункт прийому металобрухту в смт.Ярмолинці.
Під час подальшої перевірки було встановлено, що організували та провели таку операцію працівники Управління податкової міліції ДПА в Хмельницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Наведені обставини підтверджені рапортом про отриману оперативним черговим Чемеровецького райвідділу міліції інформацію по телефону, запис №12 від 3.01.2011 року о 15 год., від директора цукрового заводу „Слов’янський” ОСОБА_4 про викрадення металобрухту поблизу с.Грицьків Городоцького району, даними протоколу усної заяви ОСОБА_4, огляду місця події, поясненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 3.01.2012 року дані ними працівникам Городоцького РВ УМВС України в Хмельницькій області, висновками службової перевірки від 13 січня 2012 року, проведеної відділом внутрішньої безпеки при ДПА у Хмельницькій області УВБ ДПС України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у прокурора Городоцького району у розпорядженні було достатньо приводів і підстав до порушення справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.1 ст.365, ч.3 ст.191 КК України, оскільки ознаки злочинів виявлені безпосередньо на місці їх вчинення.
Зокрема, інформація по телефону надана директором ОСОБА_4 є не чим іншим як викликом працівників міліції на місце злочину.
В свою чергу, при відібранні у нього усної заяви про злочин його попереджено про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України, що стверджено особистим підписом.
Окрім того, оскільки з’ясувалося що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували на той час на службі в органах податкової міліції, то їхні дії і були кваліфіковані як службові злочини.
Що ж стосується доводів апеляції, то колегія суддів вважає, що вони безпідставні, оскільки спростовані наведеними первісними документами у справі.
Подача ж наступних наведених документів на які є посилання у апеляції спрямована лише на те, щоб обвинувачені особи уникнули кримінальної відповідальності.
Тому, колегія суддів вважає, що підстави для скасування відповідної постанови від 24 січня 2012 року відсутні.
Поскільки при розгляді матеріалів судом дотримані вимоги ст.ст.2367, 2368 КПК України, колегія суддів підстав для скасування постанови судді не вбачає.
Керуючись ст.ст.365, 366, 387 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Постанову Городоцького районного суду від 05 березня 2012 року про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 на постанову прокурора Городоцького району від 24 січня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.1 ст.365, ч.3 ст.191 КК України залишити без зміни, а апеляцію адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинувачених –без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.Й.Курдзіль