АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Калараш А. А.
суддів: Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області про визнання протиправною відмови в нарахуванні та виплаті щомісячної державної соціальної допомоги згідно із ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язання здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком із забезпеченням її виплати за 2007-2008 роки, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області на постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 17 грудня 2009 року,-
встановила:
В травні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що має статус «дитини війни» і відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на підвищення пенсії за віком у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач відмовив в виплаті підвищеного розміру пенсії за 2007-2008 роки. Позивач просив, визнати відмову противоправною та забов”язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року включно в сумі 2601 грн.30 коп.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 17.12.2009 року адміністративний позов задоволено частково та суд визнав противоправними дії відповідача та забов”язав відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. В решті частини позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції невірно встановлено обставини справи та порушено вимоги матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволленню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається ,що сторони в судовому засіданні участі не приймали .
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м.Іллічівськ Одеської області і отримує пенсію за віком, на нього розповсюджується дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема всі пільги та соціальні гарантії передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни” , в тому числі й право на підвищення пенсії у розмірі надбавки на 30 % мінімальної пенсії за віком , як передбачено статтею 6 зазначеного „ Закону України „.
Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус «дитини війни».
Відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (у подальшому „Закону”) - дітям війни пенсія або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист ,що включає право на забезпечення їх у разі повної ,часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади ,їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 „Закону” передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік „ з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Проте, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Відзначено, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач мала право на підвищення до пенсії в розмірі, встановленому у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.
Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України 22 травня 2008 року №10-пр/2008.
У 2007-2008 роках позивачу не підвищувалась пенсія на 30% мінімальної пенсії за віком через те, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинялась дія ст.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни».
Суд першої інстанції вірно врахував, що позивач мав право на перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком тільки у періоди з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., однак , суд першої інстанції не врахував те ,що позивач пропустив річний строк звернення до адміністративного суду, який був встановлений ч.2 ст.99 КАС України на час пред”явлення позову. Про застосування цього строку просив відповідач (а.с.11).
Колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах річного строку. Оскільки позивач звернувся з позовом 18 травня 2009 року, його позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, а за період з 18 травня по 21 травня 2008 року включно – позовні вимоги задоволенню не підлягають. Решту позовних вимог необхідно залишити без розгляду на підставі ч.1 ст.100 КАС України.
Виходячи з вищенаведених мотивів, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає скасуванню на підставі ч.2 ст.205 КАС України з прийняттям нової постанови про визнання відмови відповідача щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною та забов”язання здійснити нарахування та виплату допомоги за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року. В задоволенні позовних вимог за період з 18 травня по 21 травня 2008 року включно відмовити.
Керуючись ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області задовольнити частково.
Постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 17 грудня 2009 року скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – протиправною.
Забов”язати управління Пенсійного фонду України в м.Іллічівськ Одеської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В задоволенні позовних вимог за період з 18 травня по 21 травня 2008 року включно відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий : А. А. Калараш
Судді : Н. В. Комаровська
В. Д. Коротков