РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-73/2011

 26.01.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя  Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді – Кагітіної І.В.,

при секретарі –          Якушевій Г-М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - виконком Сімферопольської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, виконком Київської районної ради м. Сімферополя, Кримська республіканська санітарно-епідеміологічна станція, про заборону незаконних будівельних робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2008 року позивачі ОСОБА_8, яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_6 про заборону незаконних будівельних робіт, стягнення матеріальної та моральної шкоди, упущеної вигоди. На цей час позивач ОСОБА_1 досяг повнолітнього віку.

Під час розгляду справи позивачами було уточнено позовні вимоги та остаточно вони просили зобов’язати ОСОБА_6 заборонити виконання будівельних робіт з будівництва та реконструкції квартири АДРЕСА_2, стягнути з ОСОБА_6 на їх користь матеріальну шкоду у розмірі 133018, 00 грн., на користь ОСОБА_1, збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 567769,03 грн., на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі по 170000,00 грн. кожному, на користь ОСОБА_1  моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн.; стягнути судові витрати у розмірі 6912,75 грн.( т. 1, а.с. 35-38, т. 2 а.с. 76, 134-135).

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони по справі є власниками квартир, розташованих у будинку АДРЕСА_2 У наслідок проведення ОСОБА_6 будівельних робіт по реконструкції квартири №НОМЕР_1, риття ним траншеї майну позивачів була завдана шкода, яка мала вираз у пошкодженні приміщень, гідроізоляції квартири №НОМЕР_4, перекритті протипожежного проїзду, дороги. При цьому, роботи проводились без дозволу, на цей час, відповідне рішення Київського районної ради м. Сімферополя скасовано судовим рішенням. Обсяг та розмір матеріальної шкоди, завданої позивачам, визначений  технічним висновком Кримського Республіканського підприємства «Проектно - дослідницького інституту «Кримпроектреконстукція». У квартирах №НОМЕР_5, №НОМЕР_6, що належать ОСОБА_1, розташований офіс, який був зданий у оренду фірмі «Гамбіт-С»  зі строком оренди до 31.03.2011 року. У наслідок  незаконного будівництва ОСОБА_6, відсутністю можливості нормально працювати, договір був розірваний з вимогою від орендатора повернути передплату у розмірі 44661,22 грн. Таким чином, ОСОБА_1 завдані збитки у вигляді упущеної вигоди, а саме не отриманої орендної плати за 23 місяця  по  3100 доларів США за місяць, що складає 567769,03 грн., що еквівалентно 71300 доларів США. Будівельні роботи ОСОБА_6 проводились у нічний час, супроводжувалось з його боку погрозам, протиправними діями. Це було підставою для звернення позивачів до органів внутрішніх справ  за захистом свої прав, що завдало душевні страждання.

ОСОБА_6 у жовтні 2009 року звернувся з позовною заявою до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування збитку та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що Сімферопольським міськвиконкомом було надано йому дозвіл на прибудову житлового приміщення, оскільки він має родину у складі дружини та двох дітей. 15.10.2008 року позивач уклав договір на будівництво з ПП «Сервер» на суму 16700 грн., яка була виплачена за проведення каналізації та здійснення будівельних робіт: риття котловану, монтування огорожі на будівельній площадці, реконструкція огорожі та демонтаж прибудови. Відповідачі знесли проведені будівельні роботи, самовільно зарили яму під котлованом, куди кинули усі будівельні матеріли, відмовляються виплатити суму за проведену каналізація для усіх мешканців будинку. Протиправними діями відповідачів позивачу завдана моральна шкоду, яка має вираз у необхідності докладати додаткові зусилля для проведення будівництва, з’являтись до правоохоронних органів для дачі пояснень, слухати образи.  На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідачів у рівних частках документально підтверджені реальні збитки у розмірі 23285,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 500000, 00 грн., зобов’язати відповідачів не чинити перешкоди у проведенні законних будівельних робіт (цивільна справа №2-7346\09).

Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 25.11.2009 року викладені позовні вимоги ОСОБА_6 були об’єднані з позовними вимогами цивільної справи №201641\09 за позовом ОСОБА_8, яка діяла в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ( т. 1. а.с. 209).

У судовому засіданні ОСОБА_8, яка є представником інших позивачів, ОСОБА_4, ОСОБА_2, представник  ОСОБА_9  підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові з урахуванням уточнення. При цьому зазначили, що розмір матеріальної шкоди у розмірі 133018 грн. вони просять стягнути на користь усіх позивачів у рівних частках, а збитки у розмірі 567769,03 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках. При визначенні розміру матеріальної шкоди просили врахувати технічний висновок Кримського республіканського підприємства «Проектно-дослідницьких інститут «Кримпроектреконструкція». У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 просили відмовити, оскільки вони не доведені.

Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечували проти задоволення позову, оскільки будь-якої шкоди майну позивачів вони не завдали. Будівельні роботи були проведені у відповідності до розробленого проекту та на підставі виданих дозволів компетентних органів.

ОСОБА_6 просив задовольнити його позовні вимоги з підстав, зазначених у позові.

  Суд, заслухавши сторін та їх представників, експерта, спеціаліста, дослідивши матеріали цивільної справи, з’ясував наступні обставини по справі.

З інформації, наданої КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 05.11.2009 року, убачається, що за адресою : АДРЕСА_2 ОСОБА_1 є власником квартири №НОМЕР_6, ОСОБА_2 - №НОМЕР_4, ОСОБА_6 - №НОМЕР_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 - №НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 187).

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 25.03.2008 року №69\1, ОСОБА_6 надано було дозвіл на виконання реконструкції квартири №НОМЕР_1 зі збільшенням площі забудови та надбудовою другого поверху відповідно до робочого проекту №08.51 –АС (т. 1, а.с. 77).

21.07.2008 року головний державний санітарний лікар АР Крим ОСОБА_10 надала згоду від імені Кримської республіканської санепідемстанції, як балансоутримувача будівлі та земельної ділянки, на реконструкцію прибудови квартири №НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6, відповідно до робочого проекту 08.51-АС, затвердженого рішенням виконавчого комітету м. Сімферополя №69\1 від 25.03.2008 року. (т. 1, а.с. 79).

10.09.2008 року ОСОБА_6 отримав також дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції квартири  з надбудовою другого поверху в Інспекції архітектурно-будівельного контролю в АР Крим   (т. 1, а.с. 76).

На підставі зазначених документів ОСОБА_6 у 2008 році були початі будівельні роботи, які приписами Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 30.10.2008 року, Кримської республіканської санітарно-епідеміологічної станції від 07.11.2008 року були зупинені  ( т. 1, а.с.16,17) Відповідна заборона на проведення будівельних робіт була накладення ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя від 06.01.2008 року ( т.1, а.с.41). У судовому засіданні сторони не оспорювали обставину зупинення ОСОБА_6 будівельних робіт.

Таким чином, позовні вимоги про покладання обов’язку на ОСОБА_6 заборонити виконувати будівельні роботи по будівництву та реконструкції квартири були вирішені у рамках розгляду судом заяви про забезпечення позову та не підлягають задоволенню.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 18.11.2009 року  визнані незаконними та скасовані висновок постійної міжвідомчої комісії виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя і протокол №6 від 06.03.2008 року в частині надання згоди ОСОБА_6 на реконструкцію квартири АДРЕСА_2 зі збільшенням площі забудови і надбудовою другого поверху. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополі №69\1 від 25.03.2008 року про надання дозволу ОСОБА_6 на реконструкцію квартири зі збільшенням площі забудови і надбудовою другого поверху. Зазначене рішення суду набуло законної сили ( т. 2, а.с. 47-50).  

Відповідно до висновку експерта №567 від 26.06.2009 року на час огляду 18.03.2009 року встановлено проведення наступних робіт по реконструкції квартири №НОМЕР_1 : демонтована прибудова літер «б» та «б1» (приміщення №8-2 та №8-4); по периметру стін квартири №НОМЕР_1 та частково квартири №НОМЕР_2 вирита траншея для влаштування ленточного фундаменту, шириною 0,6м., глибиною 1,9 м., демонтований сарай  літер «Х», розмірами на плані 8,0м х 2,6 м.

У наслідок огляду квартири №НОМЕР_2 житлового будинку літер»Б» встановлені: безпорядні горизонтальні та вертикальні тріщини на стінах, перегородках та стелі у приміщенні №7-4. Шар фарби потемнів та забруднений, у місці розташування карниз покритий павутиною, горизонтальна тріщина у штукатурному та фарбованому шарах по периметру стін приміщення №7-2, деформація шпалер у приміщенні №7-1, відбулось розтріскування бетонної основи крильця квартири №НОМЕР_2.

При огляді приміщень квартири №НОМЕР_5, №НОМЕР_6 та №НОМЕР_3 пошкоджень не виявлено.

У наслідок огляду підвальних приміщень, що відносяться до квартири №НОМЕР_4, встановлено: відшарування  шпакльованого та фарбованого шарів стін, сліди плісняви та грибку на лінолеумі у приміщенні №3, відшарування фарбованого шару стін, стелі, сліди вологості у приміщенні №2, відшарування  шпакльованого та фарбованого шарів стін та стелі, сліди течі та корозії металу на стелі у приміщенні №1.

З урахуванням того, що на час дослідження експерту не були надані акти технічного стану житлового будинку літер «Б» (квартири №НОМЕР_2), літер «В» ( квартира№НОМЕР_3) та підвальних приміщень квартири №НОМЕР_4 до початку реконструкції квартири №НОМЕР_1, встановити чи мались пошкодження у квартирі №НОМЕР_2 та у підвалі квартири  №НОМЕР_4 у наслідок проведених будівельних робіт не представилось можливим. На підставі цього експертом не визначалась вартість ремонтно-поновлюваних робіт (т.1, а.с. 149-165).

Згідно висновку №881 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 30.09.2010 року, у наслідок огляду, проведеного 01.07.2010 року, встановлено, що у приміщеннях квартири №НОМЕР_5, №НОМЕР_6 та №НОМЕР_3 пошкодження відсутні; у квартирі №НОМЕР_2 був виконаний поточний ремонт внутрішнього приміщення, відбулось розтріскування бетонної основи крильця квартири №НОМЕР_2; у підвальних приміщеннях, що відносяться до квартири №НОМЕР_4, встановлено відшарування шпакльованого та фарбованого шарів стін та стелі, сліди течі та корозія металу. Характер виявлений пошкоджень у квартирі №НОМЕР_4 свідчить, що конструктивні елементи дослідженої будівлі піддані проникненню вологи, що могло відбутись у наслідок пошкодження гідроізоляційного шару стін підвалу. На час огляду встановити ким був пошкоджений гідроізоляційний шар стін квартири №НОМЕР_4 не представилось можливим. Оскільки для дослідження не надані акти технічного стану підвальних приміщень квартири №НОМЕР_4 до початку проведення робіт по реконструкції квартири №НОМЕР_1  встановити чи мались пошкодження у підвальних приміщеннях квартири  №НОМЕР_4 у наслідок проведених будівельних робіт не представилось можливим, а тому не був встановлений причинно – слідчий зв'язок  та не була визначена вартість ремонтно-поновлювальних робіт (т. 1. а.с. 235-240).

Згідно доповнення до експертизи №881 від 30.09.2010 року технічний стан крильця квартири №НОМЕР_2 охарактеризовано, як незадовільний: експлуатація можлива лише при умові проведення ремонту. З урахуванням того, що вирита відповідачем ОСОБА_6 траншея у безпосередній близькості до крильця тягне його подальше руйнування, вартість ремонтно-будівельних робіт по поновленню крильця складає 439 грн. (т. 2, а.с. 20-22).

Суд бере до уваги зазначені висновки експертизи, оскільки позивачами аргументованих доводів, які б спростовували їх правильність, не представлено. Так, огляди приміщень під час проведення експертиз  були проведені у присутності ОСОБА_8, ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (т. 1. а.с. 150, 236).  Від проведення повторної експертизи позивачі відмовились. Щодо заявленого ними клопотання про проведення комісійної експертизи, то воно було розглянуто у нарадчій кімнаті з прийняттям ухвали від 26.10.2010 року (т. 2, а.с. 15).

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_11 підтвердила свої висновки та пояснила, що встановити причинний зв'язок між виявленими пошкодженнями та проведеними будівельними роботами по реконструкції квартири №НОМЕР_1 не представилось можливим, оскільки у матеріалах цивільної справи не містилось достатньо документів про технічний стан усіх квартир, у тому числі підвальних приміщень квартири №НОМЕР_4, їх гідроізоляційного шару, до початку проведення будівельних робіт.

