РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1738/2011

 12.07.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київського районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді –            Кагітіної І.В.,

за участю секретаря –          Якушевої Г-М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Сімферопольська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю  -

встановив:

Позивач у березні 2011 року звернувся до суду з позовом до відповідачів, у якому просить усунути перешкоди у користуванні  власністю шляхом покладення обов’язку на відповідачів не чинити перешкоди з установлення огорожі, яка була розташована між земельними ділянками домоволодінь №НОМЕР_1 та №НОМЕР_3 по АДРЕСА_1, згідно архівної технічної документації, у відповідності до якої межа землекористування між цими домоволодіннями первісно уявляла собою пряму лінію з відступом від житлового будинку №НОМЕР_3 на 1,05м.; 085 м.; 0,55 м. та відступом від житлового будинку №НОМЕР_1 – 0,1 м.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між ним, як власником домоволодіннями АДРЕСА_1, та відповідачами по справі, які мешкають у домоволодінні №НОМЕР_1 та є суміжними землекористувачами, постійно виникають суперечки щодо суміжної межі між земельними ділянками зазначених домоволодінь. Раніше між земельними ділянками домоволодінь №НОМЕР_1 та №НОМЕР_3 АДРЕСА_1 було збудовано огорожу із стальної сітки (сітка рабиця). Однак, відповідачем ОСОБА_2 ця  огорожа була знесена, а на її місці збудовано огорожу з каменю-черепашнику, яка змістила межі землекористування ближче до будинку позивача. Згодом кам’яну огорожу було знесено на підставі рішення суду, однак межа землекористування  не відновлена та на цей час уявляє собою ломану лінію, що не відповідає технічній документації, тим самим порушує права позивача, який не має можливості користуватись та розпоряджатись домоволодінням.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав  з вищенаведених підстав, зазначивши, що відповідач перешкоджає у встановлені огорожі.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що у позові ставить питання про усунення перешкод у користуванні домоволодінням. Позивач не має можливості обслуговувати стіну, що порушує його право власника.  

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 не має право вимагати усунення перешкод у користуванні власністю, оскільки земельна ділянка не належить йому на праві власності.  Межеві знаки між земельними ділянками не встановлювались, підставою для поновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, якої у матеріалах справи не має. Огорожа на цей час встановлена ОСОБА_1 . Відповідно до даних технічного паспорту земельна ділянка під домоволодінням позивача фактично складає 450 кв.м., тоді як фактично він займає 455 кв.м.  Крім того, просив застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, що є також підставою для відмови у позові.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до правовстановлюючих документів ОСОБА_1 є власником домоволодіння АДРЕСА_1. Відповідачі по справі є співвласниками  суміжного домоволодіння №НОМЕР_1  за цією ж адресою.

Звертаючись до суду, позивач підставою позову зазначає ст. 391  ЦК України, якою передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, власник за правилами даної статті може вимагати усунення всяких порушень його права. Таке право забезпечується йому за допомогою негаторного позову, яким є позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження майном. Перешкодою в здійсненні правомочностей власника є неправомірні дії порушника цих прав.

          Як встановлено з пояснень представника позивача при зверненні до суду ОСОБА_1 захищає своє право в здійснені правомочностей власника домоволодіння та просить усунути перешкоди саме у користуванні ним шляхом покладання обов’язку на відповідачів не чинити перешкоди у встановлені огорожі.

Між тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 або ОСОБА_3 перешкоджають йому у користуванні домоволодінням у матеріалах справи не міститься.  

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 17.06.2010 року ОСОБА_1 були усунуті перешкоди у користуванні власністю шляхом зобов’язання ОСОБА_2 знести огородження з камню, встановлене між домоволодіннями НОМЕР_3 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 (а.с. 51).

У ОСОБА_1, на цей час, не виникло право власності на земельну ділянку, яке може бути захищено шляхом подачі негаторного позову.

По суті між сторонами виник спір щодо користування суміжними змеленими ділянками між домоволодіннями №НОМЕР_1та №НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 та поновлення  їх меж згідно архівної технічної документації.  Таких позовних вимог позивачем не заявлено, тобто позивачем обраний не той спосіб захисту порушеного, на його думку, права.

Зі змісту положень ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60 ЦПК України убачається, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З огляду на викладене у сукупності позовні вимоги в межах, які заявлені, не підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, то суттю вимог за негаторним позовом є усунення порушень, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Тому на таки позови не поширюються вимоги щодо строків позовної давності, з негаторним позовом особа може звернутись в будь-який час, поки існує порушення.

На підставі ст. 391  ЦК України, керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 212, 214 – 215 Цивільного процесуального кодексу, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – Сімферопольська міська рада, про усунення перешкод у користуванні власністю - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя