РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2377/2011

 12.07.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АРКрим у складі:

головуючої судді    -                                          Кагітіної І.В.,

за участю секретаря судового засідання     -   Якушевої Г-М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Компанії «Четлайн Лімітед» до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2,  про передачу в управління та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

Компанія «Четлайн Лімітед» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про передачу майна в управління та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка виступила поручителем позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором №13 від 30.04.2009р., укладеним між останнім та Компанією «Четлайн Лімітед». Крім того, для забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачем був укладений 03.07.2009 року Іпотечний договір, реєстровий №1342, предметом якого була квартира АДРЕСА_1, належна на праві власності ОСОБА_1 У зв’язку з невиконанням зобов’язань позичальника за кредитним договором на зазначену квартиру було звернуто стягнення за рішенням суду. 10.09.2010р. було відкрито виконавче провадження з виконання цього рішення, проте до цього часу ОСОБА_1 рішення не виконала, добровільно іпотечне майно не передала позивачу. За таких умов, з метою відновлення порушеного права та погашення заборгованості, позивач ставить питання щодо фактичного вступу в управління майном, що належить ОСОБА_1 Прийнявши в управління предмет іпотеки, позивач зможе забезпечити його належне використання, бо на сьогодні квартира перебуває у майже зруйнованому стані. На підставі викладеного, посилаючись на ст.34 Закону України «Про іпотеку» позивач просив  передати в його управління майно, що передано в іпотеку ОСОБА_1 за іпотечним договором реєстровий номер №1342, посвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.07.2009р., а саме: квартиру АДРЕСА_1; зобов’язати відповідачку передати позивачу оригінали правовстановлюючих документів на вказаний об’єкт нерухомості та забезпечити представнику Компанії «Четлайн Лімітед» доступ у приміщення вказаної кватири.

Представник позивача  у судовому засіданні підтримала позов та зазначила, що відповідачка та третя особа після ухвалення рішення не виконують зобов’язання за кредитним договором, не передають у добровільному порядку предмет іпотеки, перешкоджають державному виконавцю увійти до житлового приміщення для проведення виконавчих дій.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають намір погашати заборгованість.  При цьому, спірна квартира це єдине житло відповідачки. Підстав, встановлених ст. 34 Закону України «Про іпотеку», для передачі майна іпотекодержателю в управління не має.

Суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

30.04.2009р. між  Компанією «Четлайн Лімітед» та ОСОБА_2  було укладено кредитний договір №13  (а.с.7)

За рішенням Київського районного суду м.Сімферополя від 12.06.2010р. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №13 від 30.04.2009р. в розмірі 251 213 грн. 87 коп. відповідно до  іпотечного договору від 03.07.2009р., реєстровий №1342 звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить майновому поручителю ОСОБА_1 (а.с. 13-15)

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, Компанія «Четлайн Лімітед» як на підставу своїх вимог посилається на положення статті 34 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 34 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

З аналізу зазначеної норми убачається, що предмет іпотеки, на який звернуто стягнення, може бути переданий  іпотекодержателю в управління тільки з певною метою, а саме: для отримання продукції, плодів та доходів, а також для забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням. Між тим, таких підстав судом не встановлено, позивачем належних та допустимих доказів не надано, не повідомлено джерело їх існування.  

Крім того, як встановлено з копії паспорту у спірній квартирі зареєстровано місце проживання ОСОБА_1 ( а.с. 31). Позивачем зазначені обставини не  оспорені, само по собі посилання на те, що при виконанні виконавчих дій за зазначеною адресою нікого немає, не свідчить, що відповідач у квартирі не проживає.

Оскільки ОСОБА_1 проживає у квартирі, що є предметом іпотеки, і вона з неї не виселена, задоволення вимог позивача про передачу предмету іпотеки в його управління шляхом передачі усіх правовстановлюючих документів та забезпечення доступу до квартири, буде порушувати житлові права відповідачки.

З пояснень представника позивача убачається, що їм необхідна передача майна в управління для можливості проведення виконавчих дій, у тому числі щодо входження у житло боржника. Проте зазначені питання підлягають вирішенню не на підставі вимог ст. 34 Закону України, а у порядку Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VI ЦПК України.

Зі змісту положень ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60 ЦПК України убачається, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У зв’язку з цим позовні вимоги, в межах які заявлені, не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 34 Закону України "Про іпотеку", статтями 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Компанії «Четлайн Лімітед» до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2, про передачу в управління майна, переданого в іпотеку за іпотечним договором, реєстровий №1342, посвідченим приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 03.07.2009 року, а саме: квартири АДРЕСА_1; зобов’язання передати оригінали правовстановлюючих документів на вказаний об’єкт нерухомого майна та забезпечити доступ до приміщень квартири  -  відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його  проголошення.

    Суддя