Під час розгляду справи після проведення експертизи представником позивачів ОСОБА_8 було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи доказу: технічного висновку про стан будівельних конструкцій квартир у будинку №НОМЕР_1 станом на 2005 рік, у задоволенні якого судом ухвалою, постановленою 27.12.2010 року не виходячи до нарадчої кімнати, було відмовлено, оскільки доказ було надано з порушенням вимог ЦПК України.

Щодо акту обстеження житлових умов квартири №НОМЕР_2 , то  він містить відомості про стан квартири №НОМЕР_2  на 10.08.2008 року, тоді як експертом останній огляд був проведений у присутності позивачів 01.07.2010 року і саме на цю дату  встановлювався факт пошкодження майна та, відповідно, наявність матеріальної шкоди (т.1, а.с. 216).

Суд не бере до уваги акт обстеження від 04.11.2008 року та зазначенні у ньому відомості про стан будинку №НОМЕР_1, оскільки він не містить посилання на причинний зв'язок між проведеними ОСОБА_6 будівельними роботами по реконструкції квартири та виявленими пошкодженнями.  Крім того, зазначений акт, оригінал якого міститься у матеріалах справи, не містить печатки установи, та не підтверджений іншими доказами ( т. 1, а.с. 10).

Стосовно технічного висновку  Кримського Республіканського підприємства «Проектно - дослідницького інституту «Кримпроектреконстукція», датованого груднем 2010 року, та пояснень спеціаліста ОСОБА_12, то вони не спростовують висновки експертизи, яка додатково була проведена у вересні 2010 року. З зазначеного технічного висновку убачається, що він складений на підставі огляду будівельних конструкцій та містить обсяг та вартість будівельних робіт по капітальному ремонту усього житлового будинку, без зазначення якими конкретними будівельними роботами, проведеними відповідачем ОСОБА_13, та власнику якої квартири,  у якому розмірі завдана матеріальна шкода ( т. 2, а.с. 78-118). Стягнення визначеної цим висновком суми, яка є попередньою, тобто носить характер припущення, у рівних частках всім співвласникам квартири не ґрунтується на вимогах ст. 1166  ЦК України щодо визначення загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду.  Шкода в однаковому розмірі не може бути завдана всім власникам квартир, які звернулись до суду.

Стосовно телевізійного репортажу, який судом досліджено як речовий доказ, то з його змісту також не встановлено, що пошкодження у квартирах позивачів виникли у наслідок будівельних робіт, розпочатих ОСОБА_6.

Зі змісту положень ст. ст. 1, 3, 10, 11, 60 ЦПК України убачається, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, наданих особами, які беруть участь у справі. Кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

З аналізу положень статей 1166, 1167  ЦК України  убачається, що для покладення відповідальності на заподіювача шкоди необхідна сукупність таких обов’язкових умов: наявність шкоди,  протиправність дій заподіювача шкоди,  причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача шкоди  і шкодою,  вина у заподіюванні шкоди.

З огляду на викладене у сукупності  та те, що співвласниками квартири №НОМЕР_2 є ОСОБА_3, ОСОБА_4, зазначена у доповненні до експертизи №881 від 30.09.2010 року сума матеріальної шкоди у розмірі 439 грн., у порядку ст. 1166, 1192  ЦК України  підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_6 на їх користь у рівних частках.

Сам по собі факт реєстрації місця проживання ОСОБА_5 у квартирі №НОМЕР_2 не свідчить про наявність підстав для відшкодування встановленої матеріальної шкоди за пошкоджене крильце на її користь.  

Щодо стягнення матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, то з огляду на те, що матеріалами справи не підтверджений факт пошкодження квартири №НОМЕР_6, а між виявленими пошкодження у підвальних приміщеннях квартири №НОМЕР_4 та проведеними ОСОБА_6 будівельними роботами по реконструкції квартири причинний зв'язок не встановлений, тому їх позовні вимоги задоволенню у цій частині не підлягають.

Щодо можливості стягнення суми на проведення ремонтних робіт з благоустрою двору, визначеної у висновку експертизи №597 від 26.06.2009 року, то суд виходить з того, що це не є матеріальної шкодою, виходячи з законодавчого визначення такої шкоди, встановленого ч.1 ст. 1166  ЦК України, оскільки вона може бути завдана тільки особистим немайновим правам або майну  фізичних осіб. При цьому суд, роз’яснює, що позивачі не позбавлені права звернутись до суду з позовом про захист їх права у випадку наявності перешкод у користуванні прибудинковою територією.

Стосовно вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2  про стягнення упущеної вигоди, то на  підтвердження  факту та розміру її завдання ними наданий договір оренди приміщення №2 від 01.04.2008 року та відмова орендаря ТОВ «Гамбіт-С», датована 15.10.2008 року,  від оренди з вимогою про розірвання договору та компенсації витрат (т. 2. а.с. 52-56). З зазначених письмових доказів не убачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесли збитки у їх розумінні у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 22  ЦК України.

Крім того, суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_2, який виступив орендодавцем за договором оренди приміщення №2 від 01.04.2008 року, не є стороною по справі, позовні вимоги заявлені фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до п.3 ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Оскільки заявлені позивачами  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 вимоги про стягнення моральної шкоди мають похідний характер і пов'язані з встановленням факту порушення їх майнових прав неправомірними діями ОСОБА_6, що судом не встановлено, то і в цій  частині  у позові цих позивачів слід відмовити.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4, яким завдана матеріальна  шкода у наслідок руйнування крильця, то судом не встановлено які душевні страждання вони зазнали у зв’язку із цим. Зазначені обставини не підтверджені будь-якими доказами.

Щодо позовних вимог ОСОБА_6, то ним на принципах змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства не надано доказів завдання йому саме протиправними діями відповідачів ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 реальних збитків у розмірі 23285 грн.

Щодо договору підряду №03\10 від 15.10.2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ПП «Сервер» та кошторисного розрахунку, то вони підтверджують тільки вартість та обсяг замовлених будівельних робіт ( цивільна справа №2-7346\09, а.с. 7-9).

Відповідно до заяви від 10.10.2008 року, підписаною ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, вони звернулись до Головного державного санітарного лікаря АР Крим ОСОБА_15 за погодженням технічних умов на підключення їх квартир до відомчої мережі каналізації. При цьому домовились, що оплата усі робіт по каналізації проводить ОСОБА_6  Часткову участь у витратах ОСОБА_6 гарантували (а.с. 10).

Таким чином, будь-яких домовленостей щодо проведення каналізації з ОСОБА_8, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ОСОБА_6 не досягав, що свідчить про відсутність у них зобов’язань перед позивачем.

Щодо можливості стягнення суми за проведену каналізацію з ОСОБА_5 та ОСОБА_3, то надані квитанції на підтвердження придбання матеріалів не свідчать, що вони були використані для проведення каналізації саме до квартири №НОМЕР_2 (а.с. 14-15).

Оскільки заявлені позивачем ОСОБА_6 вимоги про стягнення моральної шкоди  також мають похідний характер і пов'язані з встановленням факту порушення його прав неправомірними діями відповідачів, що судом не встановлено, то і в цій  частині  у позові позивача слід відмовити.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_6 про зобов’язання відповідачів не чинити перешкоди у проведенні законних будівельних робіт, то рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 18.11.2009 року  відповідні рішення та дозволи компетентних органів на реконструкцію квартири зі збільшенням площі та надбудовою другого поверху скасовані, а тому у позивача, на цей час, не має права на проведення будь-яких будівельних робіт.

При вирішенні питання про стягнення з ОСОБА_6 судових витрат на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 суд виходить з того, що при подачі позову судові витрати від усіх позивачів були сплачені ОСОБА_8, ОСОБА_2, що підтверджено документально. Між тим, з урахуванням того, що у задоволенні позову інших позивачів, у тому числі ОСОБА_1, законним представником якого виступала ОСОБА_8, відмовлено, то суд не убачає підстав для їх присудження у порядку ст. 88 ЦПК України. З урахуванням того, що у задоволенні позову  ОСОБА_16 також відмовлено, понесені ним судові витрати не можуть бути присуджені з відповідачів.

На підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167  ЦК  України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4  - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі  219,50 (двісті дев’ятнадцять) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі  219,50 (двісті дев’ятнадцять) гривень 50 копійок .

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди, упущеної вигоди – відмовити у повному обсязі.

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про заборону виконувати будівельні роботи, стягнення моральної шкоди – відмовити у повному обсязі.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення реальних збитків та моральної шкоди – відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя