РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2841/2011

 16.08.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді  -  Кагітіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання  –  Якушевої Г-М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підприємства «Іосіф-2» про відшкодування матеріальної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Підприємства «Іосіф-2» про відшкодування матеріальної шкоди, що була спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 25.08.2010 року в м.Сімферополі по вул.Коцюбинського. Зазначена ДТП, у якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1, сталася внаслідок наїзду фури, яка рухалась попереду, на перешкоду. У наслідок цього відбувся зрив електричних проводів на дорогу та на автомобіль позивача. Позивачем було з’ясовано, що електричні проводи на цій ділянці дороги належать підприємству «Іосіф-2», яке всупереч вимогам Правил облаштування електроустановок не забезпечило жодного попереджуючого знаку відносно висоти транспортних засобів, що рухаються по цій дорозі. Так, в результаті ДТП автомобілю позивача було спричинено пошкодження та визначено вартість відновлювального ремонту загалом на суму 15293,35 грн., про що свідчить відповідний звіт спеціаліста. Відповідач у добровільному порядку відшкодовувати шкоду відмовляється, тому позивач, посилаючись на ст.1187 ЦК України, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 16000,00 грн.

У судовому засідання позивач  вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, виклавши доводи у письмових запереченнях на позов. Зокрема зазначив, що  дорожньо-транспортна пригода сталась  внаслідок наїзду фури на перешкоду. Підприємство «Іосіф-2»  не є власником електричних проводів над ділянкою дороги на перетині вулиць 51-ї Армії та вул.Коцюбинського, що свідчить про відсутність підставі для покладення обов’язку відшкодовувати шкоду. Звіт спеціаліста, який містяться у матеріалах справи є суперечливим.

Заслухавши позивача, представника відповідача, з’ясувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються статтями 1166, 1187 Цивільного Кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що  25.08.2010р. о 10 год. 25 хв. в м.Сімферополі на перетині вулиць 51-ї Армії та Коцюбинського внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, про що свідчить довідка видана Державтоінспекцією МВС на ім’я ОСОБА_2 (а.с.9)

Згідно звіту №31-0634 з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріальної шкоди, спричиненої власнику транспортного засобу від 22.09.2010р., проведеного ТОВ «УкравтоТЕХекспертиза», сума відновлюваного ремонту КТС Honda Accord, реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок пошкоджень склала 15293,35 грн., сума матеріальної шкоди – 12900,33 грн. (а.с. 14-39)

При звернені до суду позивач вказує, що  пошкодження, які отримав його автомобіль, є наслідком того, що 25.08.2010р. в м.Сімферополі по вул.Коцюбинського фура, що рухалась попереду, обірвала електричні проводи. При цьому, матеріальну шкоду у розмірі 16 000,00 грн., завдану внаслідок ДТП, позивач просив стягнути з  Підприємства «Іосіф-2», як власника проводів, який допустив порушення Правил облаштування електричних установок.

Відповідно ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно з ч.2  ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу зазначеної статті убачається, що обов’язок відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки, покладається на власника джерела підвищеної небезпеки, який фактично його використовує, утримує або зберігає на праві власності, на підставі договору підряду, оренди тощо.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст. ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень; саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.

Позивачем ОСОБА_1 не надано доказів, які б свідчили про наявність підстав для покладення обов’язку відшкодувати шкоду на Підприємство «Іосіф-2».

Згідно договору купівлі-продажу від 21.05.2008 року за реєстром №3186 підприємство «Іосіф 2» є власником нежитлових приміщень у цілому, що знаходяться у м. Сімферополі, вул. 51-ої Армії, 60. ( а.с.50-51). Доказів того, що відповідач має відношення до проводів на проїзній частині на перетині вулиць 51-ї Армії та Коцюбинського у матеріалах справи не має.

Посилання позивача на лист Начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 06.04.2011 року суд не бере до уваги, оскільки зазначені у ньому пояснення відповідального працівника за електрогосподарство підприємства «Іосіф2» ніяким чином не підтверджує, що проводи є власністю відповідача (а.с.13). Не встановлено це з фінансового звіту суб’єкта малого підприємства ( а.с. 52).

З відповіді в.о. Начальника ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Сімферополя та АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 10.02.2011 року убачається, що мережа електропередачі є власністю КП «Міськсвітло». Крім того, з зазначеної відповіді убачається, що одним із власником електромереж, що розташовані на перетині вулиць 51-ї Армії та Коцюбинського є підприємство «Іосіф2». (а.с.11-12). Про які саме електромережі йдеться мова з цього документу не убачається. Клопотань про забезпечення доказів шляхом витребування інформації з компетентних органів позивачем не заявлено. Позовних вимог до інших відповідачів не заявлено. Судом у порядку ч. 4 ст. 10 ЦПК України роз’яснювались відповідні права позивача.

Згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Суд  розглядає  цивільну справу  не  інакше  як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих  відповідно до  цього  Кодексу, в  межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ст. 11 ЦПК  України).

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, що свідчить і про відсутність підстав для стягнення понесених позивачем судових витрат у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України,  ст. ст. 1, 11, 15, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Підприємства «Іосіф-2» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 16000 гривень – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

    Суддя