Справа № 2-2458/11

09 квітня 2012 року

Справа № 2-2458/11

2/0106/89/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                                УКРАЇНИ

     09.04.2012 р. Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого  судді Лантратовой А.І.          

при секретарі Аметовій А.Е.                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності,     

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності.

     Позовні вимоги мотивовані тим, що  ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її дядько -  ОСОБА_3, якому на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. За життя дяді, вона і її мати здійснювали за ним піклування, допомагали грошима, доглядали за ним. Після його смерті вона займалась похованням дяді. Також після смерті дяді у 1998 р. вона продовжувала оплачувати всі комунальні платежі, доглядати за квартирою та користувалась нею разом зі своєю матір’ю –рідною сестрою померлого. За 13 років відкритого користування квартирою вона не лише добросовісно оплачувала всі комунальні платежі, але і за власний рахунок  проводила поточні ремонти, та капітальний ремонт з заміною водо каналізаційної системи, електричних сітей, укріплення стін і стелі, заміною вікон і вхідної двері.  Вважає, що набула права власності на квартиру за набувальною давністю.

    В судовому засіданні  позивачка і її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

    Представник виконавчого комітету Євпаторійської міської ради залишила вирішення справи на розсуд суду відповідно до вимог діючого законодавства.

    Представник третьої особи  ОСОБА_4 заперечувала проти  позову, пояснила, що її довіритель намагався  оформити документи для прийняття спадщини, але у зв’язку з віддаленістю місця проживання вчинити належні дії не зміг. Від спадщини не відмовлявся.  

    Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

     Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, загальною площею  64,2 кв.м. (а.с.7,8-9,10).

     Відповідно свідоцтва про смертьНОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11).

     Зі свідоцтв про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2  убачається, що їх батьками зазначені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (а.с.12,13)     

     При укладанні шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_5(а.с.14).

    Матір’ю ОСОБА_1, відповідно  до свідоцтва по народження вказана ОСОБА_5 (а.с.15).

     При одруженні ОСОБА_1  змінила прізвище на ОСОБА_1, що підтверджується  довідкою про укладення шлюбу №905 від 30.06.2009 р. (а.с.16)    

    Згідно акту комунального підприємства «Житловик-2»від 27.08.2010 р. у квартирі АДРЕСА_1  зі слів сусідів періодично проживає ОСОБА_1, яка здійснила поточні ремонти, а також у 2009 р. провела капітальний ремонт квартири (а.с.17).  

    З листа Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори від 30.22.2011 р. №2566/01-16  простежується, що  із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся його син ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5.  Спадкоємцем після смерті ОСОБА_11 стала його мати –ОСОБА_12,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6,  яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_11 за однією адресою, але не оформлювала своїх спадкових справ. Спадщину після смерті ОСОБА_12 прийняв її син ОСОБА_13 шляхом подачі заяви 22.11.2007 р. нотаріусу м. Південно-Сахалінська Сахалінської області, на підставі якої біла заведена спадкова справа. Свідоцтво про право на спадщину в першій Євпаторійській державній нотаріальній конторі не видавалось (а.с.105, 106-107).

     Таким чином, виходить, що право на майно у ОСОБА_2 виникло у 2007 р.

    Згідно зі змістом ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.  Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

      У зв’язку з чим суд вважає що строк набувальної давності повинен відраховуватись з 2007 р.

     Аналізуючи наведені докази, суд вважає, що підстав для признання права власності за ОСОБА_1 за набувальною давністю немає, оскільки набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб’єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях.

     Спадкоємці на квартиру АДРЕСА_1 від  своїх прав  не відмовлялись, а проживання позивачки за вказаною адресою  і проведення в ній ремонтів не може бути підставою для задоволення  позову.

    Крім цього, під час судового розгляду встановлено, що при ремонті відбулась реконструкція квартири і позивачка просить визнати право власності на змінене нерухоме майно і без врахування  надвірних будов  (1/15 частки сараю літ. «Д»).

    За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

    Керуючись ст.ст. 328, 344 ЦК| України, ст. 10,57-60, 88,207,209, 212-215 ЦПК| України, суд,

          ВИРІШИВ:          

     В позові ОСОБА_1 до виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності - відмовити

    Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до Апеляційного суду АР Крим з подачею скарги через Євпаторійський міський суд.     

      Суддя:                                                                                                                            Лантратова А.І.